Семінар тривав лише чотири дні, але був дуже насиченим. Однією з основних тем, які обговорювалися на семінарі, було питання про те, як протидіяти незаконним міграційним потокам через кордони. У процесі обговорень, дебатів, доповідей та круглих столів усі дійшли єдиної думки про необхідність розроблення дієвих заходів щодо регулювання зовнішньої трудової міграції та переведення її в цивілізоване русло. На семінарі було надано аналіз реального стану справ на ринку послуг у сфері працевлаштування, а також аналіз у цій сфері з точки зору економіки. Намічено шляхи спільної роботи фірм-ліцензіатів, ФМС та ФСБ на найближче майбутнє. Протягом усього семінару простежувалося бажання учасників спільними зусиллями створити умови відкритості, легальності в підході до питання зовнішньої трудової міграції.
Міжнародна трудова міграція набула в останні роки особливої значущості. У сучасному світі її різноспрямовані потоки суттєво впливають на розвиток ситуації на регіональних та національних ринках праці України і Росії. За даними експертів Міжнародної організації праці, чисельність іноземних працівників-мігрантів у світі становить від 36 до 42 мільйонів осіб, а разом із членами їхніх сімей – від 80 до 97 мільйонів. Іноземні робітники становлять нині значну частку зайнятих у багатьох життєво важливих галузях економіки найбільших країн світу.
Слід зазначити, що політика України та Росії, економічні трансформації останнього десятиліття створили умови для виходу наших країн на міжнародний ринок праці та призвели до розвитку нових реалій у сфері зовнішньої трудової міграції. Наші країни із закритих, з незначним зовнішнім міграційним оборотом, перетворилися на активних учасників міжнародного трудового обміну. Посилюється потік громадян, які виїжджають на роботу за кордон. Водночас багато районів країн СНД стали активно притягувати працівників-мігрантів із держав ближнього та далекого зарубіжжя. У загальній системі міжнародних економічних відносин експорт та імпорт робочої сили стали відігравати дедалі помітнішу роль.
Включення Росії та України в міжнародний трудовий обмін і вступ на світовий ринок праці одразу ж виявить безліч проблем як щодо працевлаштування за кордоном, так і щодо прийому та використання іноземної робочої сили. Найважливіші аспекти політики у сфері міжнародної трудової міграції України та Росії мають багато спільного з іншими країнами. Нині нам уже зрозуміло, що для забезпечення цивілізованої інтеграції України в систему міжнародних економічних відносин, посилення державного регулювання тимчасової трудової міграції українських громадян за кордон, об'єктивного інформування про умови їхнього допуску на світовий ринок робочої сили, а також удосконалення механізмів контролю за імміграційними потоками, підготовки міжнародних договорів та угод у сфері міжнародного трудового обміну велика увага має бути приділена вивченню імміграційної політики, законодавства, правил і процедур в'їзду та працевлаштування в інших країнах світу.
Насамперед необхідно мати повніше уявлення про законодавство та імміграційну політику основних держав-імпортерів робочої сили. І як наслідок вищезазначеного, особливу увагу слід приділити питанням боротьби з незаконною трудовою міграцією, оскільки ця категорія мігрантів є, як правило, нецільовою робочою силою без певних професійних навичок, знань, мовної підготовки тощо, що підриває авторитет України на світовому ринку праці та рикошетом позначається на іміджі українських фірм-ліцензіатів.
Російські учасники семінару роз'їжджалися вже пов'язані ідеями, домовленостями, перспективами, і в останній день семінару в мене склалося враження, що я перебуваю у великій дружній родині однодумців. І як результат семінару – створення Всеросійської асоціації організацій-експортерів робочої сили. В Україні така організація вже створена, і називається вона Українською асоціацією міжнародних кадрових агентств.
Російський семінар показав і довів можливість перспективи у сфері міжнародного трудового обміну, і я думаю, досвід російських колег має стимулювати нас до більш активного впровадження легального працевлаштування наших громадян на міжнародний ринок праці.