Чорний континент – справжнє випробування навіть для витривалих чоловіків
Нагадаємо, що команда Equites складається з трьох відважних мандрівників – Голтіса, Олександра та Костянтина – трьох авантюристів, які збираються обійти Чорний континент по периметру (а це 70 тисяч кілометрів і 37 країн!). У розпорядженні команди будуть спеціально обладнаний джип, сучасні телекомунікаційні засоби, фото- та відеоапаратура, параплан, паразмей та ще багато-багато різних «прибамбасів», включаючи сідельний тягач Iveco для перевезення джипа, без яких мандрівнику буде просто нудно та незатишно в незнайомій місцевості.
Перший крок завдовжки 35 метрів хлопці зробили, пірнувши під кригу Алмазного озера («Заграниця» №9, лютий 2001). А вже наступного дня хлопців заколисував гул турбін авіалайнера, що ніс їх до Південноафриканської Республіки.
«Другий крок» команда Equites здійснила вже безпосередньо по Чорному континенту. Завданням десанту була апробація готовності організму до нових умов, вже безпосередньо на місці. Мандрівники пили сиру воду, спілкувалися з аборигенами, вправлялися в силі, витривалості та хоробрості.
Про свою дев'ятиденну подорож Зімбабве Голтіс, Костянтин та Олександр розповіли журналістам, які зустріли їх в аеропорту «Бориспіль». Отже, Зімбабве, річка Замбезі, водоспад Вікторія... Кадри відеофільму, який хлопці змонтували буквально «на коліні», переносять нас у далеку і таку невідому Африку. Пам'ятаєте, на бігбордах: «Чому Африка?» А ми ж дійсно практично НІЧОГО не знаємо про цей континент. І коли Костянтин говорив, що там навіть кольори сприймаються інакше, ми дивувалися, але вірили. І про баобаби, яким так собі по 2.000-4.000 років, теж вірили.
А тим часом інформація з екрану телевізора продовжувала надходити, і хлопці по мірі можливості її озвучували. Наприклад, чому будь-який європеєць, спробувавши місцевої води, через 30 хвилин приречений щонайменше на нездужання, а то й дизентерію або якусь лихоманку? Відповідь проста – в Африці навіть бактерії, які, як відомо, присутні всюди, не такі, як у нас. А тому питання адаптації організму та граничне підвищення імунітету команда Equites поставила на чільне місце. І треба відзначити, що «вершники» впоралися з цим питанням вельми успішно.
Але що це за шоу, скажете ви, якщо не полоскотати нерви панам обивателям. Ха! Будь ласка! Для обізнаних – джампінг, для решти поясню. Вікторія-фолз – найбільша висота у світі, з якої здійснюються стрибки зі спеціальною гумкою завдовжки 111 метрів. Хлопці насолодилися висотою повною мірою, стрибнувши по три рази, в тому числі й з українським прапором, і ставши таким чином першими українцями на Вікторія-фолз.
А потім слово «екстрим» вже не сходило з вуст присутніх: стрибки на вісімдесятиметровій «тарзанці», спуски по прямовисних скелях, зустрічі з дикими тваринами, ночівля під відкритим небом і... незабутня кухня африканських гостинних господарів. Голтіс розповів, як в одному з сіл їм запропонували щось, що нагадує страву з м'яса, але з вельми огидним запахом. Супертренований Голтіс зрозумів, що і його можливостям є межа. Ситуацію врятувала туземна кішка, якій він під столом і згодував цей «делікатес». Як з'ясувалося згодом, це були тельбухи козла.
Всі хлопці відзначали надзвичайну відкритість і простодушність місцевих жителів, цікавий колоритний африканський пейзаж і те, що про Україну там і чутно не чули. Тому довелося всім зустрічним по дорозі людям поповнювати словниковий запас словом «Ukraine». Незалежно від місцевого діалекту.
Пам'ятаєте рядки з Чуковського: «В Африці акули, в Африці горили, в Африці великі злі крокодили...»? До програми «африканського турне» входив і спуск по річці Замбезі. Спочатку – на човнах, потім... на дошках. Заради справедливості треба зауважити, що в цей час (ну, сезон такий) по річці туристи не плавають – крокодилів багато. Не можна сказати, що кишма кишать, але вони – всюди. Тому Голтіс і Костя дали розписку в тому, що ні до крокодилів, ні до організаторів «сплаву» претензій вони не мають.
А тепер – погляньте на заголовок. Це перші рядки з інструкції на випадок, якщо вас таки вгораздило потрапитися. Докладніше це звучить приблизно так: якщо вас схопив за ногу крокодил, не думайте вириватися – він тільки сильніше стулить щелепи. Розслабтеся. Уявіть собі, що ви в теплій ванні. Крокодил – він тільки з вигляду такий страшний. Відчувши, що ви не опираєтеся, він від подиву послабить хватку та увагу. І тут треба щосили вдарити його по носі, а краще в око. І краще, якщо ножем. А ще краще – з автомата і стоячи на березі... Під час «сплаву» команда пройшла 22 кілометри по Замбезі та кілька запаморочливих порогів, чим заслужила повагу місцевого населення.
Підсумок вилазки – організми (читай – шлунки) в нормі, хоробрості не позичати, майстерності, схоже, теж. Хлопці кажуть, що кілька разів згадували лунки на Алмазному озері, тому що в Зімбабве зараз плюс 35. Але це вже позаду. А в Києві їх зустрів сніг... Пам'ятаєте, яка зима була? Але коли треба було пірнати, було, як на замовлення, – мінус 8. А з Африки снігу привезли! Дива.
Третім кроком до Африки буде сходження (або в'їжджання) на джипі на хмарочос. Подивимося, що знову природа нам запропонує. Може, ураган?
Слідкуйте за нашими репортажами.
«Заграниця» №10 (63), 2001 р.