Якщо ще пару років тому столики у всіх скільки-небудь пристойних закладах паризького громадського харчування були зайняті вже до 12:30 (у цей час жителі французької столиці традиційно приступають до обіду), а запізнілим залишалося чекати черги або наперекір усім традиціям давитися сендвічем на робочому місці, то тепер усе інакше. Рівень банкрутств серед знаменитих ресторанів цього року досяг космічних висот.
Страхова компанія Euler Hermes провела серйозне дослідження ресторанного бізнесу країни і опублікувала його результати в столичній Figaro. Статистика показує, що тільки за першу половину цього року у Франції закрилося близько трьох тисяч закладів громадського харчування. З них 1.782 – традиційні ресторани (в основному маленькі та середні), за якими зростання банкрутств склало 25% порівняно з минулим роком; 530 – заклади фаст-фуду (зростання банкрутств – 19%) і 610 – кафе та бари (зростання банкрутств – 56%). «Слід мати на увазі, що це тільки прямі банкрутства, – пояснила у своїх коментарях Марі-Крістін Шмітт, один з авторів цієї публікації. – Багато ресторанів відмовляються від семиденного робочого тижня і закриваються раніше. Чимало рестораторів продають свій бізнес».
Потім у ЗМІ виступив віце-президент профспілки власників готелів та ресторанів Данієль Делеваль. За його словами, «кількість відвідувачів ресторанів з початку цього року впала на 20%, і ні про яке поліпшення ситуації поки не може бути й мови».
Відомий дослідник французького ресторанного бізнесу, засновник популярного блогу Simon-Says Франсуа Сімон наводить кілька причин нинішньої кризи. По-перше, це зміна менталітету, що виражається в тому, що, незважаючи на всі глузування з американців, фаст-фуд став для багатьох французів невід'ємною нормою життя. Досить сказати, що в одному лише Парижі вже більше 60 «Макдональдсів». У меню великої мережі стейк-хаусів Chez Hippopotamus зараз десять різних видів гамбургерів, тоді як ще півроку тому був лише один.
По-друге, по громадському харчуванню сильно вдарила заборона на куріння в барах і ресторанах, яка набула чинності 1 лютого 2008 року. Багато клієнтів віддають перевагу «бездимному» обіду в ресторанах домашню свободу, де можна покурити і подивитися телевізор.
Ще один фактор – падіння курсу долара та зміцнення євро. Кількість туристів із США, Великої Британії та Японії різко скоротилася, а ті, що приїжджають, витрачають на знайомство зі знаменитою французькою кухнею набагато менше, ніж раніше. Причому зниження (більш ніж на 10%) спостерігається не лише в Парижі та інших великих містах, а й на Рив'єрі, улюбленому місці відпочинку іноземців.
Але головна причина всіх бід – це, звісно, фінансові труднощі самих французів. З падінням купівельної спроможності переважної більшості сімей, спричиненим подорожчанням продовольства, походи в кафе та ресторани стають для багатьох непростимою розкішшю. «Економічна криза після будівництва та нерухомості особливо сильно торкнулася ресторанного бізнесу. Люди економлять на аперитивах, каві, десертах і всьому іншому. Комусь перехід відвідувачів з мінеральної води на звичайну, з-під крана, здасться дрібницею, для рестораторів же це майже катастрофа», – впевнений Франсуа Сімон.
Ті, хто бував у Парижі, знають – раніше в кафе та ресторанах до головної страви завжди замовляли пляшку вина та каву з десертом. Зараз у більшості випадків – лише просту воду. Та й взагалі рестораторам доводиться йти на різні хитрощі. Наприклад, у паризькому ресторані Aux Lyonnais офіціанти за розпорядженням власника, відомого кухаря Алена Дюкасса, попереджають відвідувачів, що замовлення кухні за умови лише однієї головної страви збільшує час її приготування. Так, парижани жваво обговорюють раніше просто немислимий випадок, що стався нещодавно в столичному ресторані Au Quincy. Господар вказав на двері двом парам, які замовили лише по головній страві. «А мені на що жити?» – щиро пояснив він свій вчинок здивованим і ображеним клієнтам.
Власники кафе, ресторанів та барів просять уряд виконати обіцянку та переконати ЄС дозволити Франції знизити податок на додану вартість для їхніх закладів. Жак Ширак ще шість років тому обіцяв зменшити його з 19,6 до 5,5%. Ніколя Саркозі прийняв естафету, але поки всі його зусилля блокуються Німеччиною, яка боїться, що німецькі ресторатори висунуть аналогічні вимоги.