Фото Укрінформ
Парадоксально, але Росія, де серед населення досить значний відсоток легального і прихованого безробіття (кількість безробітних у країні за підсумками 2003 року склала 8,4% економічно активного населення країни, при цьому кількість офіційно зареєстрованих безробітних склала 2,2%), сьогодні відчуває гостру нестачу робочої сили. Чинників кілька: це і сумнозвісний відтік мізків (за останні роки з Росії виїхало приблизно 200-250 тис. кваліфікованих спеціалістів), і освітній дисбаланс, що виник, і зростання реального сектора економіки, що потребує кваліфікованої робочої сили. Особливо це стосується таких бурхливо розвинутих галузей виробництва, як паливна, металургійна, машинобудування. Тож без припливу «свіжої крові» на російські ринки говорити про подвоєння ВВП просто смішно - це визнають сьогодні всі зацікавлені держвідомства і великі компанії. Відповідно, ставиться і завдання: створити прозорий і простий механізм залучення в країну висококваліфікованих кадрів.
Саме для цього Федеральну міграційну службу в лютому 2002 року було передано до структури МВС РФ. Більше того: влітку 2003 року влада запустила нову систему обліку іноземних трудових ресурсів. Йдеться про «трудовий пластик» - пластикову картку, що дозволяє її власнику працювати в Росії. Механізм жваво запрацював і... призвів до оглушливого корупційного скандалу. Співробітники Федеральної міграційної служби МВС РФ були викриті у масштабному вимаганні. Найближчим часом слідству належить встановити, скільки часу пропрацював цей механізм і які дивіденди приніс своїм творцям. Підвели чиновників жадібність і нахабство. За «право на труд» вони зажадали хабар з людини зі світовим ім'ям - футбольного тренера Невіо Скала, запрошеного відродити колишню славу московського «Спартака».
$400 - саме стільки зажадав у представників «Спартака» заступник керівника департаменту зовнішньої трудової міграції Юрій Прокоф'єв за свої послуги. За цю сміховинну суму чиновник пообіцяв прискорити оформлення документів, що дають право всесвітньо відомому італійцю Невіо Скала та трьом його співвітчизникам здійснювати трудову діяльність на території Росії. Іншими словами, за кожну «голову», оцінену на світовому ринку в сотні тисяч доларів, представник ФМС зажадав лише по сто у.о. - стільки ж, скільки він брав за звичайного будівельника-турка або за майстра з налагодження поліграфічного обладнання з Фінляндії.
Однак представники «Спартака» вирішили не платити, звернувшись до Головного управління власної безпеки МВС РФ. Його співробітники й затримали групу вимагачів на гарячому. Щоправда, оперативники ГУСБ кажуть, що операція стала закономірним фіналом віртуозної оперативної розробки, що тривала кілька місяців. Усе почалося з отримання інформації про те, що в стінах департаменту зовнішньої трудової міграції ФМС працює налагоджена система адміністративного рекету. Суд санкціонував проведення негласної відеозйомки та низки інших спецзаходів. У результаті в службових кабінетах підозрюваних було встановлено приховані відеокамери.
Оперативники ГУСБ стверджують, що заступнику керівника департаменту конверти приносили чи не щодня. Механізм дій хабарників був простий і ефективний. Як і в багатьох інших дозвільних структурах, у департаменті зовнішньої трудової міграції існувала клієнтська черга. Природно, люди, які вирішували за $100 проблему з прискоренням підпису, розповідали менш успішним колегам, кому і скільки треба занести. Оскільки оформленням на роботу іноземних фахівців у більшості випадків займаються фірми, що спеціалізуються на цьому, то вони заздалегідь закладали в прайс-лист витрати на хабарі чиновникам. Як розповіли співробітники ГУСБ, гроші отримували в основному інспектори, які поки що проходять у справі як свідки. Після закінчення робочого дня керівник департаменту та його заступник обходили підлеглих і отримували від кожного конверт з нетрудовими доходами, які ділили порівну. За найскромнішими підрахунками, місячна виручка корупціонерів становила близько $100 тис. Співробітники ГУСБ не виключають, що частина цієї суми відправлялася вищим покровителям у центральному апараті МВС РФ. Принаймні, за інформацією «Итогов», у рамках розслідування кримінальної справи про хабарництво у ФМС вже проведено понад 50 обшуків. Цілком можливо, що зовсім скоро обвинувачення буде пред'явлено ще кільком чиновникам цього відомства.
