- Давайте почнемо з несподіваного питання, з яким до нас звернувся батько однієї київської студентки: «Au pair - це хто, няня чи прислуга?»
- Ні, в жодному разі! Термін «au pair» у перекладі з французької означає «на рівних правах», що передбачає рівноправне становище au pair з членами приймаючої сім'ї. Програма Au Pair належить до програм культурного обміну і передбачає, в першу чергу, знайомство з культурою та мовою іншої країни. Приймаюча сім'я в обмін на допомогу по догляду за дітьми дозволяє це зробити з мінімальними фінансовими витратами. Програмі вже понад п'ятдесят років, її дія охороняється європейською угодою. В основному вона призначена для дівчат, теоретично можлива участь і представників сильної статі, але особливо розраховувати на це не доводиться: сім'ї для догляду за дітьми традиційно вважають за краще запрошувати дівчат. Мені здається, найбільш підходящим визначенням для au pair буде «старша сестра». До речі, діти саме так і ставляться до дівчат. Дуже цікавим у цьому плані для майбутніх au pair може стати перегляд документального фільму «З життя au pair в Німеччині».
- Де і як обмовляються умови роботи майбутньої au pair?
- Між au pair та приймаючою сім'єю завжди укладається контракт, де обмовляються зобов'язання сторін. Приймаюча сім'я зобов'язується виділити дівчині окрему кімнату, забезпечити їй триразове харчування (в тому числі в її вихідні дні) та страховку, оплачувати її працю (від 200 євро на місяць) і досить часто - навчання на мовних курсах. Як правило, всі au pair мають місяць оплачуваної відпустки.
Ну а потрапивши в чужий дім, треба одразу з'ясувати, як і чим він живе. Краще одразу уточнити, як часто і надовго можна йти з дому, якими побутовими приладами можна користуватися, чи можуть до вас приходити ваші нові знайомі. Телефон - тема окрема. Коли, скільки і як часто можна телефонувати - першочергове питання. І, зрозуміло, всі витрати за телефонні розмови необхідно відшкодовувати. Холодильник: чи можна брати їжу? Ванна кімната: шампунь, мило, креми - це спільне чи ні? Ну і тому подібні дрібниці…
- В яких країнах найчастіше працюють наші au pair?
- На сьогодні найбільший попит на українських au pair у Німеччині та Франції. В англомовні країни існує певний конкурс, та й сім'ї там більше налаштовані на дівчат із Західної Європи та Прибалтики.
- А яка вона - ідеальна au pair?
- Серед наших au pair не лише киянки, а й жительки найрізноманітніших міст України: Полтави, Львова, Ужгорода, Сум, Вінниці. Киянки, як правило, краще знають іноземну мову, зате дівчата з провінції спокійніші й терпиміші. У цій програмі краще почуваються ті, у кого є молодші сестра чи брат. Чудово, якщо є досвід самостійного життя в гуртожитку. Ну а ще ідеальна au pair не курить, не зловживає косметикою, вміє водити машину, добре володіє відповідною іноземною мовою, любить дітей і дружелюбно ставиться до їхніх батьків. Загалом, мрія будь-якої свекрухи!
- Розкажіть, як у вас проходить процедура реєстрації на цю програму?
- Ми працюємо з кожною дівчиною індивідуально: дуже важливо зрозуміти, що саме вона очікує від цієї програми, до якої роботи готова та які її особисті якості. Тому ми наполягаємо на обов'язковому інтерв'ю. Майбутня au pair приїжджає до нас в агентство, ми розмовляємо з нею, розповідаємо про програму, з'ясовуємо її рівень володіння іноземною мовою, даємо перелік документів, які необхідно підготувати, і докладно інструктуємо, як їх потрібно заповнювати. Потім дівчина їде, готує документи, надсилає їх нам поштою, і після цього ми починаємо підшукувати для неї сім'ю. Переговори з сім'єю ведемо за допомогою наших партнерів - агентств Au Pair у цій країні. До речі, сім'я завжди обов'язково телефонує дівчині, іноді неодноразово, розмовляє, цікавиться, як ідуть справи з оформленням документів. Щоб оформити візу, до посольства ми йдемо разом з дівчиною, але на всі питання візового офіцера вона повинна відповідати самостійно.
