Колишні іммігранти під час церемонії прийняття громадянства Канади
У період з 2011 по 2016 рік країна прийняла 1,2 мільйона новоприбулих, з яких 60,3 % були «економічними» іммігрантами. Майже половина з них пройшли через програму кваліфікованих робітників.
Нинішні іммігранти охоче, ніж раніше, селяться в західних провінціях – Альберті, Манітобі та Саскачевані. В Онтаріо осіли 39% прибулих. Це нижче рівня 2001 року, коли Онтаріо місцем проживання обрали 55,9% новоприбулих.
Міста в преріях прийняли непропорційно велику кількість нових іммігрантів. Тим не менш, 56% з них живуть у Торонто, Монреалі, Ванкувері та навколо нього.
Понад 60% нових іммігрантів прибувають з Азії та Близького Сходу. Однак Африка тепер перевершила Європу як друге за важливістю джерело нових іммігрантів – їх кількість збільшилася до 13,4%.
Найбільшим джерелом новоприбулих є Філіппіни (15,6%), за ними йдуть Індія (12,1%) та Китай (10,6%). Близько трьох відсотків нових іммігрантів прибувають із Сполучених Штатів. Приїжджі з Франції та Великобританії склали в Канаді близько чотирьох відсотків усіх нових іммігрантів.
Значною мірою через приплив біженців Сирія стала сьомим за важливістю постачальником іммігрантів. У 2011 році ця країна була на 50-му місці.
Перепис 2016 року показав також, що 7,7 мільйона канадців належать до видимих меншин, що становлять 22,3% населення. У 1981 році до цієї категорії населення зараховували себе 4,7% прибулих, а до 2036 року дана група може зрости приблизно до однієї третини.
Південні азіати є найбільшою видимою групою меншин – 25,1% від загальної кількості населення. Ще 20,5% видимих меншин становлять китайці, а 15,6% – чорношкірі.
Як зазначає Russianweek.ca, дані статистичного управління Канади також показують, що темпи зростання чисельності корінного населення в чотири рази перевищують рівень зростання інших груп канадців, які не є корінними. У 2016 році чисельність корінного населення в країні досягла майже 1,7 мільйона осіб.