Коти були завезені до Нової Зеландії наприкінці XIX століття
Як зазначає у своїй публікації «Русская Германия», рішення, запропоноване регіональною радою, покликане убезпечити вимираючі види. Нова заборона передбачає, що всіх котів Нової Зеландії зареєструють, стерилізують і забезпечать спеціальним чіпом, а після смерті свого улюбленця господарі не матимуть права завести нового. Якщо ж кіт буде помічений «на екологічно значущій ділянці» без мікрочіпа, то тварину негайно піддадуть присиплянню, без пошуку та попередження господаря.
На такі жорсткі та жорстокі заходи влада вирішила піти у зв'язку з тим, що штучно завезені до Нової Зеландії коти, опинившись в ідеальних умовах без природних ворогів, стали з легкістю знищувати птахів та інших мешканців островів, піддаючи їх загрозі зникнення. Окрім котів, загрозу для унікальної фауни Нової Зеландії становлять горностаї та опосуми, а також щури.
Популярний у Новій Зеландії економіст і парламентський кандидат Гарет Морган пропонує позбутися котів як способу захисту місцевих видів уже давно, з 2016 року. У своїх закликах до заборони Гарет Морган навіть називав пухнастих муркотунів «природженими вбивцями».
Як пояснює представник природоохоронної організації Омауї Джон Коллінз, «вони не ненавидять котів», заборона є вимушеним заходом, оскільки коти ловлять і знищують рідкісні види новозеландських птахів. «Ми за відповідальне володіння домашніми тваринами. Тут котам точно не місце», – наголосив він. Коллінз також зазначив, що від домашніх хижаків страждають також унікальні рептилії та комахи.
Згідно з даними, на які посилається новозеландський уряд, коти та інші «небезпечні шкідники» щороку вбивають близько 25 мільйонів місцевих птахів. Деякі з них, наприклад, птах ківі, який є неофіційним символом Нової Зеландії, перебуває наразі на межі зникнення. За даними місцевої влади, щотижня гине до 20 рідкісних птахів.
Молоді ківі справді є практично повністю беззахисними навіть перед дрібними хижаками, через що часто стають їхньою легкою здобиччю. Три види ківі – звичайний, великий сірий та малий – занесені до міжнародної Червоної книги зі статусом вразливий, а північний ківі – як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Ще один вид ківі – Рові – має національно критичний статус.
Обговорення нової ініціативи заборони на котів триватиме до кінця жовтня поточного року. Однак уже зараз багато хто не схвалює такий незвичайний і зовсім не гуманний план порятунку місцевих тварин. Власники пухнастих улюбленців вкрай обурені. Деякі з них не уявляють свого життя без домашніх муркотливих улюбленців та їхнього тепла.
Мешканка міста Омауї розповіла, що ідея заборони на котів вразила її. Жінка навіть підписала петицію проти цього плану. За її словами, три її коти є єдиним порятунком від гризунів. «Якщо я не зможу мати кота, мені буде некомфортно жити в моєму домі», – поскаржилася обурена мешканка Нової Зеландії.
Однак ймовірність схвалення нової програми висока: нещодавно Нова Зеландія взяла курс на викорінення інвазивних видів тварин, до числа яких належать і домашні коти. Запропонована ініціатива є лише частиною великого плану зі звільнення країни від штучно завезених хижаків до 2050 року. Цей план включає також знищення щурів, горностаїв та опосумів, з якими вестиметься інтенсивна боротьба з використанням як традиційних методів (наприклад, пестицидів або відстрілу), так і нових технологій («розумні пастки»).
За словами місцевих чиновників, цей проект із порятунку місцевих видів тварин і птахів стане одним із головних у сфері захисту унікальної природи країни. Початкова сума, яка була закладена в бюджет програми у 2016 році, становила 28 мільйонів доларів. Однак пізніше експерти підрахували, що загальна вартість позбавлення країни від «шкідливих» тварин може сягнути дев'яти мільярдів доларів.
Нова Зеландія є не єдиною країною, де почали боротися з котами. Раніше уряд Австралії ухвалив рішення про ще більш жорсткі заходи – знищення двох мільйонів бездомних котів – щоб зупинити «геноцид рідкісних видів». За два минулі століття країна втратила 29 унікальних видів. Тоді на своє виправдання влада зазначала, що використовувалися лише найгуманніші способи умертвіння бездомних хижаків – такі як отрута, після прийому якої тварина безболісно занурюється у смертельний сон. Більш щасливі з котів піддалися стерилізації, після чого були переселені на спеціально виділену для них територію.
Ситуація, що склалася в Новій Зеландії, – справді непроста. Думка прихильників заборони про те, що колись завезені штучно коти небезпечні для інших тварин і птахів – цілком зрозуміла. Ймовірно, ввозити до країни чужих екосистемі Нової Зеландії котів було безвідповідально, але не дарма ж кажуть мудрі люди: «Зробивши помилку, май мужність не виправляти її».