Рейтинг охоплює 175 країн-членів ООН, а також Гонконг (особливий адміністративний район Китаю) та Палестинську Автономію. Ще 17 держав у рейтингу не враховані через відсутність необхідної статистики.
До першої десятки країн, які мають найвищий рівень розвитку людського потенціалу, увійшли: Ісландія, Норвегія, Австралія, Канада, Ірландія, Швеція, Швейцарія, Японія, Нідерланди та Франція. США посіли в рейтингу 12 місце.
Країни колишнього СРСР розташовані в рейтингу наступним чином: Литва - 43 місце, Естонія - 44, Латвія - 45, Білорусь - 64, Росія - 67 (вищезазначені держави занесені до групи з 70 країн, в яких зафіксовано «високий рівень розвитку людського потенціалу»).
Як повідомляє Washington ProFile, до групи країн із «середнім рівнем розвитку людського потенціалу» (84 держави) потрапили Казахстан (73 місце), Україна (76), Вірменія (83), Грузія (96), Азербайджан (98), Туркменістан (109), Молдова (111), Узбекистан (113), Киргизстан (116) та Таджикистан (122).
Для порівняння, Великобританія на 16 місці, Німеччина - на 22, Ізраїль - на 23, Чехія - на 32, Куба - на 51, Саудівська Аравія - на 61, Албанія - на 68, Венесуела - на 74, Таїланд - на 78, Китай - на 81, Туреччина - на 84, Іран - на 94, Індія - на 128, Пакистан - на 136. Останні місця в рейтингу посіли Сьєрра-Леоне (остання, 177 позиція), Буркіна-Фасо та Гвінея-Бісау.