На карті Ліберленд відзначений зеленим кольором (вказаний як Siga), а жовтим – спірні території між Хорватією та Сербією
Terra nullius – «нічия земля»
Звідки в густонаселеній Європі виник шматок безхазяйної землі, і хто такий Віт Єдлічка? Ті, хто вперше чує про Ліберленд, цікавляться цим насамперед.
Уся справа в територіальних суперечках між Сербією та Хорватією. Сербська сторона впевнена, що кордон між двома державами проходить по річці Дунай. За останні роки Дунай дещо змінив своє русло, що, в принципі, влаштовує сербів, оскільки це розширює територію їхньої країни. Однак хорватська сторона вважає правильними кордони часів, коли Дунай течів по іншому руслу, і претендує на території на східному березі річки, а їх Сербія оголосила своїми.
Ліберленд (на існуючих офіційних картах – Сига) знаходиться на західному березі Дунаю, і, на думку хорватів, належить сербам, а, на думку сербів – хорватам. Якщо якась зі сторін визнає Сигу своєю, то вже не зможе претендувати на решту земель. Тому що тоді вийде, що або серби, або хорвати відмовилися від своєї концепції «правильності кордонів». Те, що виникло, у світовому праві називається terra nullius – «нічия земля». Ситуація, коли держава відмовилася від прав на якусь територію.
Лібертаріанці, але не анархісти
Ось цю територію Віт Єдлічка і оголосив республікою Ліберленд. Він представляє партію Вільних громадян. На останніх парламентських виборах у Чехії партія отримала 2,46%, зайнявши десяте місце. Хоча, наприклад, партія «Вище голову», яку підтримував колишній президент Вацлав Клаус, набрала всього лише 0,42%. Вільні громадяни до парламенту не потрапили, тому що не подолали п'ятивідсотковий бар'єр. Але отримали державну фінансову підтримку: таке правило поширюється на всі партії, що набрали на виборах понад 1,5% голосів. Зате на виборах до Європарламенту в 2014 році партія отримала 5,24% і, відповідно, одне депутатське місце.
Віт Єдлічка – один із лідерів цієї партії. Вільні демократи – права консервативна партія євроскептиків, у Європарламенті єдиний її депутат входить до фракції «Європа за свободу та демократію», яку очолює скандальний англійський політик, голова Партії незалежності Сполученого Королівства Найджел Фараж.
Загалом, Вільні демократи – вони, скоріше, лібертаріанці, прихильники ліберального консерватизму мінархізму, але жодним чином не анархісти.
За територією – більше Монако
Президент Віт Єдлічка вже водрузив у Ліберленді прапор і розіслав ноти урядам Хорватії та Сербії. Що йому офіційно відповісти, ті не знають. Визнати нову державу – дивно. Оголосити terra nullius своєю землею – не можна. Тому поки дві країни колишньої Югославії мовчать. А президент Ліберленду ділиться планами своєї держави.
– Як вам і вашим радникам вдалося знайти цю «нічию землю»?
– Все було відносно просто. Ми з колегами почали вивчати питання, де у світі є території, права на які не пред'являє жодна з держав. Відразу з кількох джерел ми дізналися, що конкретно ця земля – вільна. Ні серби, ні хорвати на неї не претендують. Вони сваряться через інші землі, а якщо вирішать претендувати на цю, то втратять можливість отримати решту територій, які їм важливіші.
– Чим для вас є Ліберленд?
– Ліберленд – це країна свободи. Це новий податковий рай, може бути, найбільший з усіх існуючих у Європі. Ми ж за територією навіть більше Монако, у нас – 6 квадратних кілометрів. Ліберленд – це країна, в якій ми хочемо зробити податки добровільними.
Без комуністів, неонацистів та екстремістів
– Що зараз знаходиться на території Ліберленду? Там хтось живе?
