Голова парламентської комісії у справах зв'язків з поляками за кордоном Міхал Дворчик
Польські депутати одноголосно прийняли зміни до закону, підготовлені парламентською комісією у справах зв'язків з поляками за кордоном. Новий закон має допомогти особам польського походження, які проживають на території країн колишнього СРСР, приїхати до Польщі та оселитися тут на постійній основі.
В ефірі Polskie Radio поправки до закону про Карту поляка та їхнє значення коментував голова парламентської комісії у справах зв'язків з поляками за кордоном, депутат партії «Право і справедливість» Міхал Дворчик.
– Зміни до закону про Карту поляка говорять про те, що в екстраординарних ситуаціях, коли життя та здоров'я осіб польського походження, які живуть у Східній Європі, буде під загрозою, вони зможуть скористатися тими правами, які мають громадяни Польщі. Що таке «екстраординарна ситуація» і чи всі парламентські фракції згодні з таким підходом?
– Екстраординарні або надзвичайні ситуації – це такі події, з якими ми зіткнулися, наприклад, за останній рік, коли евакуювали наших співвітчизників з Донбасу та Маріуполя. Тоді ми, напевно, могли переконатися, що в польському законодавстві немає підстав, щоб ставитися до наших співвітчизників, які мають Карту поляка, як до польських громадян, надавати їм необхідну допомогу. Не існувало законних підстав, щоб надати цю допомогу ефективно, швидко та результативно.
Ми змінюємо цей стан речей. Це лише одна зі змін, які передбачають поправки до закону. Насправді, я думаю, що крім перерахування по порядку внесених змін, необхідно звернути увагу на одне питання. Вперше ми хочемо поставитися до наших співвітчизників зі Східної Європи як до суб'єктів, сказати їм – якщо ви захочете залишитися на землі своїх батьків, своїх предків, ми будемо допомагати вам у країнах вашого проживання. А якщо ви захочете приїхати до Польщі та залишитися тут назавжди, ми створимо вам таку можливість.
– А що відбувається із законом про репатріацію? Це «серіал», про який ми чуємо давно, над ним працював також сейм попереднього скликання. Що з поляками, які можуть захотіти масово повернутися до Польщі? Чи будуть створені законні підстави для цього?
– Ці положення зараз якраз створюються. Прем'єр Беата Шидло на сто днів роботи уряду представила основні принципи закону про репатріацію, зараз над ним ведеться інтенсивна робота. Нещодавно я спілкувався з представниками Міністерства внутрішніх справ і знаю, що ці положення доопрацьовуються. Я впевнений, що скоро вони потраплять на міжміністерські обговорення, а потім будуть передані до Сейму. Але якщо ви говорите про масовий приїзд до Польщі поляків з-за кордону, то я хотів би звернути увагу, що якраз одна з поправок до закону про Карту поляка дозволяє всім нашим співвітчизникам, які хочуть приїхати до Польщі на підставі цього документа і залишитися тут, зробити це. Через рік після приїзду вони зможуть отримати польське громадянство, а протягом першого року життя в Польщі, перші 9 місяців, будуть отримувати щомісячну матеріальну допомогу в розмірі приблизно 120 євро.
Що це означає? Це означає, що згідно з розрахунками Міністерства внутрішніх справ, протягом 10 років можна очікувати, що до Польщі приїдуть близько 100 тисяч поляків зі Східної Європи. З одного боку, це реалізація нашого морального обов'язку, який має польська держава по відношенню до наших співвітчизників у країнах Східної Європи. Ми повинні створити їм можливість приїхати на батьківщину, вітчизну. А з іншого боку, це невеликий крок у напрямку вирішення демографічних проблем нашої країни.
– Наскільки ці рішення є болючими у відносинах Польщі з Україною, Росією та Литвою?
– Я повинен зазначити, що ці рішення викликали емоції, деякого роду напруження в певних групах і це було короткострокове напруження, якщо можна так сказати. Коли в 2007 році ми приймали закон про Карту поляка, то були отримані сигнали від наших сусідів, що стосуються деяких сумнівів щодо цього закону. Але це вже в минулому. Напевно, в минулому скрізь, окрім двосторонніх відносин з Білоруссю, яка не є демократичною стороною і в якій все ще погано ставляться до тих, хто отримує Карту поляка. Більше того – там був прийнятий закон, який обмежує деяким професійним групам доступ до отримання цього документа. Слід згадати також про інциденти в Литві, де час від часу литовські націоналісти виносять цю тему на обговорення, особливо перед передвиборчими кампаніями.
Більше сигналів про те, що це проблема, немає. Більше того – я можу навести приклад з України, де місцева влада активно цікавилася в польському посольстві, чому один український громадянин не отримав Карту поляка. У зв'язку з цим важко говорити про негативне ставлення. Скоріше, цей документ все частіше використовується жителями колишнього Радянського Союзу.