«Роздягаючий» сканер в аеропорту Гамбурга
Тоді було прийнято рішення відмовитися від їх застосування: прилади виявилися надто повільними в роботі та ненадійними, 70 відсотків пасажирів після сканування все одно доводилося піддавати особистому огляду з обшукуванням усіх частин тіла.
Однак згодом сканери все ж прижилися в шести аеропортах Німеччини: 14 «роздягаючих» пасажира догола приладів сьогодні використовуються в Гамбурзі, Мюнхені, Берліні, Штутгарті, Дюссельдорфі та Франкфурті-на-Майні. В першу чергу, співробітники служб безпеки за допомогою сканерів обстежують пасажирів, які вилітають до Сполучених Штатів Америки та Ізраїлю.
Така ж практика збережеться і в майбутньому, повідомив прес-секретар Міністерства внутрішніх справ Тобіас Плате. Використання апаратів не є міністерським приписом: керуючі аеропортами компанії йдуть на їх застосування добровільно.
Найближчим часом – за два місяці, що залишилися до кінця поточного року – ще 14 таких же сканерів з'являться в аеропортах Дюссельдорфа, Штутгарта та Кельна/Бонна. У 2015 році планується встановити приблизно 75 сканерів для огляду авіапасажирів у всіх аеропортах Німеччини, звідки вилітають міжнародні рейси.
Причиною «килимового покриття» німецьких аеропортів оглядовими сканерами Тобіас Плате називає прогрес у розвитку як зброї, так і самих приладів, а не змінені в бік посилення правил питання забезпечення безпеки. З одного боку, у зловмисників з'явився доступ до нових видів озброєнь та можливість виробляти вибухівку фактично в домашніх умовах за допомогою технологій 3D-друку, з іншого – сканери виробництва американської компанії L-3 тепер здатні виявити і цю вибухівку, і багато інших смертоносних технічних новинок.
На відміну від простих металошукачів, сканери допомагають знайти небезпечні речовини, що не містять метал – рідини або порошки. Коли застосування подібних технологій стане повсюдним, до кінця 2016 року вдасться попрощатися і з введеними після терактів 11 вересня правилами, що забороняють пронос рідин на борт літака.
Вартість одного сканера для огляду авіапасажирів становить близько 200 тис. євро. Кожен датчик для виявлення вибухівки коштує ще 60 тисяч: для сканера у звичній формі воріт, через які проходить пасажир, потрібно кілька таких датчиків. Нові сканери, за інформацією Тобіаса Плате, помітно відрізняються від тих, що кілька років тому викликали безліч нарікань.
Вже у 2012 році почалася нова фаза тестування апаратів – цього разу в аеропорту Франкфурта-на-Майні. Якщо в Гамбурзі техніка провокувала хибну тривогу при скануванні 70 відсотків пасажирів, у Франкфурті помилки виникали вже лише в половині випадків. За даними видання Tagesspiegel, у Німеччині на замовлення Федерального міністерства внутрішніх справ ведеться розробка власних сканерів, які до того ж зможуть «роздягати» пасажирів на ходу – просвічуваному такий прилад скасує необхідність заходити в спеціальну камеру та піднімати вгору руки, що помітно прискорить контроль.
Варто зазначити, що нині в Німеччині застосовуються виключно сканери, які демонструють співробітникам аеропортових служб просвічуваного пасажира лише у вигляді піктограми, а не його оголене тіло: підозрілі предмети на цьому зображенні позначаються жовтими квадратами. Тим самим силовим відомствам вдалося заспокоїти як більшу частину самих пасажирів, так і правозахисників, стурбованих тим фактом, що такий огляд є серйозним вторгненням в інтимне життя людини, оскільки дозволяє побачити в тому числі фізичні вади, а також татуювання та пірсинг. Перші сканери, що тестувалися в Гамбурзі чотири роки тому, постачали службовцям аеропорту досить детальні зображення кожного просвіченого пасажира.
Втім, як розповідав свого часу солідний комп'ютерний журнал c’t, а слідом за ним і «РГ/РБ», без втручання людини не обходиться і нове покоління оглядових сканерів: прилад не в змозі сам визначити, де на тілі пасажира сховані підозрілі предмети. У спеціально обладнаній секретній кімнаті в глибинах аеропорту біля комп'ютерного монітора несе службу спеціаліст, якому заборонено мати при собі камеру або мобільний телефон. Такий співробітник бачить оригінальне зображення «голого» пасажира зі сканера, а підозрілі місця на власний смак позначає тими самими жовтими квадратиками: на загальнодоступний монітор вони надходять вже у вигляді символічної картинки.
Петро ЛЕВСЬКИЙ.
«Русская Германия»