Нова редакція закону набуде чинності після візування федеральним президентом і почне діяти після публікації у «Федеральному законодавчому віснику». Ймовірно, це відбудеться ще до виборів у Бундестаг, які відбудуться у вересні 2013 року. Хотілося б представити нашим читачам деякі подробиці цього акту.
Раніше умови для присвоєння статусу пізнього переселенця за §4 BVFG були такими: народження до 01.01.1993, підтвердження німецького походження (достатньо на рівні дідусів, бабусь, іноді прабабусь), декларація належності до німецького народу (альтернативно – порівнянними шляхами для осіб без запису про національну належність в особистих документах) і знання розмовної німецької мови як призабутої, але рідної мови. Є й інші вимоги, але вони не такі суттєві. Відмови батькам не позбавляють їхніх дітей можливості домогтися присвоєння власного статусу пізнього переселенця. Ці критерії відпрацьовувалися багато років, отримавши благословення вищого адміністративного суду Німеччини.
З роками їх дотримання ставало все важчим. Йде з життя покоління російських німців, народжених на Волзі та в інших районах компактного проживання російських німців, а разом із ними і активно вживана в побуті рідна німецька мова. У багатьох пострадянських країнах (наприклад, Росії та Україні) скасовано документальний запис про національність, що ускладнює декларацію належності до німецького народу для молодого та середнього покоління російських німців. (Тільки на вимозі декларації зазнали невдачі багато російських німців, хоча інші критерії статусу пізнього переселенця були дотримані.) Стало важко довести вживання німецької мови в сімейному колі, адже майже вся рідня та односельці виїхали до Німеччини.
Нові статусні передумови виглядають наступним чином:
– Як і раніше, необхідне підтвердження походження від предка німецької національності або громадянина Німеччини. Тут змін не відбулося.
– Потрібне підтвердження визнання своєї належності до німецького народу. З попереднього закону зникло слово «тільки» до німецького народу. Це важлива зміна. Вона відкриває шлях до статусу пізнього переселенця особам з попередніми записами про ненімецьку національність. Особи без запису про національну належність можуть доводити декларативне визнання «іншими» способами. Раніше законодавець вимагав доказів «альтернативно-порівнянними» способами. Нова редакція закону не містить точного визначення «інших» шляхів, але поняття «інший» значно ширше за поняття «альтернативно-порівнянний». Тут законодавець вніс суттєві полегшення в попередній закон.
– Значною видається заміна вимоги декларативного визнання належності до німецького народу та сімейної передачі німецької мови доказом знання німецької мови рівня В1. Це важливо для молодих людей без документованого запису про національність або при недостатній сімейній передачі знання німецької мови. Тепер німецьке походження разом із кваліфікованим мовним сертифікатом рівня В1 може відкривати шлях до статусу пізнього переселенця без доказу інших передумов. Це особливо цікаво молодим, добре освіченим жителям великих міст країн СНД.
– Визнання належності до німецького народу тепер можливе шляхом доказу набутих у колі сім'ї знань німецької мови. Це важливе нововведення. Наприклад, як у випадку з громадянином України В. Шмідтом 50-ти років, який говорить на прийнятому в їхньому сімейному колі швабському діалекті. У першому радянському паспорті він був записаний по матері як українець. Тепер сімейні знання німецької мови допоможуть йому набути статус пізнього переселенця, незважаючи на запис у паспорті. Цікаво, що новий закон говорить просто про «сімейні знання», не вимагаючи вміння говорити простою, вивченою в сім'ї німецькою мовою на момент переселення, як це вимагала попередня редакція закону. Можливо, законодавець знизив вимоги до рівня володіння німецькою мовою, вивченою в сім'ї. Це питання потребує судового з'ясування. Я бачу шанси на успіх і в осіб, які в дитинстві доказово володіли німецькою мовою, але за багато десятиліть життя в іншомовному просторі втратили багато мовних навичок.
– Для деякого ускладнення переселенської ситуації законодавець і зараз вимагає знання простої німецької мови на достатньому рівні на момент переселення, але ж їх можна набути і на мовних курсах.
– Як і раніше, допускаються різні винятки для хворих та інвалідів.
Узагальнюючи нововведення, можна зробити такі висновки:
* Особи німецького походження з постійним записом про німецьку національність можуть отримати рішення про прийняття після доказу елементарних занять німецькою мовою, набутих поза сім'єю.
* Особи німецького походження без декларативної належності до німецького народу та без сімейної передачі знань німецької мови можуть домогтися присвоєння статусу пізнього переселенця шляхом набуття сертифіката кваліфікованого знання німецької мови рівня В1.
* Особи німецького походження з попереднім записом про ненімецьку національність можуть домогтися прийняття, довівши сімейну передачу німецької мови.
*Також зроблено поступку в процедурі повторного розгляду вже закритого відмовою діловодства. Відновлення діловодства прийому до Німеччини не прив'язане до певного строку. Тут йдеться про суттєве покращення правових позицій зацікавлених осіб та зміну законодавства на їхню користь. Це дає право давно відхиленим претендентам на статус пізнього переселенця вимагати повторного розгляду їхньої заяви. І хоча в ряді випадків таке відновлення не вдасться (наприклад, за обставинами §5 BVFG), все ж у багатьох відмовників з'явилися обґрунтовані надії переселитися до Німеччини/Європи за пільговим статусом німецького переселенця.
* По-новому врегульовано право включення нащадків за §7 BVFG. Досі діяло правило очікування включення всіх нащадків у країні походження. Після переселення основного заявника до Німеччини включення допускалося лише за особливих обставин. Так що пізній переселенець, який переїхав до Німеччини, не чекаючи включення до рішення про прийом своїх дітей та онуків, як правило, міг побачити своїх рідних та близьких лише під час гостьових візитів. У будь-якому випадку возз'єднання вдавалося з великими труднощами і в деяких випадках.
Наприкінці 2011 року для страждаючих від розлуки, немолодих російських німців була створена можливість включення до рішення про прийом заднім числом в рамках правила складного випадку. Нова редакція закону говорить про можливість включення нащадків заднім числом і без обставин складного випадку. Відхилені здобувачі статусу нащадка, які домагаються включення до рішення про прийом основного заявника заднім числом, можуть подавати повторні заяви. За новими правилами вони не пов'язані строком.
Важливою є відміна вимоги знання німецької мови малолітніми нащадками пізнього переселенця. Досі ми мали справу з сумною ситуацією, коли до підлітків старше 14 років пред'являлися завищені вимоги довести базові знання німецької мови. Діти віком 12-14 років повинні були доводити участь в уроках німецької мови в школі. У новому законі всі ці вимоги скасовані. Знання німецької мови повинні доводити лише молоді люди старше 18 років.
Таким чином, потрібно набратися терпіння до набрання законом чинності. Після чого для відхилених здобувачів статусу німецького переселенця за §§4 та 7 BVFG і для молодого покоління російських німців відкриються абсолютно нові міграційні та репатріаційні перспективи. До моменту набрання законом чинності діють попередні правила. Особливо важливо включити дружину та нащадків до рішення про прийом до переселення основного заявника до Німеччини.
Т. ПУЭ,
німецький адвокат.