Виключно принциповість юристів «Спартака», які погодилися написати заяву про хабарництво, дозволила реалізувати зібрану за кілька місяців оперативну інформацію. Якби цього не сталося, машина адміністративного рекету працювала б і сьогодні - попри те, що оперативники знали все про схему вимагання у ФМС.
- Ця подія лягла чорною плямою на нашу службу, - заявив заступник начальника ФМС МВС РФ полковник міліції Михайло Кравченко. - Ми нетерпимо ставимося до фактів корупції, а тим більше до побудови постійно діючих схем державного рекету. Інформація про те, що в департаменті зовнішньої трудової міграції ФМС не все гаразд, у керівництва МВС була вже досить давно, але факти були отримані лише зараз. Для нас це вкрай болісна, але необхідна процедура самоочищення. Поки що говорити про якісь наслідки операції - глобальні кадрові перестановки, зміну процедури оформлення документів - не можна. По кількох людях неможливо і неправильно судити про всю службу загалом. Говорячи медичною мовою, у цій службі в нас була злоякісна пухлина, яку вчасно видалили.
Будь-який російський роботодавець знає, що запрошення громадянина іншої держави з його подальшим працевлаштуванням пов'язане з масою формальностей. Спочатку треба отримати дозвіл на запрошення іноземного фахівця - включити його до так званої квоти. Для цього потрібно подати заяву до Мінпраці (тепер уже колишньої), яке перевіряло правомірність запрошення іноземця: а раптом в Росії є фахівці такої ж кваліфікації? У цьому випадку перевага надавалася співвітчизникам. Потім чиновники ФМС погоджують питання з МВС і готують зведений квотний перелік, який підписує голова уряду Російської Федерації. Минулого року, наприклад, робота в Москві за трудовою квотою світила 90 тис. іноземців. Цьому передувало засідання міжвідомчої комісії, на якому всі зацікавлені роботодавці зробили заявки на іноземних фахівців. На підставі цих даних і було затверджено квоту. Наприклад, Мосгортранс запросив дозвіл на залучення 10 тис. громадян з Молдови та України - москвичі не хочуть працювати водіями автобусів чи тролейбусів.
Далі аналогічні постанови видає адміністрація суб'єкта Федерації. Вони вже більш деталізовані: у них зазначено не лише кількість запрошених громадян, але й їхня кваліфікація, адреса проживання та місце майбутньої роботи. Наприклад, у відповідній постанові уряду Москви поруч фігурують: один громадянин Республіки Гана, якого запросили працювати до футбольного клубу «Локомотив, чотири фахівці з Молдови, яких запросив на роботу «ПБОЮЛ Качарян», шість громадян Словенії для роботи в будівельній компанії «Енка», 127 громадян Туреччини, чотири громадяни Югославії та ще 89.858 осіб, які працюватимуть на будівництвах, поліграфічних комбінатах, ринках, у «швидкій допомозі», ЖЕКах, інститутах та проектних бюро Москви. Повний текст постанови займає 180 машинописних аркушів...
Квоти на 2004 рік визначені постановою уряду РФ №658 від 3 листопада 2003 року: Росія запрошує на роботу 213 тис. іноземних фахівців.
Коли підприємство потрапляє до цього переліку, можна розпочинати процедуру запрошення фахівця. Для чого знову доведеться вирушити до територіального центру зайнятості, потім - до департаменту Федеральної державної служби зайнятості населення. Формальні строки розгляду визначені Федеральним законом «Про правове становище іноземних громадян у Російській Федерації» від 25 липня 2002 року і становлять 45 діб. На практиці ж ці строки повсюдно порушуються і реально становлять два-три місяці. Подекуди дозволу можна чекати пів року.
