У статистиці – громадяни 141 країни світу. Зростання відбулося за рахунок громадян Сирії (з 22 тис. до 44 тис.) та Афганістану (з 4,5 тис. до 27 тис.). Якщо більшість сирійців віддавали перевагу Німеччині, то афганці більше цікавилися Угорщиною. І ті, й інші відтіснили албанців, які у складі 50 тис. осіб лідирували у першому кварталі цього року. Однак у другому кварталі їхня кількість впала до 10 тис. Значну кількість біженців також зафіксовано з Албанії та Іраку. Кількість клопотань про надання притулку іранцям зросла в шість разів порівняно з аналогічним періодом минулого року, крім того, втричі зросла кількість мігрантів із Чорногорії.
Один біженець із кожних трьох подав свою заяву в Німеччині. До цієї країни з квітня по липень прибули 38% усіх біженців – 80,9 тис. осіб, причому майже половина всіх прибулих – це сирійці та албанці. 15% біженців залишилося в Угорщині, 8% – в Австрії, 7% – в Італії, стільки ж у Франції та Швеції.
Цікаво, що найменше біженці потурбували Латвію, Литву, Естонію, Хорватію, а також Словенію та Словаччину: до кожної з цих країн за перші півроку приїхало менше сотні осіб. Досить цікаве громадянство біженців. Наприклад, до Латвії найбільше приїхало в'єтнамців та афганців, а також трохи українців, а от до Литви їхали українці та грузини, а також індуси.
Євростат дає розбивку всіх біженців за громадянством – хто фігурує в перших трьох рядках серед заявників, і це показує цікаву картину. Якщо Німеччина залишається з уже звичними сирійцями, афганцями та косоварами, то до Італії їдуть нігерійці, гамбійці та пакистанці, до Франції – косовські серби, громадяни Демократичної Республіки Конго та суданці. Фінляндія приваблює сомалійців, іракців та албанців, до Англії прямують громадяни Еритреї, Пакистану та Ірану. Росіяни згадуються в таблиці лише один раз – найчастіше вони просять притулок у Польщі. З квітня по червень майже 1,1 тис. росіян мігрували до цієї країни.
У таблиці багато українців: 700 віддали перевагу Іспанії, 400 перебралися до Польщі, 140 осіб опинилися в Чехії, 120 осіли в Румунії, кілька десятків обрали Мальту, Литву та Хорватію.
У таблиці також можна простежити шлях 44 тис. сирійських біженців. Із Сирії, найімовірніше, вони попрямували до Туреччини. Звідти 170 осіб вирішили доплисти до Кіпру й осісти там, 900 осіб перетнули кордон із Грецією, решта потоку пішла до Болгарії, де вирішили залишитися ще 2 тис. осіб. Далі потік рухається до Румунії, «втративши» по дорозі 210 осіб, і перетинає кордон із Угорщиною. Тут осідає перша велика партія мігрантів – 8,4 тис. осіб. Решта рухаються далі – до Австрії, там свій шлях завершують 5,3 тис. осіб. П'ять безстрашних сирійців вирушають до Італії, ще 25 залишаються в Чехії, а основна маса рухається до Німеччини. Там 16 тис. осіб вирішують попросити притулку.
Близько 1,4 тис. осіб виїжджають до Нідерландів, ще близько тисячі віддають перевагу пиву та Бельгії. Понад 2 тис. продовжують шлях до Франції, але там залишається не так уже й багато, більшість – 1,8 тис. продовжує шлях до кордонів Іспанії й осідає там. Ще одна група біженців перетинає німецько-данський кордон. Тисяча залишається в Данії, ще 3,8 тис. – у Швеції. До холодної Норвегії дійшли 365 осіб, частина з яких напевно чули про красу фіордів та рівень соціальних допомог цієї країни. Ще 10 сирійців вирішили залишитися в Естонії.
Поки що органи влади країн ЄС не можуть оперативно опрацювати всі заяви про надання притулку. Наприкінці червня цього року понад 592 тис. клопотань перебували на розгляді. Ще півроку тому це число становило 365 тис. заяв.