Тепер зрозуміло, навіщо команда Equites пірнала в Дніпрі?
Місце дії – столичний Гідропарк, «Венеціанська протока». Як завжди повно народу, як завжди гудять українсько-африканські барабани, як завжди... (втім це надає дії більшого напруження) екстремальна ситуація ускладнюється незапланованим скидом води з греблі і ми стаємо свідками міні-шторму в міні-річці.
Маша – незмінна ведуча – цього разу в складній ситуації. Головними героями шоу, поряд з командою, будуть два джипи, а Ігоря Моляра – українського авто-гуру – поруч немає. Але не біда, – як кажуть, жінки і машину відчувають душею. І це допомагає ведучій не перестаючи видавати порції технічної інформації. А вона наступна. До підводного водіння підготовлений серійний «Ніссан». Його «екіпіровка» – дві вертикальні 3-метрові труби (повітрозабірник і глушник). З автомобіля знято основне електрообладнання, ТЕНИ і двері. Машина має проїхати по дну вздовж русла річки, повністю (!) сховавшись під водою. Ось, власне, і все.
Все? – здивуються ті, хто знає, що таке підводне водіння танка. Коли солідолом замазуються всі щілини і шпарини, перевіряється робота мотопомпи, готуються балони з киснем та ізоляційні протигази на випадок евакуації. А на дно водойми укладено спеціальні металеві апарелі. Додамо сюди два катери з рятувальниками і два спарені тягачі на обох берегах...
У нашому випадку вихідні наступні. Команда професійних авантюристів: Голтіс, Олександр Комаров і Богдан Власенко (клуб «4х4 Екстрім мотоспорт»), власне джип (див. вище), катер з рятувальниками і пара чоловічків у гідрокостюмах на підстраховці з берега. Плюс – бурхлива річка з піщаним дном, плюс 70 метрів шляху, плюс видимість – нуль.
Невеликий відступ. Ті, хто регулярно стежить за нашими репортажами, звернули увагу на те, що вже вдруге в акції не бере участі третій член команди – Костянтин Могильник. Під час попереднього тренування він серйозно травмував собі руку і на час прикував себе до лікарняного ліжка. Саме в день «запливу» йому зробили серйозну операцію і, як нам повідомили, вона пройшла успішно. Скоро команда постане перед нами в повному складі. А поки за кермом «Ніссана» Богдан Власенко. Саме під його керівництвом готувалася машина і кому, як не йому судилося замінити тимчасово вибулого члена команди.
Отже, Equites на місцях. Дизель джипа востаннє у звичній обстановці набрав обертів і... на капот набігають перші хвилі. Повільно і неохоче машина йде по дну в незнайому, ворожу стихію. Ось сховався дах і тільки труби тепер вказують місцезнаходження «субмарини».
По березі дріботять два «геракли», тримаючи в руках мотузки, прив'язані до джипа. Таким чином вони «страхують» 2-тонну машину, яку немов іграшку обтікають мутні хвилі весняної води. Ось знову на секунду виринув «Ніссан», ніби ковтнути повітря, і знову забурився під воду. Всього 70 метрів... Чи аж 70 метрів?.. Але, як кажуть, все колись закінчується. Колеса повернуті до берега і вже за кілька секунд: «Закипить, підніме виття, хлине на берег пустий, Розгорнеться в швидкому бігу і опиняться на березі...». О, на «березі», як ні в чому не бувало, опинився той самий джип, з якого, як кажуть, з усіх дірок... І навіть водолазні маски розтягнулися на задоволених пиках хлопців. Безпрецедентний заїзд-заплив пройшов успішно. Висновок: на хорошому джипі не тільки по вертикальній стінці можна, а й по дну морському.
...Добре б тільки по дну. А як катер? Не встигла ще з усіх щілин витекти вода, не встигли ще раки облаштувати собі затишні гнізда під капотом і в багажнику автомобіля, а Голтіс уже біжить з 200-літровою пластиковою бочкою і щось командує іншим хлопцям. Ага, тепер з бідної «субмарини» робитимуть глісер. Обв'язавши її бочками, Equites розподілили обов'язки: Голтіс, немов Іхтіандр, спритно переплив річку з мотузкою в руці (чи зубах?) і не менш швидко перетягнув важкий канат на інший берег. Тим часом Саша на командній «Тойоті» приєднався до нього. Вдвох вони перетягуватимуть джип вручну на свій берег. А Богдан знову опинився за кермом (штурвалом) «плавзасобу» на ім'я «Ніссан». Бачили б японці, як знущаються з гордості їхнього джипобудування!
І знову бурхливі хвилі і сильна течія. І знову на боротьбу зі стихією виступила невгамовна трійка. Колеса джипа, немов колеса пароплава, женуть машину до мети, а на іншому березі грають м'язами Голтіс з Сашею. Канат то провисає, то натягується, але вже всім ясно, що і з цим завданням Equites впоралися. Ура! – кричать уболівальники і ми разом з ними (в душі – на роботі, все-таки).
А Маша, стрибаючи від щастя, кричить у мікрофон: «Те, що ви бачили сьогодні, це не шоу, не вистава і не цирковий трюк. Це експеримент, тренування. Адже Equites не професійні каскадери, аквалангісти чи повітроплавці. Вони – мандрівники і дослідники, універсали, які «просто» дуже багато вміють...»
Ото тобі й на... А я думав – шоу. Обернувся і... побачив. На бетонній опорі мосту, під кутом у 45 градусів, стояв ще один джип з клубу «4х4 Екстрім мотоспорт». Просто стояв, всупереч здоровому глузду і силі тяжіння. Мабуть, хлопцям звідти було краще видно...
І ще одна інформація для захисників прав тварин і рибалок. Голтіс сказав (а йому можна вірити), що під час підводного заїзду жодна рибка не постраждала. Незважаючи на погану видимість, Богдан зазівалих об'їжджав.