Мрією про щасливе життя в Країні кленового листа живуть сьогодні багато наших співвітчизників. Але у зв'язку з жорсткішими імміграційними вимогами до знання англійської деякі перебувають у розгубленості: подолати мовний бар'єр видається малоймовірним. Так, є ще провінція Квебек, але ця французька... Однак недарма нас завжди вчили боротися за свою мрію.
У маленькому селі, що за 50 км від Чернівців, живе сім'я - тато, мама і дев'ятирічна донька. Голова сім'ї, Степан, 32-річний учитель історії, вже пару років наполегливо подумував про те, щоб спробувати щастя в Канаді. Але обдзвонюючи київські імміграційні фірми та розповідаючи про себе, у відповідь чув одне: шансів на імміграцію до Канади в нього немає! Але одного разу, звернувшись до компанії ILS (1993), він почув: «Та ви просто ідеальний кандидат!» І ось тут-то він розгубився...
Чесно кажучи, дізнавшись про цю історію, розгубилися і ми. І за роз'ясненнями вирушили до директора ILS (1993) Олега ЧЕРНЯВСЬКОГО.
- Олегу Ігоровичу, невже дійсно наш учитель історії має реальні шанси іммігрувати до Канади?
- Так, ми добре знаємо цю людину. Степан іммігрує до Квебеку. Ми вже відкрили йому федеральний файл, він успішно пройшов інтерв'ю, отримав сертифікат відбору, пройшов медкомісію. Зараз триває перевірка його місць роботи, а він із сім'єю вже потроху збирається. Але давайте про все по порядку.
Отже, сьогодні багато наших співвітчизників дійсно зіткнулися з тим, що за федеральним законодавством Канади для імміграції потрібне професійне володіння англійською. А ось згідно із законодавством провінції Квебек, іммігрувати туди набагато простіше. І, до речі, потім зовсім необов'язково жити в Квебеку. Іммігрувати в цю провінцію можна трьома шляхами.
Перший - як висококласний спеціаліст, на якого надсилає заявку канадський роботодавець. Скажімо прямо, це малоймовірно.
Другий шлях, на якому засновують свою діяльність безліч наших імміграційних компаній, це так званий список затребуваних професій. Наприклад, у цьому списку є програмісти, але немає, природно, учителів історії. От і виходить, що велика кількість охочих залишаються за бортом або підробляють документи.
Але є ще третій шлях, так званий бонусний. Кожен претендент оцінюється за цілим рядом параметрів - починаючи з віку і закінчуючи досвідом роботи. При цьому враховується друга освіта, наявність дітей, знання іноземних мов та подібні фактори. Цим шляхом імміграції професія не важлива, значення має загальна сума балів.
У героя нашого оповідання Степана дуже хороші шанси. По-перше, вік, по-друге, дві освіти: у нього є диплом технікуму з технічної спеціальності та диплом педагогічного інституту. По-третє, стаж кваліфікованої праці. І, нарешті, непогані дані залежних аплікантів - дружини та дитини. Ось чому ми й обнадіяли його. Проблема була в одному - незнанні французької.
- А чому ж ніхто з інших фірм не зміг йому допомогти?
- Річ у тім, що наша компанія займається імміграцією до Канади, зокрема до Квебеку, дуже давно. У нас є представництва в Молдові, Росії. У Києві ми працюємо з 1997 року. І квебекське законодавство ми знаємо, без зайвої скромності, дуже добре. Плюс відмінні перекладачі, що важливо при діловому листуванні та підготовці документів. Тому шанси кожного клієнта ми оцінюємо дуже скрупульозно та всебічно.
- А як далі діяв герой нашого оповідання?
- Степан приїхав до Києва, уклав з нами контракт, влаштувався на роботу і пішов на курси французької.
- І як він освоїв цю «страшну» мову?
- Для того щоб пройти інтерв'ю з імміграційним офіцером, достатньо знати мову на рівні «говорю і розумію при перекладачі». Ця перевірка займає приблизно 15-20 хвилин, потім офіцер виставляє бал за знання мови, і далі вже можна спілкуватися російською або українською. Уміння писати й читати французькою не перевіряється. Такого рівня знання мови можна досягти за шість місяців інтенсивних занять. Наш рекорд - 4,5 місяця: стільки займалася одна наша клієнтка, яка зовсім нещодавно поїхала. На наших курсах основний наголос у навчанні зроблено саме на те, щоб якнайшвидше «розговорити» людину французькою. Степан, до речі, займався на цих курсах, а потім взагалі знайшов вельми оригінальний спосіб покращити мову. У Києві він познайомився з родиною марокканця, чия дитина мала проблеми зі шкільною програмою. І ось за те, що наш Степан підтягував хлопчиська з історії, математики та інших предметів, його тато давав йому уроки французької. У результаті він пройшов інтерв'ю дуже легко.
Загалом, історія Степана - це приклад того, яких результатів можна досягти наполегливістю та завзятістю. Додаткові бали дає знайомство з кимось у Канаді. Отож, уперше познайомившись з Інтернетом у нас в офісі в Києві, Степан почав заходити на форуми та спілкуватися з українською діаспорою в Квебеку. Так він познайомився з кимось у Монреалі, зробив для цих людей репортаж про Французький культурний центр у Києві, і ось у нього - лист-подяка від нових канадських друзів!
- Щоб ви порадили тим, хто не полишає надії іммігрувати до Канади?
- По-перше, не треба боятися ні реальних, ні уявних труднощів. Найголовніше - це тверде бажання іммігрувати, тобто розпочати цей складний і досить тривалий процес і довести його до кінця. Друге - правильно оцінити свої шанси. Незважаючи на те, що в Інтернеті є багато інформації, люди, на жаль, не можуть самостійно в ній розібратися. Наприклад, зовсім нещодавно до нас зверталася жінка, яка попросила переглянути її документи. Так от, збираючись іммігрувати до Квебеку, з Інтернету вона скопіювала федеральні анкети і їх заповнила. І це при тому, що вона викладачка англійської! Тобто знання мови - ще не все, також потрібно добре розбиратися в законодавстві. Саме тому ми й проводимо безкоштовні консультації для всіх охочих. І, нарешті, перестаньте боятися французької мови!
І ще мені хотілося б застерегти всіх: у жодному разі не підробляйте документи! Іноді деякі фірми клієнтам, у яких є диплом за спеціальністю, що є в списку, наполегливо рекомендують підробити трудову книжку. Але наш інженер - це не інженер за канадськими законами!
Усі імміграційні офіцери, які не перший рік їздять в Україну, чудово знають, що в нас немає потрібних фахівців. А вже в посольстві є багато способів перевірки справжності документів, у тому числі й за допомогою нашої податкової інспекції. Тож це дуже небезпечно.
А за бонусною системою лише нещодавно в нас поїхали люди з такими, здавалося б, невиграшними спеціальностями, як шкільний бібліотекар, податковий інспектор, експерт з оцінки збитків від ДТП. Необов'язкова наявність і вищої освіти. Наприклад, якщо є два дипломи технікумів - це прекрасно. Якщо є сертифікат професійних курсів з терміном навчання більше року, що дозволяє укладати піноблоки - теж. Тож подумайте, порадьтеся з фахівцями, реально оцініть свої шанси, і, повірте, ви знайдете свій шлях до Канади!