17 червня минулого року представники восьми держав, єврейських організацій та німецьких промисловців, а також адвокати жертв підписали спільну заяву про компроміс. Ніхто не думав, що через 8 місяців усе доведеться починати спочатку. Але 80-річна дама з американського суду Ширлі Крам, виявляється, не відкликала колективну скаргу колишніх примусових робітників, які працювали на німецьких підприємствах під час війни, проти німецьких концернів. Промисловці, яким були обіцяні правові гарантії, дали зворотний хід, і знаменитий віз опинився на колишньому місці.
Треба сказати, що колективні скарги вважаються особливістю американського права. Люди об'єднуються в групи для відстоювання спільних інтересів. На підставі таких скарг швейцарські банки свого часу виплатили жертвам Голокосту 2,1 мільярда марок компенсацій. У березні 1998 року адвокат Вайс вперше подав до суду колективну скаргу на німецькі підприємства «Форда». Потім було пред'явлено позов концерну БМВ, тепер на черзі «Дойче банк» і «Дрезднер банк». Але Німеччина відмовилася грати в такі ігри та створила спільний фонд. На переговорах нібито досягли згоди про спосіб, розміри та строки виплати допомоги. Тепер знову затримка.
Федеральна влада Німеччини намагалася чинити тиск на промисловців, принаймні на ті фірми, які вже внесли свою частку. З Берліна віялом розіслали листи з нагадуваннями та проханнями. Рекомендовано було додатково збільшити суми внесків хоча б на півтора відсотка, щоб покрити дефіцит. Акція успіху не принесла. Поки не дасте гарантій, з місця не зрушимо, сказали концерни.
Тепер зроблено зустрічний крок з боку німецьких підприємств. Вони запропонували уряду виплачувати допомогу жертвам, не чекаючи заповнення фонду до встановленої цифри в 10 мільярдів. Зробити це промисловці рекомендують поки за рахунок грошей німецьких платників податків, тобто з коштів, виділених урядом (із 5 мільярдів, які виділені вже давно). Свою вичікувальну позицію концерни пояснюють тим, що вони досі не отримали правових гарантій з боку організацій, що представляють інтереси жертв нацизму. Спікер промисловців у спільному фонді Манфред Генц популярно пояснив це в листі представнику федерального уряду в тому ж фонді графу Ламбсдорфу. Спантеличений граф звернувся до канцлера. Авторитетного слова від канцлера та президента Німеччини очікують і жертви нацизму.
Просвіту в затяжному конфлікті так і не видно.
ВІД РЕДАКЦІЇ: Як уже неодноразово повідомляла наша газета, люди, визнані жертвами нацизму, повинні подати заяви на отримання компенсацій за підневільну працю до фонду «Пам'ять, відповідальність, майбутнє» до 11 квітня 2001 року.
Нагадуємо, що на компенсацію мають право колишні в'язні концтаборів та гетто (по 15 тисяч німецьких марок), примусові працівники промисловості та державного сектору (по 4.300 марок), працівники сільського, комунального та домашнього господарства, а також діти до 12 років (по 1.500 німецьких марок). Раніше передбачалося, що виплата компенсацій здійснюватиметься у два етапи (у першому транші 50% від зазначеної суми отримають в'язні концтаборів та гетто, по 30% – інші категорії).
Бланки заяв можна отримати в обласних представництвах фонду, а також в органах соціального забезпечення населення, які співпрацюють з фондом. Тут же можна отримати всю необхідну інформацію. Телефон «гарячої лінії» фонду: (044) 462-50-11.