Нещодавно Слідчий комітет Росії (СКР) на весь голос заявив про порушення першої кримінальної справи за фактом приховування громадянином Росії посвідки на проживання (ПНП) в іноземній державі, в Естонії. Злісного порушника затримали в Ленінградській області, на пункті пропуску «Івангород».
51-річного чоловіка, який проігнорував новий закон, що зобов'язує повідомляти ФМС про набуття громадянства або посвідки на проживання за кордоном, чекає покарання – до 400 годин обов'язкових робіт або до 200 тисяч рублів штрафу. Експерти вже побачили в прецеденті політичний підтекст. «Лента.ру» спробувала з'ясувати, чим може обернутися закон на практиці.
«Коли цей закон приймався, я запитав у одного з його авторів, депутата Андрія Лугового, проти кого він спрямований? Відповідь була приблизно такою: за допомогою цього закону будемо виявляти потенційно небезпечних громадян, які можуть зрадити Батьківщину, візьмемо їх під контроль. А ті, хто самі не повідомлять про подвійне громадянство або посвідку на проживання за кордоном, тим більше підпадають під підозру. Кримінальне покарання за приховування цього факту потрібне, на мою думку, для того, щоб можна було проводити весь комплекс оперативно-розшукових заходів», – прокоментував «Ленті.ру» колишній заступник директора ФМС Росії, керівник фонду «Міграція XXI век» В'ячеслав Поставнін.
За словами співрозмовника, одна з основних фокус-груп прийнятого закону – особи, у яких центр економічної діяльності знаходиться за кордоном.
«Це елемент націоналізації еліт – треба підштовхнути людей до виведення своїх активів з-за кордону на територію Росії. Інша фокус-група – особи, залучені в опозиційну діяльність. Ще кілька років тому мати подвійне громадянство або посвідку на проживання було круто. Джентльменський набір: нерухомість за кордоном і документи, що підтверджують право на проживання там. Це було предметом гордості. Зараз державна політика розвернулася на 180 градусів. Тепер цей предмет гордості починають приховувати», – говорить Поставнін.
Однак є проблема, пов'язана з громадянами СНД, в першу чергу з тими, хто приїхав до Росії з Казахстану та Узбекистану. Подаючи документи на російське громадянство, вони додавали довідку, що відмовилися від попереднього громадянства. Але, як вважає експерт, фактично ніхто точно не може сказати, чи вийшли вони з громадянства там чи ні. Адже такі рішення приймає держава.
«В Узбекистані взагалі мало кому відповідають, що вивели з громадянства. І людина, сама того не знаючи, може виявитися громадянином двох країн. Закон може зажити своїм життям незалежно від того, який сенс спочатку вкладали в документ його автори», – зазначає фахівець.
За оцінками фонду «Міграція XXI век», кількість псевдоемігрантів у Росії на сьогоднішній день наближається до десяти мільйонів осіб. Псевдоемігрантами називають тих, у кого або друге громадянство, або посвідка на проживання, або дозвіл на тимчасове проживання, або довгострокова віза, яка постійно продовжується.
«Як правило, у всіх цих людей є за кордоном нерухома власність. Зазвичай йдеться про держави Євросоюзу та США. З найпопулярніших країн – Німеччина, Іспанія, Греція, прибалтійські республіки. За кількістю емігрантів росіяни в Німеччині займають друге місце після турків. Що послідує за цим законом? Напрошуються дві речі.
Перша – порахувати, скільки грошей та власності у росіян за кордоном і як можна все це витягти звідти. Друга – багато хто про себе думає: якщо що, я поїду. Значить, такої можливості не повинно бути. Щоб перед тим, як людина говорила про те, як погано в Росії, він добре подумав», – резюмує колишній заступник директора Федеральної міграційної служби Росії.
На думку політолога Ігоря Буніна, практика порушення кримінальних справ за приховування другого громадянства або ПНП не буде широкою, але точно стане показовою. І в першу чергу це натяк представникам російського ліберального співтовариства.
«Відомості про своє друге громадянство або посвідку на проживання надали лише кілька відсотків тих, у кого це є. Влада вирішила таким чином показати, що послідує покарання: знай, що тебе чекає», – зазначив Бунін. Особливу увагу, за словами політолога, загострено на тих, у кого подвійне громадянство або ПНП в країнах Євросоюзу. А ось вихідців із СНД, упевнений співрозмовник, правоохоронні органи не потурбують. Також, на думку Буніна, не варто сильно побоюватися й тим, у кого друге громадянство – українське. «У нас занадто багато людей пов'язані з Україною, можуть виникнути складнощі», – пояснив експерт.
Між тим професійні юристи вважають кримінальну відповідальність занадто жорстким покаранням за неповідомлення про подвійне громадянство або ПНП.
«У безсистемного прийняття нових кримінально-правових норм тільки один позитивний момент – можливість аспірантам юридичних вузів писати дисертації за темами невідповідності законотворчої діяльності положенням науки кримінального права. Думка законодавця про те, що без ризику бути притягнутим до кримінальної відповідальності громадяни не будуть виконувати вимоги закону, може призвести до ситуації, коли кримінальні справи зможуть порушувати і за куріння в недозволеному місці, оскільки, судячи з кількості курців на вокзалах, адміністративна відповідальність їх не лякає.
Що ж стосується судової перспективи даних кримінальних справ, то складнощів з їх розглядом, мабуть, у суду не виникне, оскільки йдеться про злочин з формальним складом і державному обвинувачу необхідно лише довести факт, що підсудний без поважних причин не вжив заходів щодо повідомлення державних органів про наявність у нього громадянства (підданства) іноземної держави або посвідки на проживання», – вважає керуючий партнер адвокатського бюро «АдвокатПРО» Олег Попов.
На думку юриста, з урахуванням простоти розслідування таких справ, можна припустити, що вони стануть додатковим ресурсом для правоохоронних органів «в ефективному формуванні показників боротьби зі злочинністю, за аналогією з повсюдно порушуваними щодо мігрантів кримінальними справами про використання завідомо підробленого документа».
Катерина ПЕТУХОВА.
«Lenta.ru»