Природа візофобії
Так уже склалося, що до консульств наші туристи відчувають два види емоцій: новачки - стійкий страх із домішкою благоговіння «раптом не дадуть», а бувалі мандрівники - гірку іронію з відчуттям неминучості. Консульські перепони для них - це обов'язкове «зло» на шляху до досягнення бажаної мети.
Зміцненню міфу про нереальність самостійного оформлення візи всіляко сприяють турфірми-посередники. Хто найчастіше й найохочіше розповідає страшилки про консульства? Що правила в усіх різні й незрозумілі, і що ходіння по консульствах у нормальної людини не можуть не викликати нападів жаху. Нічого - ми здібні, розберемося! Для лінивих і нездібних повідомляємо, що свої послуги турфірми оцінюють у суми в 2-5 разів більші за стандартні консульські збори. Наприклад, при вартості шенгенської візи в €35 - вона пропонується за €110-170 залежно від «складності» країни за умови, що ви купуєте лише візу, без повного турпакета. При цьому все, що в кращому разі робить за мандрівника турфірма, - це відносить ним же ретельно зібраний пакет документів до консульства і стоїть у черзі.
Така висока вартість кур'єрських послуг пояснюється ризиками, які бере на себе компанія-посередник: не маючи можливості ретельно перевірити наданий пакет документів, вони в разі неблагонадійності свого клієнта ризикують втратити акредитацію в посольстві. Варто зазначити, що авторитетні турфірми вкрай неохоче беруться за оформлення візи без решти турпакета, або хоча б готельного ваучера.
Ази бюрократії
Найважливіше для консульств - це дотримання їхніх правил, а найрозумніше для туриста - поставитися до збирання папірців, якими б безглуздими вони йому не здавалися, як до ритуалу. Це навіть не правило, а закон. За його дотримання буде туристу щастя у вигляді візи.
Насправді процес оформлення візи не бозна-яка наука. Порядок дій визначається в будівлі консульства, де на стінах висять правила. Існує багато різних типів віз, але ми розглянемо лише туристичні версії, незалежно від точного формулювання їхньої назви в кожній країні. Фактично нас цікавить неімміграційна віза для короткочасного перебування в шуканій державі з метою «туризм». Звісно, умови отримання дозволу на в'їзд різняться від країни до країни і за термінами дії (короткострокова віза, на три місяці, півроку, рік), і за кількістю поїздок (одноразова та мульти), і за вимогами до здобувачів. Одразу зауважимо, що посольство - це не наша історія, візовими питаннями займається консульство або консульський відділ при посольстві.
Правило №1 – за два місяці до подорожі необхідно ознайомитися з переліком документів, які потрібно надати до консульства. Найпростіше це зробити в самому консульстві або в Інтернеті. На офіційному сайті!
На сьогодні більшість консульських служб має власні, регулярно оновлювані Інтернет-ресурси, де не лише розміщено інформацію, куди і в які години потрібно звертатися, але й є повний перелік необхідних документів і навіть анкета у форматі PDF або Word. Останню можна роздрукувати й неквапливо, вдумливо, в домашній обстановці заповнити або, принаймні, потренуватися. Не завадить по телефону переконатися, що форма анкети не застаріла, і її досі приймають (виняток - анкети, надруковані на самокопіювальному папері).
Деякі консульства розміщують своєрідні підказки, як правильно заповнювати анкету, і дають розшифрування окремих питань. Наприклад, народжені в СРСР, тобто всі громадяни, які з'явилися на світ до 1991 року, повинні вказувати правильну країну в графі «місце народження» - СРСР, а не Україну, Росію тощо. Подібні поради справді допомагають впоратися з бюрократичними каверзами. Щоб правильно знайти сайт в Інтернеті, потрібно в запиті вказати: «Посольство (назва країни) + офіційний сайт».
Що первинне: бронь готелю чи підтвердження доходів?
Консульські установи, які перебувають у нашій країні, поділяються на дві категорії.
Для перших найголовніше - це запрошення, що підтверджує бронювання готелів Франції, Італії, Іспанії тощо (або ж туристичний ваучер). Будь-який готель здатний у письмовій формі надіслати нам підтвердження бронювання (докладно про це ми напишемо в одному з наступних номерів). Але є нюанси, які необхідно з'ясувати в консульстві заздалегідь. Так, десь достатньо факсу з усіма реквізитами готелю (Швейцарія, Італія), а десь потрібен оригінал із підтвердженням попередньої оплати (Німеччина).
Тому необхідно завжди просити готель надіслати підтвердження бронювання на фірмовому бланку з логотипом і контактами. Для особливо прискіпливих чиновників це краще зробити факсом консульства, щоб уже точно жодних претензій до паперу не виникло (хоча тут варто зазначити, що є й такі, які просять приносити всі папери з собою і не надсилати нічого факсом).
В окремих випадках необхідно, щоб у надісланому від готелю підтвердженні було чітко сформульовано фразу про те, що готель, як запрошуюча сторона, повністю бере на себе фінансові зобов'язання щодо утримання туриста на час перебування в країні (Австрія, Німеччина).
Для других найважливіше - це добробут і благонадійність здобувача. У таких консульствах діє настанова на «презумпцію винуватості», і перед туристом стоїть завдання довести, що він безглуздих намірів іммігрувати не має. Постарайтеся надати всі можливі папери, що спростовують подібне припущення. Це особливо важливо в консульствах США, Великобританії, Австралії та Канади.
Лише за допомогою серйозного фінансового досьє можна переконати консула в тому, що, видаючи нам туристичну візу, він не завдасть непоправної шкоди своїй державі.
