Осло шукає способи змусити мігрантів триматися від Норвегії подалі
Як пише Lenta.ru, готувати перегляд міграційної політики доручили члену крайньо правої Прогресивної партії Сільві Лістхауг. Минулого грудня вона стала першим в історії Норвегії міністром з міграції та інтеграції. На початку року тендітна блондинка і мати двох дітей Лістхауг, якій немає ще й сорока років, представила чорновий варіант 150-сторінкового законопроекту, який включав близько 40 поправок. Її пропозиції приголомшили не тільки більшість правозахисних організацій, але й багатьох парламентарів. Під тиском колег міністр Лістхауг пообіцяла пом'якшити текст документа. Втім, фінальна версія новели, по суті, не сильно відрізняється від того, що було.
Одна з пропозицій – надавати неповнолітнім мігрантам, які опинилися в Норвегії без супроводу дорослих, лише тимчасовий статус біженця. Остаточне ж рішення про те, чи вартий прохач притулку, прийматиметься, коли йому виповниться 18 років. Цей захід не здається надуманим або надмірним, якщо врахувати, що минулого року понад 5300 претендентів на отримання в Норвегії притулку виявилися підлітками, переважно з Афганістану.
Незначно пом'якшила законопроект Лістхауг лише в питанні возз'єднання сімей: замість запропонованих нею раніше чотирьох років, протягом яких мігрант мав навчатися або працювати в Норвегії, перш ніж перевезти сюди родичів, в остаточному проекті значаться три роки. Раніше, до речі, такий самий захід був схвалений парламентом Данії.
Серед інших ідей, здійснення яких, за задумом Сільві Лістхауг та її Прогресивної партії, має відбити у тих, хто шукає кращого життя, бажання переїжджати в Норвегію – надання поліцейським права знімати у претендентів на отримання виду на проживання відбитки пальців. І навіть саджати до в'язниці на період розгляду прохання про притулок (до трьох діб) тих, у кого немає законних підстав перебувати в країні або чия заява на статус біженця викликає у влади підозри. Цей захід необхідний, за словами міністра, оскільки багато шукачів притулку не приходять на призначене інтерв'ю з поліцією, воліючи зникнути в невідомому напрямку.
Зберігся в законопроекті й пункт про право влади не розглядати заявки, подані особами, які прибули з інших скандинавських країн. І це неспроста: наприклад, Швеція (населення близько 10 мільйонів осіб) за минулий рік прийняла 163 тисячі мігрантів. Осло серйозно турбується, що сусіди не зможуть «переварити» стільки приїжджих, і в результаті непрохані гості попрямують до Норвегії.
Ще в лютому прем'єр-міністр країни Елла Солберг, головна союзниця міністра Лістхауг, пропонувала ухвалити закон, що дозволяє легально відмовляти у в'їзді та виді на проживання громадянам тих держав, де немає війни, називаючи цей закон «форс-мажором» на випадок колапсу шведських приймальних центрів для мігрантів. Цього року, за оцінками влади, Швецію очікує потік зі 100 тисяч мігрантів.
Поки ця ініціатива ще не стала законом – обговорення в парламенті призначено на 28 квітня. Але деякі її положення давно виконуються на практиці. Наприклад, Норвегія досить оперативно почала відправляти назад мігрантів, які прибули з Росії (за минулий рік таких набралося п'ять з половиною тисяч) на тій підставі, що Росія – безпечна країна. У січні, однак, цю практику довелося згорнути: Москва відмовилася приймати таких біженців назад «з міркувань безпеки».
На відміну від Німеччини, яка з гуманних міркувань прихистила за минулий рік майже мільйон біженців та мігрантів із Сирії, Іраку, Афганістану та інших неспокійних країн, Норвегія ніколи не намагалася вдавати, що чекає на приїжджих з розпростертими обіймами. Щоб уявити, наскільки скандинавська країна не рада обрушеному на неї за останній час потоку біженців, достатньо заглянути на офіційний сайт норвезького міністерства у справах імміграції та інтеграції, у розділ, присвячений правилам надання притулку.
Коротке резюме основних положень, яке цитується майже дослівно, виглядає так. Роздумуєте над тим, щоб попросити притулку в Норвегії? Врахуйте, прийом мігрантів Норвегією суворо регулюється. Шлях до Норвегії довгий, затратний і дуже небезпечний. Ми маємо намір урізати допомогу для мігрантів, а також запровадити систему ваучерів замість видачі готівкових грошей для купівлі біженцями предметів першої необхідності. Все більше біженців віддають перевагу покинути Норвегію і повернутися на батьківщину. Ми не приймаємо всіх без винятку афганців. Не чекайте відкритих дверей і легких шляхів для отримання виду на проживання.
Днями міністр з імміграції пригадала ще один давній захід, дозволений міжнародним законодавством. Норвегія ним ще ніколи не користувалася. Виявляється, мігрантів з тимчасовим правом на перебування в тій чи іншій країні можна висилати на батьківщину, якщо там відновлені мир і порядок. Як саме Осло визначатиме безпеку країни, звідки родом мігрант, поки не ясно. Як не ясно й те, громадяни яких саме держав піддаватимуться висилці. Однак біженці з Еритреї, судячи із заяв у ЗМІ лідера цієї громади в Норвегії, вже занервували. Минулого літа в Еритреї побував один із законодавців від Прогресивної партії, щоб особисто вивчити там обстановку. І він визнав державу, яку періодично називають у пресі «африканською Північною Кореєю», цілком придатною для спокійного життя.
Озиратися на сусідні країни в Скандинавії справа звична. Коли Осло тільки затівав обговорення нових міграційних заходів, норвезькі парламентарі дружно посилалися на Данію, яка помітно урізала допомогу біженцям, закликаючи перейняти цю норму.
До речі, тиждень тому Сільві Лістхауг побувала в Копенгагені та зустрілася зі своєю датською колегою – міністром з міграції Інгер Стойберг. Згідно з офіційним порядком денним, пані Лістхауг приїжджала повчитися у сусідів облаштуванню таборів для біженців.
Тепер настала черга Данії озиратися на сусіднє королівство. «Ми можемо із заздрістю дивитися на Норвегію, і я не бачу жодної причини, чому б нам не зробити те саме», – зізнався нещодавно газеті Politiken представник данського Ліберального Альянсу Сімон Еміль Амміцболл, коментуючи законодавчі ініціативи Лістхауга.
На відміну від Норвегії, яка вважає Швецію потенційним постачальником «понаїхавших», Данія основну загрозу бачить у Німеччині. Резон у цьому є: багато з 21 тисячі біженців, що обрушилися на данське королівство минулого року, потрапили до нього з території ФРН. Тепер парламентарі серйозно замислюються над законом, який дозволить тим, хто прийшов з німецької сторони, незваним гостям давати від воріт поворот.
Місяцем раніше парламент Данії санкціонував конфіскацію у біженців цінностей вартістю понад півтори тисячі доларів. Пояснювалося це так: держава не буде утримувати тих, хто в змозі сам себе забезпечити, будь то мігрант арабського походження чи корінний датчанин, який претендує на допомогу по безробіттю.
Ну а поки парламентарі обох країн ведуть баталії за максимально можливе посилення імміграційної політики, МВС Данії, Норвегії та Швеції щомісяця без зайвого шуму повідомляють про продовження режиму прикордонних перевірок, введеного наприкінці минулого року.