Багато мов світу запозичують чужі слова, як правило, позначаючи ними незнайомі досі предмети. Так, у говірках багатьох країн з'явилися хакі, джипи та круасани. Але іноземні мови повні й куди барвистіших слів і виразів, часто описуючи те, на що у своїй мові піде ціле речення. Наприклад, як корисно може бути словосполучення «бакку-шан»: в японській воно позначає «дівчину, симпатичну на вигляд ззаду, але не спереду».
Звісно, в російській мові є словосполучення «простір між зубами». Але малайське «гігі ронгак» і коротше, і милозвучніше. Ще коротше слово «наккеле», присутнє у словнику тулу, однієї з індійських мов. Наккеле - це людина, яка оближе все, на чому їй принесуть їжу.
«Я просто насолоджуюся іноземними словами, зовсім не віддаючи переваги якійсь мові. Англійська - чудова мова, але не слід дивуватися, що багато інших мов мають слова, у яких просто немає англійського еквівалента», - пояснює автор читачеві. Посидющий де Буано прочитав 280 словників і вивчив 140 сайтів з різних країн. Він переконаний, що словник тієї чи іншої мови розповідає про країну набагато більше, ніж путівник.
У гавайській, наприклад, є 108 слів, що описують батат (солодку картоплю), 65 позначень рибальських сіток і 47 слів зі значенням «банан». Німецька, з її здатністю творити складені слова, дала книзі де Буано багато кумедних визначень. «Куммершпек» у буквальному перекладі означає «горе-бекон». Самі німці використовують це слово для опису ожиріння через спричинене стресом переїдання. «Путцфіммель» - маніакальна пристрасть до прибирання. Вбивчо точно слово «драхенфуттер» (корм для дракона) у німецькій позначає подарунки, які робить винуватий чоловік, щоб повернути прихильність дружини.
Зі світу емоцій також «ді беляйдігте лебервурст шпілен» (вдавати з себе ображену ліверну ковбасу). Тобто - надуватися. Мабуть, український переклад тут буде менш громіздким. Нарешті, з німецької ж - «бакпфайфенгезіхт» - обличчя, яке так і просить удару кулаком. Українська визначає такий тип обличчя трохи жорсткіше - «морда цегли просить».
Кумедні слова з голландської відображають більш розслаблений характер нації. Візьмемо, наприклад, «уйтваен» - прогулянку на вітрі виключно як відпочинок. Також весело живуть ті, хто розмовляє маорі, мешканці островів Кука. «Тото», - кричать вони, сигналізуючи про готовність починати черговий раунд гри у хованки. Іннуїти живуть у складніших умовах, що й відображається в мові. Довгими полярними ночами ескімоси грають у гру «ігунауяаннагуак». Це важковимовне поєднання літер позначає замерзлий скелет моржа. Гравці передають по колу одного з учасників, який намагається залишатися максимально нерухомим - як замерзлий морж. То інша справа голландське позначення пускання камінців по воді - «плімпплаплеттере» - вимовляється теж важко, але звучить справді як гра.
Албанська мова демонструє напрочуд пильну увагу до волосяного покриву, використовуючи 27 різних слів для позначення вусів. «Мадх» - товсті, моржеві вуси; «пошт» - вуси зі звислими кінчиками; «фшес» - довгі вуси з пухнастими кінчиками. Вусами справа не обмежується. «Ветуллкалем» - брови ниточкою; «ветуллперпьекур» - зрощені брови; «ветуллхен» - брови, вигнуті півмісяцем.
Із кумедних російських визначень книга де Буано наводить слово koshatnik. Переклад, утім, кульгає: за версією автора, кошатниками звуть людей, які торгують краденими кішками. Інші кумедні посади: «куаланапухі» - придворний відганяч мух на Гаваях, «чигерчі» - продавець печінки та легень у турецькій м'ясній крамниці, «фюрассістент» - помічник доглядача маяка в Данії. І в тих, хто особливо нічого не робить, теж часто є означення. У латиноамериканських варіантах іспанської є слово «авіадор» - той, хто з'являється на роботі лише для того, щоб отримати зарплату.
І, нарешті, загадкове слово «тінго». У раппануйській мові, якою розмовляють мешканці острова Пасхи, воно позначає людину, яка «бере взайми у друга домашнє начиння, предмет за предметом, доки у друга вже нічого не залишається». Що там діється між сусідами на острові Пасхи, невідомо, але слово треба запам'ятати - раптом знадобиться?
_