У Бремергафені відкривається музей європейської еміграції. Його відвідувачі дізнаються, що з 1830-го по 1974 роки через це місто-порт Європу назавжди покинули сім мільйонів людей. З них 90% поїхали шукати щастя в США. У XIX та на початку XX століть європейці, зокрема тисячі німців, вирушали з Європи за океан, рятуючись від воєн, революцій, бідності та страху перед майбутнім.
Останні півстоліття в Німеччині - принаймні в західній частині - не було політичних і соціальних потрясінь. За рівнем життя та соціального захисту ФРН була і залишається однією з найблагополучніших країн. Для сотень тисяч людей у країнах, що розвиваються, перебратися до Німеччини - бажана мета. Незважаючи на це, еміграція німців зі своєї країни не перетворилася на виключно історичний факт.
За даними Федерального відомства зі статистики, минулого року до Німеччини приїхали 600 тис. іноземців. За той самий рік країну покинули 547 тис. осіб, з них понад 150 тис. - громадяни Німеччини. Як зазначають статистики, кількість емігрантів із німецьким паспортом безперервно зростає з 1991 року. Тоді з ФРН виїхали на постійне місце проживання до інших країн 99 тис., у 2001 році - 109 тис., у 2003-му - 127 тис. німців.
Емігранти поділяються на дві групи. Переважна більшість німців вирушає за кордон у пошуках роботи. Затяжні проблеми на ринку праці та високий рівень безробіття, особливо на сході Німеччини, відіграли тут свою роль. Як правило, емігранти - це чоловіки віком від 25 до 44 років, які мають середню кваліфікацію, ремісники, представники технічних професій і працівники сфери обслуговування.
Другу за чисельністю групу емігрантів утворюють пенсіонери та громадяни Німеччини, які одружилися з іноземцями. Найбільшою популярністю в пенсіонерів користуються Швейцарія та Австрія, а також теплі країни, насамперед Іспанія. Приблизно 170 тис. німецьких пенсіонерів живуть за межами Німеччини.
У пошуках роботи німці їдуть до інших країн Європейського Союзу, у яких зараз, порівняно з Німеччиною, динамічніше розвивається економіка, а також до класичних країн імміграції - США, Канади та Австралії. В Європі найшвидше зростаюча громада вихідців із Німеччини знаходиться у Швейцарії. Нині там живуть 100 тис. німців.
Переїзд німців до інших держав ЄС полегшується тим, що їм не потрібна віза та дозвіл на роботу. Кількість німецьких гастарбайтерів щороку зростає в сусідній Австрії. Минулого року там працювали 45 тис. осіб із німецькими паспортами, значна їх частина - зі Східної Німеччини. Як правило, вони працюють у готельному господарстві, гастрономії, будівельній галузі та системі охорони здоров'я. Знайти роботу в Австрії прагнуть і висококваліфіковані фахівці з Німеччини. За словами співробітника рекрутингового агентства Inventa Austria, нерідко німці становлять 50% претендентів на керівні посади в технічній сфері.
Висококваліфіковані німецькі фахівці їдуть також до Скандинавських країн та Великобританії через вищу оплату та сприятливі умови праці. Так, у Великобританії живуть і працюють 2.600 німецьких лікарів і приблизно стільки ж учених. Кількість учених, які займаються дослідженнями в англійських вишах та наукових установах, за останні десять років зросла вдвічі. До Великобританії їх приваблює не так вища зарплата, як відсутність жорсткої ієрархії та менша бюрократизація.