«Початок кінця»
700 вершників, одягнених у мисливські костюми, сидячи на конях з розчесаними гривами та заплетеними в кіски хвостами, риссю пройшли маршем протесту через містечко Мелтон-Моубрей у графстві Лестершир. Рух центральною вулицею було зупинено. Люди, які зібралися подивитися на граційну процесію, аплодували її учасникам.
Перш ніж пролунав мисливський ріжок, перед вершниками виступили кілька промовців, серед яких вирізнялися лауреат премії «Оскар» актор Джеремі Айронс і колишній міністр спорту, а нині депутат парламенту від Лейбористської партії Кейт Гой.
Промовці закликали людей набратися терпіння і зберегти мисливське товариство єдиним, поки в парламенті не доможуться скасування закону. «Сьогодні початок кінця заборони на лисяче полювання», – пообіцяла Кейт Гой. «Вся ця історія призвела до кризи довіри. Ми перестали довіряти уряду, національним інститутам і законам», – сказав Джон Джексон, голова Countryside Alliance («Сільський альянс») – організації, що виступає на захист полювання на лисиць. За його словами, щоб продемонструвати «неспроможність закону», 18 лютого в 270 мисливських угіддях старої доброї Англії зібралися десятки тисяч людей, які, попри заборону, віддавалися своєму улюбленому розвазі – погоні за лисицею.
Лазівки в законі
За 150 км на північний захід від Лондона, у Ворикширі, мисливському угідді XVII століття, зібралися 200 вершників і понад дві тисячі глядачів. «Ми не маємо наміру полювати, – попередив Саймон Джексон, доглядач мисливського господарства. – Ми просто вигулюємо своїх собак, але якщо нам дорогу перебіжить лисиця, погоні за нею не минути». Справді, закон, що нещодавно набув чинності, не може заборонити власне гарцювання на конях у супроводі собачої зграї, так само як не забороняє він і самого полювання на лисиць та будь-яку іншу дичину. Однак за новими правилами заганяти звіра можуть не більше двох собак, а мисливець повинен обов'язково вбити здобич пострілом із рушниці, а не віддавати її на розтерзання псам.
У зв'язку з цим представники «Сільського альянсу» повідомили, що 20 лютого мисливці вбили 91 лисицю, причому зробили це не виходячи за межі закону. «Правда, деяких лисиць тер'єри випадково загризли ще в норах, деяких застрелили мисливці, а одна або дві були випадково розтерзані собаками вже зовні», – холоднокровно повідомили представники організації. Втім, «Альянс» закликав мисливців не порушувати закон, але водночас засумнівався, що поліція зможе проконтролювати його дотримання.
Спостерігачі в кюветі
У неділю в тих місцях, де збиралися любителі псового полювання, поліцейських було небагато, та й стежили вони більше за громадським порядком, аніж за процесом полювання. Річ у тім, що в новому законі не прописано, як мають каратися його порушники, і генеральний прокурор Британії лорд Голдсміт ще тільки обіцяє придумати заходи припинення.
Головні противники псового полювання – члени Ліги проти жорстоких видів спорту – вважають це заняття варварським пережитком. Представник організації Майк Гобдей повідомив, що в неділю вони направили в мисливські угіддя 100 своїх спостерігачів. Однак один із мікроавтобусів з «інспекторами» зазнав нападу невідомого джипа, який зіштовхнув захисників прав тварин у кювет. Поліція графства Суссекс розслідує цю подію.
Індустрія полювання на лисиць
Англійське полювання на лисиць являє собою справжній церемоніал, в організації якого задіяні дресирувальники, собаківники, ветеринари, конюхи, власники та обслуговуючий персонал мисливських угідь. Спеціально для цього виду спорту були виведені елітні породи гончаків, як-то ексмурська, девонширська, сомерсетська та дулвертонська західна. Тільки для того, щоб забезпечити мисливців відповідною ритуалу формою, по всій Великій Британії працюють сотні фабрик і майстерень. Під час обговорення в парламенті обмежень на полювання на лисиць перед Вестмінстерським палацом відбувалися масові заворушення та бійки з поліцією. П'ятьом мисливцям навіть удалося прорватися в зал палати громад і особисто висловити свій протест депутатам. За словами одного з прихильників полювання на лисиць, який дав інтерв'ю Бі-бі-сі, заборона – «це не захист тварин, а знищення класу людей».