Тут знадобляться виписки з банківського рахунку, різні свідоцтва про володіння майном і головне, правильна довідка з роботи. Так, зарплата в районі $500 на місяць і вище - це те, що сьогодні влаштовує зону Шенгену. Між іншим, якщо дістати офіційно довідку про подібні суми не вдається, то спробуйте зробити неофіційний лист з місця роботи - все краще, ніж нічого. Намагатися обманути консульських співробітників не варто, неправдиві відомості ведуть до відмови у візі. Простіше подумати про інше джерело - спонсора. Так, домогосподаркам не потрібно підробляти папери, а краще принести довідку з роботи чоловіка та гарантійний лист, у якому благовірний зобов'язується оплатити витрати.
Добуваємо потрібні папірці!
Якщо говорити загалом, то в жодному консульстві не запитують якихось небачених документів. Ось їх усереднений список.
Майже завжди знадобляться:
* 1-2 заповнені та особисто підписані візові анкети;
* 1-3 фотографії (вимоги різні);
* закордонний паспорт (більшість країн вимагає закордонний паспорт, дійсний не менше трьох місяців після закінчення терміну візи, але є й винятки, – так, для Великобританії та Австралії потрібен закордонний паспорт, термін дії якого не менше 6 місяців);
* загальногромадянський паспорт з пропискою (оригінал і копія);
* страховий медичний поліс - страховка для того, хто виїжджає за кордон (оригінал і копія);
* державне мито за розгляд клопотання про візу;
* підтвердження оплати готелю або бронювання;
* проїзні квитки або бронювання;
* документи, що підтверджують фінансову спроможність та міцні зв'язки з батьківщиною (варіації: довідка з місця роботи про зарплату, виписка з рахунку кредитної або дебетової картки про наявність суми, достатньої для проживання в цій країні на термін поїздки, податкові декларації, документи про наявність власності тощо).
Усі консульські установи залишають за собою право в разі необхідності зажадати додаткові документи.
Тонкощі Шенгену
Перше, що потрібно пам'ятати самостійному мандрівникові - це те, що, на жаль і ах, Шенген зроблений не для нас, а для них. Прибираючи внутрішні кордони, європейці думали про благо своїх громадян, а не про користь для прийшлих. Безперечно, шенгенська віза відкриває можливості вільного пересування Європою і для туриста, але її ще потрібно отримати.
В анкеті необхідно зазначити, що ми збираємося під час своєї подорожі виїжджати за межі країни, тоді можливо буде відкрита шенгенська багаторазова віза, а не національна одноразова.
Якщо ви не заявите про свої наміри, візовий офіцер може прийняти рішення про видачу національної візи, яка в усіх відношеннях хороша, але з нею більше нікуди, крім країни призначення, не потрапиш. Що ж стосується правила першого в'їзду, яке говорить, що іноземець зобов'язаний в'їжджати на територію ласого простору під назвою «Шенген» через кордон тієї країни, в консульстві якої була отримана віза, то в нього є безліч винятків: воно скасовується при поїздці на автобусі, поїзді, власному авто та транзитному авіаперельоті.
Друге: шенгенська віза оформлюється рівно на ту кількість часу, яка запитується, за рідкісними винятками. Тому, якщо необхідно мати в запасі додаткові дні перебування в країні, то потрібно надати в консульство і бронювання готелю, що включає цей час.
Ще один важливий момент: усі наявні раніше в паспорті одноразові візи повинні бути обов'язково закриті! Слідкуйте за тим, щоб прикордонники не забували ставити штампи, особливо на виїзді, інакше в майбутньому можуть виникнути проблеми. Не можна мати дві діючі шенгенські візи одночасно. Одну з них потрібно закрити. Рекомендується анулювати і невикористані візи (наприклад, якщо ви не змогли поїхати). Деталі процедури погашення відкритих віз можна дізнатися в консульстві.
Пам'ятайте: усі консульства хочуть одного - пустити у свою країну лояльного, законослухняного, благонадійного та платоспроможного туриста. Усі ці якості й потрібно продемонструвати. І тоді стікер, що відкриває двері в новий світ, стане гідною прикрасою вашого паспорта!
Особливості деяких країн
ФРАНЦУЗИ люблять вагоме досьє - вони хочуть, щоб усі заповнені сторінки всіх паспортів, у тому числі старих, мали ксерокопії. Також вони надають перевагу вже викупленим авіаквиткам.
АНГЛІЙЦЯМ не потрібні квитки - достатньо копії з листа очікування, зате їм більше, ніж бронювання, подобається оплачений готель.
НІМЦІ вважають, що навіть документа про попередню оплату номера в готелі недостатньо для видачі візи. Для індивідуального мандрівника є обов'язковим звернення до турфірми, причому туристичне бюро повинно мати акредитацію при консульстві та німецьких партнерів. Загалом, для Німеччини необхідно купувати в туристичній компанії ваучер на проживання в готелі.
ІТАЛІЙЦІ ТА ІСПАНЦІ дуже люблять робити перевірочні дзвінки на роботу здобувача візи і, водночас, вітають індивідуалів.
ФІНИ найтрепетніше ставляться до загальношенгенського правила, згідно з яким наш турист зобов'язаний проживати в тому готелі, який він зазначив у документах при оформленні візи. Цю інформацію їм зобов'язані надавати самі готелі і, повірте, надають.
ЯПОНІЯ ТА НОРВЕГІЯ вимагають від мандрівників план перебування та туристичний маршрут.