Не дочекавшись обіцяних владою пільг, учасники програми репатріації їдуть з Росії
У ФМС відтік репатріантів особливого занепокоєння поки не викликає. Однак Михайло Тюркін був змушений визнати, що надії деяких переселенців на «нову стару батьківщину» не виправдалися. До того ж, за його словами, деяким потенційним переселенцям зараз стали відмовляти ще на стадії анкетування.
«Є напруга на ринку праці, немає потреби в деяких професіях», – пояснив заступник керівника ФМС. Не заперечував чиновник і того, що на місцях, як і раніше, існує «нерозуміння того, що переселенці потрібні, передусім, регіонам».
Питання про надання репатріантам житла, як і раніше, залишається одним із найскладніших для влади перших 12 пілотних регіонів, у яких реалізується програма. І хоча, як запевняє Михайло Тюркін, таких регіонів, де керівництво не поділяє загальнофедеральну «політику гостинності», стає все менше, істотно розширити межі дії програми поки не вдається.
Зараз, за його даними, програма реалізується в 16 суб'єктах федерації – до регіонів першої хвилі приєдналися Курська, Омська, Пензенська та Курганська області. До кінця року, сподіваються у ФМС, потенційні репатріанти зможуть шукати роботу в Нижньогородській, Воронезькій, Кемеровській областях та Камчатському краї.
Правда, судячи з настрою чиновників ФМС, в умовах кризи на ринку праці проблема нестачі робочих рук і залучення фахівців з-за кордону стала хвилювати їх набагато менше, ніж ще два роки тому. «Ми не ставили завдання вивезти на територію Росії максимальну кількість співвітчизників, але хотіли дати можливість повернутися тим, хто не знайшов собі місця, хто в моральному плані відчуває себе громадянином Росії», – запевняв журналістів Михайло Тюркін.
Нагадаємо, однак, що спочатку за три роки передбачалося залучити за програмою репатріації не менше ніж 300 тис. працездатних вихідців з території колишнього СРСР. Але на старті репатріації, у 2007 році, влада розраховувала залучити всього 25 тис. осіб. Щоправда, і цієї кількості фахівців з колишніх союзних республік ФМС запросити не вдалося. За даними заступника керівника ФМС, за більш ніж два роки реалізації проекту до Росії переїхало 13 806 колишніх співвітчизників – головним чином із Киргизії, Казахстану та України.
Але з 1 липня цього року припинив дію спрощений порядок отримання переселенцями російського громадянства. А фінансування програми переселення у 2009 році було скорочено до 1,8 млрд руб. із спочатку запланованих 6,5 млрд руб. Як заявляли раніше у ФМС, причиною різкого скорочення коштів, з яких і виплачуються «підйомні» новоприбулим, став як брак самих учасників програми, так і необхідність економити в ситуації, що склалася.
Тепер чиновники ФМС роблять ставку на менш витратні способи залучення працездатних іноземців з російським корінням. За словами Михайла Тюркіна, у міграційному відомстві сподіваються, що до кінця року їхні пропозиції щодо розширення кількості учасників програми будуть внесені на розгляд до Держдуми.
ФМС, зокрема, пропонує дати можливість отримати статус переселенця тим колишнім співвітчизникам, які вже проживають на території країни, а також іноземним студентам. При цьому допомога, як зазначив Михайло Тюркін, «не буде такою, якби вони приїхали з-за кордону».
Крім того, отримати статус можна буде далеко не скрізь. «У Москві статус учасника програми ми не можемо надати», – нагадав заступник керівника ФМС про те, що столиця від участі в програмі відмовилася.