- Ми хотіли взяти на роботу як шеф-кухарів китайського ресторану в наш філіал на Каширському шосе двох громадян Китаю, - розповідає Євген Холмов, начальник відділу кадрів «Крокус Сіті». - Наприкінці листопада минулого року зібрали всі документи, отримали висновок про доцільність залучення цих громадян на ці посади й почали чекати. Тільки 18 січня вони пішли на підпис пану Кравченку, заступнику керівника ФМС МВС. Сьогодні вже середина березня, а жодної відповіді, ані позитивної, ані негативної, у нас досі немає. Звісно, ми зазнаємо збитків, втрачаємо клієнтів.
Підприємці, звісно, зацікавлені в тому, щоб претендент якнайшвидше приступив до роботи. Спосіб прискорити процес повсюдно один - «віддячити» чиновникові. «Якщо на кожну інстанцію витрачати навіть по місяцю, вийде майже пів року, а час – гроші, - сказав керівник однієї з корпорацій, у якій працюють кілька іноземних фахівців. - До того ж платити гроші такому співробітнику доводиться одразу після того, як підписано контракт, хоча це й протизаконно - спочатку необхідно дотриматися всіх формальностей і лише потім наймати фахівця. Але якщо йдеться про висококваліфікованого та затребуваного фахівця, купувати його треба швидко, а отже, свою кар'єру в Росії він спочатку починає не зовсім законно».
Випадки, коли дозвіл на залучення іноземного фахівця вдавалося отримати швидше ніж за місяць, можна перелічити на пальцях однієї руки. До того ж не треба забувати, що на наступний рік усю процедуру доведеться проходити знову. Наприклад, у столичній «швидкій допомозі» кілька десятків водіїв працюють не перший рік, і щороку на них оформлюють дозволи заново. Аналогічна ситуація складається повсюдно - іноземні фахівці працюють у Росії по кілька років поспіль.
Співробітник однієї з великих столичних адвокатських контор, що спеціалізується на оформленні іноземних громадян на роботу в Росії, розповів «Итогам», що сам міграційний закон оптимальний і навряд чи можна говорити про його «хабаромісткість»: «Проблема полягає в тому, що оформленням міграційних документів займаються кілька відомств. Хоча ті самі фахівці колишньої Мінпраці були просто не в змозі перевірити, наскільки сьогодні в Росії реально затребувані люди таких професій, як футбольні тренери чи топ-менеджери нафтових компаній. А функції клерків Центрів зайнятості зводяться до механічної перевірки правильності оформлення документів. Набагато складніше справа з МВС, де ситуацією з іноземними фахівцями займаються одразу три підрозділи - безпосередньо ФМС, Управління у справах міграції ГУВС, а також паспортно-візова служба (колишнє Управління віз та реєстрацій), яка видає запрошення на роботу для іноземців. Ось на цьому етапі й криється найбільш сприятливе поле для хабарництва. Основний спонукальний мотив для давання хабарів - строки оформлення документів, які штучно затягуються. Хто проходив увесь цей ланцюжок, той знає, що порівняння його з колами пекла буде дуже м'яким».
Остаточний дозвіл на роботу у вигляді спеціальної пластикової картки видає Управління у справах міграції УВС суб'єкта Федерації. Начальник такого Управління ГУВС Москви полковник міліції Анатолій Батуркін роз'яснив процедуру прийому на роботу іноземців:
- Якщо, наприклад, на роботу приймається громадянин із країн ближнього зарубіжжя, то дозвіл видаю я особисто. Якщо ж на роботу береться іноземець здалеку, скажімо, з Італії чи Німеччини, то ми матеріали надсилаємо до ФМС, де й перевіряється правильність оформлення документів і видається дозвіл. Лише після цього працівник іде до нас, і ми даємо йому офіційний дозвіл на роботу. Зазвичай на всі ці процедури йде два-три місяці, і, передусім, це пов'язано з нестачею штату працівників наших служб. А в нас же всі хочуть, щоб усе було швидко. Ось на цьому ґрунті й ростуть корупціонери та нечисті на руку чиновники. Моя думка така: щоб уникнути випадків корупції, треба спростити процедуру оформлення іноземців на роботу. Ось, наприклад, білоруси працюють у нас на підставі спільної міжвідомчої угоди. Давайте переймати досвід зарубіжних колег, де процедура оформлення іноземців набагато простіша, ніж у нас у Росії, тоді й вдасться уникнути хабарництва.
Григорій САНІН,
Степан КРИВОШЕЄВ,
Ігор НАДЄЖДІН.