З 2018 року отримати швейцарський паспорт стане складніше навіть для нащадків швейцарців, які проживають на ПМЖ за кордоном
Як пише портал Swissinfo.ch, нова редакція відповідного федерального закону (Bundesgesetz über Erwerb und Verlust des Schweizer Bürgerrechts) встановлює більш суворі критерії отримання громадянства для постійно проживаючих за кордоном претендентів на швейцарський паспорт. У майбутньому їм доведеться серйозно доводити наявність «тісних зв'язків» зі Швейцарією.
За останні 10 років права швейцарського громадянства отримали приблизно 19 тис. осіб з числа проживаючих на ПМЖ за кордоном осіб, які мають право претендувати на отримання червоного паспорта з білим хрестом. У більшості випадків це були жінки, які після щонайменше шести років у шлюбі з громадянином Конфедерації подали заяви на проходження спрощеної процедури натуралізації. У 2016 році всього права громадянства у Швейцарії отримали 43 тис. осіб, з них на ПМЖ за кордоном перебували лише 1 847 осіб.
Після перегляду федерального закону про порядок набуття та втрати прав швейцарського громадянства (набуде чинності 1 січня 2018 року), отримати швейцарський паспорт стане дещо складніше. Тому, чия бабуся чи прабабуся була швейцаркою, залишилося лише шість місяців для того, щоб звернутися за спрощеним отриманням паспорта. Нагадаємо, що швейцарське законодавство передбачає можливість «повернути» громадянство також для тих, хто був змушений відмовитися від нього в силу тих чи інших обставин.
Швейцарське законодавство, що регулює порядок надання громадянства, виходить з «права крові». Іншими словами, діти швейцарських батьків паспорт отримують автоматично, в тому числі й проживаючи на ПМЖ за кордоном. Однак аж до 1 липня 1985 року швейцарське громадянство діти отримували фактично лише від батька, матері своє громадянство передати своїм дітям у «спадок» не могли.
Потім законодавство було переглянуто – з тим, щоб дозволити отримати швейцарський паспорт і тим, хто народився до 1985 року від матерів-швейцарок. Їхні внуки та правнуки також могли скористатися цим правом і отримати паспорт. На жаль, після 31 грудня 2017 року ця можливість більше діяти не буде. Новий закон обмежує право на вступ до громадянства лише першим поколінням нащадків.
Розглянемо, щоб було зрозуміліше, випадок Роберти, яка народилася у Швейцарії та вийшла заміж за італійця у 1935 році. У цьому союзі народилася Сабіна, яка ніколи не мала швейцарського паспорта. З 1 січня 2018 року лише Сабіна може отримати право на спрощену натуралізацію, але це буде неможливо для її сина Марко, який народився у 1960 році, тобто для внука Роберти.
Що стосується молодих людей, які народилися за кордоном, то раніше, якщо хтось із них бажав отримати швейцарський паспорт, слід було встигнути звернутися до швейцарських властей до того, як їм виповниться 22 роки. Новий закон збільшує цей вік до 25 років, що для «П'ятої Швейцарії», тобто для тих, хто живе на ПМЖ за кордоном, стане все-таки деяким прогресом і полегшенням.
Але для осіб старше 25 років новий закон вводить більш суворі критерії отримання громадянства. З одного боку, кандидати отримають 10 років на те, щоб подати заявку на так звану «реінтеграцію», але лише за умови, що за цей час вони переїдуть жити назад до Швейцарії. І лише після цього вони зможуть отримати червоний паспорт з білим хрестом.
Слід зауважити, що це нове правило стосується всіх кандидатів, які втратили швейцарський паспорт, наприклад, в результаті шлюбу або тих, хто відмовився від громадянства з інших причин. У них ще є трохи часу на те, щоб подати заявку на «реінтеграцію» до 31 грудня 2017 року. І тоді, лише довівши наявність «тісних зв'язків» зі Швейцарією, вони отримають право отримати паспорт навіть якщо з моменту втрати ними громадянства минуло більше 10 років. З 1 січня 2018 року такої можливості у них вже не буде.
Ще одна важлива зміна, яку вводить новий закон, стосується необхідності для всіх тих, хто проживає за кордоном, довести свої «тісні зв'язки» зі Швейцарією. Іншими словами, їм потрібно «бути інтегрованими». Як ми вже бачили, це не нова вимога, але парламент побажав уточнити її, ввівши більш суворі критерії.
Кандидати, для початку, повинні бути в змозі усно спілкуватися однією з чотирьох національних мов країни, мати базові знання про країну та підтримувати регулярні контакти зі швейцарськими громадянами. Їм слід також довести, що вони за останні шість років, що передували їхній заявці (а не десять, як це було раніше), щонайменше три рази по п'ять днів провели у Швейцарії.
Ця остання вимога стала причиною виникнення певної нерівності між кандидатами, враховуючи, що набагато простіше їздити до Швейцарії з Німеччини, Франції чи Італії, ніж з Аргентини чи Австралії. Новий закон, однак, усвідомлює наявність цієї проблеми, і вона буде врахована під час вивчення досьє кандидатів на ренатуралізацію.
Що потрібно робити конкретно? Той, хто живе за кордоном і бажає отримати швейцарський паспорт, повинен (маючи на це відповідні права) подати відповідну заяву до дипломатичного представництва Швейцарської Конфедерації, найближчого до його місця проживання. Заяви, подані до 31 грудня 2017 року, розглядатимуться згідно із законом, що регулює порядок набуття та втрати прав швейцарського громадянства, у редакції, що діяла до 1 січня 2018 року.