– Там стоїть один будинок, він уже тридцять років пустує. А до цього в ньому жила одна сім'я з двома дітьми. Ліберленд – країна лісів, тому там працює багато лісників, вони піклуються про природу. Це хорвати з найближчих регіонів. Ми вже познайомилися з ними, сказали, що це – наша земля, але вони можуть працювати на ній і далі. А вони пообіцяли, що будуть піклуватися про наш прапор, який ми там водрузили, а потім приймуть наше громадянство.
– Хто може стати громадянином республіки Ліберленд?
– У нас дуже прості вимоги. Про це написано і в інтернеті. Жодних комуністів, неонацистів, противників свободи особистості, екстремістів. Нам не потрібні люди, які не бажають свободи іншим, у тому числі, і через якісь релігійні переконання. А взагалі – ми толерантні по відношенню до всіх. Ми просто не хочемо, щоб туди, в нашу країну, переїжджали ті люди, які не підтримують наш проект.
У країну легко «увійде» 10 мільйонів чоловік
– А як можна прийняти ліберлендське громадянство? І скільки громадян фізично в змозі вмістити в себе ваша республіка?
– Тут теж все просто. Поки заявки приймаються електронною поштою. Але на сайті республіки вже створюється спеціальна форма, щоб люди могли звернутися за громадянством онлайн. Ось вчора я отримав п'ять із половиною тисяч листів, все це обробити складно. А громадян... Я думаю, до нас, на ці шість квадратних кілометрів, запросто увійде 10 мільйонів чоловік, – це в тому випадку, якщо ми побудуємо пару хмарочосів.
– Державна мова країни – чеська?
– Англійська та чеська.
– Вже чимало людей перерахували на створені вами рахунки гроші, також ви приймаєте біткойни. Роблять пожертвування заради нової республіки. На що підуть ці гроші, і чи входить у ваші плани загальносвітова реклама Ліберленду?
– Ми плануємо спеціальний тур по Хорватії та Сербії. Його мета – отримати підтримку місцевого населення, ознайомити людей з нашими ідеями. Також ми побудуємо «мобільні будинки», частина грошей піде на це. Хоча у нас вже є інвестори, які бажають переїхати в Ліберленд і почати там будівництво. А витрачати гроші на рекламу – найдурніше, що може бути. Викидати гроші на вітер. Ми можемо дозволити собі PR, не більше того. Тому я сподіваюся, що основні фінанси підуть на дипломатію і все, що з цим пов'язано.
Багато що дозволять, але не з усім згодні
– Чи йде робота над конституцією країни та її основними законами?
– Щоб ми могли стати повноцінною частиною міжнародної спільноти, для того, щоб нас визнали, нам потрібен хоча б якийсь мінімум законів. Тому вони будуть. Якщо ми станемо частиною ЄС, то з Брюсселя нам одразу почнуть вказувати, які в нашій країні мають бути мінімальні податки, що, звісно, нас не влаштовує. Тому у нас усі податки – добровільні, вони – один із способів фінансування всього існування нашої держави.
– Ваша республіка – країна свободи. У ній дозволять усе: одностатеві шлюби, наркотики, евтаназію, носіння зброї?
– Ми б усі ці речі з радістю дозволили. Хоча це зовсім не означає, що з усіма цими ідеями ми згодні. Однак це питання часу. Спільно з сусідніми державами, а частково і під їхнім тиском, з деякими явищами нам доведеться боротися. Скажу вам чесно, особисто я не хочу, щоб на території Ліберленду діяли наркоторговці. З ними ми будемо воювати. Але бажано позбутися наркодилерів і наркоманів вже при прийнятті заяв на громадянство, тобто на першому етапі.
– Ви плануєте створити збройні сили та поліцію?
– Армії у нас не буде. Ми – миролюбна держава. Ми зможемо домовитися з сусідніми країнами про співіснування і без того, щоб з ними воювати. Для мене в цьому плані ідеальна країна – Коста-Рика, яка давно скасувала армію. Поліція – так, але невелика. Вона фінансуватиметься на основі добровільних пожертв, або в ній служитимуть добровольці.