- Чи бувають якісь труднощі при отриманні візи для au pair?
- Як правило, труднощів не виникає. Існують, правда, нюанси. Якщо в Німеччині вимоги до au pair єдині для всіх федеральних земель, то у Франції кожна префектура може приймати рішення самостійно. Ось, наприклад, префектура Ліона не видає дозвіл для роботи як au pair нашим викладачам французької мови. Співбесіда в посольстві триває хвилин 5-10. Два найбільш складні моменти - це вік і знання мови. Наприклад, до Франції граничною межею для українських громадян вважається вік 27 років (на відміну від громадян ЄС, які можуть стати au pair у Франції і в 30 років). Та й знання французької необхідно підтвердити офіційним документом.
- А як спілкуватися із західними дітками?
- Звичайно, є певні труднощі. Бувають діти-мовчуни, які можуть годинами гратися на самоті. А бувають непосиди, з якими доводиться ганяти на велосипедах всіма околицями. Трапляються й примхливі, розпещені діти. Але найголовніше: на малюків завжди повинно вистачати терпіння! Сім'ї надсилають фотографії дітей, пишуть про їхні ігри та захоплення. Це допомагає краще впізнати дитину ще до приїзду. А ще ми завжди радимо, щоб уже на місці au pair попросила дитину показати їй свої «володіння»: так можна дізнатися, що вона любить робити, які її улюблені ігри. Чудово, якщо дівчина щось уміє робити: малювати, ліпити, вишивати. Наприклад, одна наша au pair захоплювалася орігамі. Ми надіслали сім'ї кілька її робіт - і батьки, і дитина були в захваті!
До речі, захопіть із собою наші національні іграшки, конструктор лего, диски з музикою та пісеньками, мультики, значки, сувеніри. Деякі діти байдужі до чужих іграшок, деякі, навпаки, у захваті. Одна дівчина взяла із собою такий подарунковий набір і розтягнула його вміст майже на цілий рік. На кожне свято вона дарувала дітлахам щось особливе. Малюки так раділи!
- Що ви порадите дівчатам, які хочуть взяти участь у цій програмі?
- Дуже багато залежить від того, як складуться стосунки з родиною. Іноді і батьки, і діти налаштовані на живе спілкування: їм цікаво більше дізнатися про Україну. Тому вони можуть ображатися, якщо au pair намагається відсидіти свої години і втекти на дискотеку чи в кіно. Іноді ситуація зворотна: батьки надто зайняті на роботі і вдома хочуть лише відпочити. Досвід au pair якраз і дає гарну можливість навчитися будувати дорослі самостійні взаємини з іншими людьми.
Ще я хотіла б звернути увагу на складнощі міжкультурного спілкування. Що це означає у повсякденному житті? Ось вам реальний випадок. У норвезькій родині, де працювала наша дівчина, випадково виявили велику кавову пляму на шпалерах за піаніно. Виявилося, що це наша au pair випадково перекинула чашку і, злякавшись дорікань, промовчала. Родина була дуже обурена. Ні, не збитками - він якраз нікого не хвилював, оскільки страховка au pair його покривала. Їх схвилювало те, що дівчина не сказала про подію. Ви скажете: подумаєш, яка дріб'язковість! Але батьків хвилювало інше: а якби щось сталося з дітьми, вона що, теж промовчала б? Довіра до дівчини була підірвана.
- Цілий рік далеко від тата з мамою, друзів… Чи не важко це для наших дівчат?
- Звичайно, багато хто дуже сумує, особливо спочатку. Але ця програма дійсно відкриває цілий світ можливостей. Одна дівчина з маленького містечка на заході України приїхала до Києва у французьке посольство для подачі документів на візу au pair. У столиці вона жахливо розгубилася: все було нове й незвичне. Я її мало не загубила в метро: вона боялася стати на ескалатор, а я вже їхала вниз! Тим не менше, вона була налаштована рішуче. Минуло два роки, зараз вона живе в Парижі, працює і навчається в Сорбонні. C’est la vie!