Протягом історії Канади в її імміграційній політиці змінювалися пріоритети та принципи відбору іммігрантів, проте не змінювалося головне – країна залишалася відкритою до припливу нових мешканців і завжди була орієнтована на них. На даний момент Канада, мабуть, єдина з розвинутих країн, яка проводить таку активну політику із залучення іммігрантів. Як пише «Русский Торонто», про те, наскільки важлива імміграція для Канади, свідчить і той факт, що в країні постійно відбувається корекція імміграційної політики з метою оптимізувати приплив іммігрантів і відібрати тих, хто найбільшою мірою відповідає потребам країни.
28 червня 2002 року в Канаді набув чинності новий імміграційний закон Immigration and Refugee Protection Act (IRPA). Відповідно до нього виділяються кілька класів, за якими проводиться відбір іммігрантів.
Skilled Worker Class («кваліфіковані працівники»)
На цю категорію варто звернути увагу тим, хто планує іммігрувати до Канади. Даний клас прийшов на зміну існуючому раніше класу Independent applicants (названому також «професійна імміграція»). За цим класом проходять люди, які завдяки наявності у них гарної освіти та навичок роботи за потрібною в Канаді спеціальністю мають потенційну можливість успішно влаштуватися в Канаді. Обов'язковою умовою при цьому є відмінне володіння хоча б однією з державних мов Канади (англійською або французькою). Дана категорія іммігрантів дуже важлива для Канади, оскільки забезпечує приплив кваліфікованої робочої сили. У відсотковому відношенні кількість віз, що видаються тим, хто проходить за даною категорією, становить понад 50% від загальної кількості. Заявники оцінюються за бальною системою. Оцінка проводиться за кількома факторами, за кожним з яких нараховується певна кількість балів. Для отримання імміграційної візи заявник повинен набрати кількість балів не нижче встановленого прохідного мінімуму. На даний момент таким прохідним мінімумом є 75 балів.
Business class («бізнес-іммігранти»)
Особливістю цього класу є те, що особи, які проходять за даною категорією, ведуть бізнес і не планують влаштовуватися на роботу в Канаді – вони збираються вести власну справу. Саме тому бізнес-імміграція до Канади передбачає наявність у заявника необхідної суми грошей, потрібної для ведення бізнесу або для інвестицій в економіку цієї країни. Претендентів на отримання імміграційної візи за категорією бізнес-іммігранта відбирають за системою квот, які оновлюються канадським урядом щороку.
Цей клас включає в себе три категорії:
l Investors («інвестори»). Особи, які проходять за цією категорією, повинні володіти значними грошовими коштами (не менше 800.000 канадських доларів) і бути готовими вкласти в економіку Канади не менше 400.000 канадських доларів. Крім того, вони повинні мати досвід ведення бізнесу.
l Entrepreneurs («підприємці»). Особи, які проходять за цією категорією, повинні мати досвід ведення бізнесу, мати достатньо власних грошових коштів (не менше 300.000 канадських доларів) та навички для організації нового або покупки існуючого бізнесу в Канаді. Заявники, які проходять за даною категорією, отримують умовну візу. Умовою є те, що протягом трьох років після в'їзду до Канади вони повинні організувати новий або купити існуючий бізнес, активно управляти ним і як мінімум на один рік найняти одного або більше мешканців Канади на роботу. Якщо заявник не виконує цю умову, він може бути позбавлений імміграційної візи та депортований з Канади.
l Self-employed («особа, яка веде приватну практику»). Особи, які проходять за цією категорією, повинні володіти достатніми професійними навичками для того, щоб почати надавати професійні послуги на правах приватного підприємця у сферах, пов'язаних з мистецтвом, спортом або фермерством.
Family class («сімейне спонсорство»)
Для того щоб пройти за даним класом, іммігрант повинен мати близьких родичів, які живуть у Канаді та готові взяти на себе юридичні зобов'язання перед канадською державою надавати іммігруючому родичу необхідну фінансову допомогу у разі потреби.
Біженці
Біженці (Refugees) виділені в окремий потік. Для того щоб отримати в Канаді статус біженця, людина повинна довести, що в країні, громадянином якої вона є, існує реальна загроза для її життя з боку держави, або ця небезпека існує у зв'язку з політикою, яку проводить держава.
Цьому класу приділено велику увагу в новому законодавстві. Основна ідея полягає в тому, щоб звести до мінімуму кількість тих, хто отримує статус біженця, не маючи на те підстав. Планується, що будуть застосовуватися значно жорсткіші критерії відбору, і прохач статусу біженця повинен буде надати незаперечні докази переслідувань на своїй батьківщині. Строки розгляду заяв будуть суттєво скорочені, буде обмежено кількість апеляцій, які можуть подаватися у справі біженця. Посилено відповідальність за надання свідомо неправдивої інформації.
Важливою особливістю імміграційної політики Канади є наявність щорічних квот на імміграційні візи, що видаються. У середньому на рік видається 220-230 тисяч віз. Слід зазначити, що країни СНД не входять до десятки країн, які дають найбільший приплив іммігрантів до Канади.
Важливо розуміти, що Канада була і ще довгий час буде залишатися основною «імміграційною» країною світу. З одного боку, це високорозвинена в усіх відношеннях країна, яка займає найвищі позиції за рівнем якості життя, має найбагатші природні ресурси, стабільне демократичне суспільство, розвинену інфраструктуру та промисловість, що приваблює в Канаду людей з усього світу. З іншого - це єдина країна у світі, яка має настільки широку програму прийому іммігрантів, що діє протягом настільки тривалого часу, і необхідність продовження якої в майбутньому не викликає ні в кого сумнівів.