У гості до нашого західного сусіда ми вирушаємо разом з Марком Гресем – автором чергового фільму проекту «Півкроку до мрії». У ньому журналіст намагається показати, як Угорщина намагається «відчинити двері на Захід» – переорієнтувати промисловість на європейський ринок.
Історія України та Угорщини багато в чому схожа. Обидві країни довго входили до складу великих імперій. У 1918 році обидві домоглися незалежності. Україні історія відміряла лише два роки свободи, Угорщині – чверть з лишком століття.
Уся багатовікова історія Угорщини показує, як запекло ця країна прагнула до незалежності. Ні австрійські імперські зазіхання, ні соціалістичний тоталітаризм не змогли змусити угорців забути про їхню європейську належність. За словами радника прем'єр-міністра Марії Шмідт, Угорщина завжди вважалася «найвеселішим бараком у соціалістичному таборі». Уже за однією цією реплікою можна судити про «прихильність» її громадян до соціалістичної ідеології. Та й події 56-го року ще не стерлися з пам'яті багатьох угорців. Але неприйняття комунізму, веселі пісні та смачний гуляш – цим не вичерпується образ наших сусідів.
Угорщина подала заявку на вступ до Європейського Союзу однією з перших, і в 2004 році вона сподівається стати його повноправним членом. А зараз країна зайнята активною перебудовою своєї економіки на західний лад. Як справедливо зауважив Дейло Сомбаті, заступник міністра закордонних справ, «можна скласти акт про те, що екологічні норми на заводі порушені. Але від цього труба диміти не перестане. Для того, щоб країна змогла виконати вимоги Брюсселя, необхідна повна реконструкція підприємств. Підготовка країни до вступу в ЄС обійдеться Угорщині майже в 3,5 мільярда доларів».
При цьому складнощі перетворення економіки не вичерпуються технічним переозброєнням виробництва. Мають зазнати змін самі принципи ведення бізнесу. За словами нашого співвітчизника Святослава Булаха, який керує Захонським митним терміналом «Єврокопул», «найскладніше було з наукового працівника стати бізнесменом». До речі, той факт, що будівництво цього стратегічно важливого об'єкта було довірено іноземцеві, переконливо свідчить про те, що Угорщина готова вести бізнес по-європейськи.
Незважаючи на складний шлях приєднання, для Угорщини вхід до ЄС рівносильний поверненню в «європейську родину». Не випадково відбудований парламент так схожий на британський, тільки трохи ширший. П'ять із шести представлених в угорському парламенті партій однозначно висловилися за вступ до Євросоюзу. Та й представники шостої партії – праві радикали – також схиляються до позитивного рішення з цього питання. Приблизно так само ставляться до цього питання і прості громадяни. Лише 10% населення проти вступу їхньої країни до Європейського Союзу. Решта впевнено обирають шлях інтеграції. У цьому рішенні немає авантюрності та ілюзій.
Змінений стиль життя позбавив угорців будь-яких рожевих ілюзій. Досить того, як зазначає Марк Гресь, що недільного вечора вуличками Будапешта гуляють лише туристи, – угорці відсипаються перед робочим тижнем. Угорські промисловці теж тверезо дивляться в майбутнє. Наприклад, представник угорської авіакомпанії «Малев» вважає, що одразу після приєднання до Європейського Союзу настане посилення конкурентної боротьби, – адже ринок Угорщини відкриється для західних партнерів. Це вимагатиме від національних компаній переглянути свою господарську політику. Потрібне технічне переоснащення виробництва. Іншим стане й підхід до роботи. Необхідність відповідності європейському рівню якості дасть новий поштовх розвитку угорської економіки.
Для України підйом економіки її західного сусіда також принесе відчутні плоди. Досі інвестори цікавилися північчю Угорщини та власне Будапештом. І лише останнім часом намітилося просування інвестицій на схід країни. Сподіваймося, що наближення до наших рубежів зони розвиненої економіки дасть Україні новий імпульс.