Нове імміграційне законодавство США, яке головним чином торкнеться долі багатомільйонної армії нелегальних робітників, зараз перебуває на стадії активного обговорення. Цим законом американські політики прагнуть досягти трьох цілей. Перше – упорядкувати й зменшити потік незаконних іммігрантів через американо-мексиканський кордон. Друге – вирішити питання зі статусом тих нелегалів, які вже перебувають у Сполучених Штатах. І третє – задовольнити зростаючі потреби американського бізнесу в робочій силі. Напруга пристрастей досягла такого рівня, що в кількох великих містах Америки пройшли багатотисячні мітинги як прихильників, так і противників нового закону.
У гості на роботу
До законопроекту увійшли положення про посилення прикордонного контролю шляхом інсталяції високотехнологічного обладнання, збільшення кількості прикордонних патрулів, будівництво 700-мильної стіни уздовж деяких ділянок американо-мексиканського кордону, а також про посилення покарання за організацію контрабанди робочої сили. Крім того, в ньому передбачені вищі штрафи для роботодавців, які використовують нелегалів (до $20 тис. за кожного незаконного працівника), та примусова перевірка роботодавцем усіх найманих працівників за спеціальною загальнонаціональною комп'ютерною системою. Окрім цього, законопроект забороняє надання нелегалам будь-якого виду медичної допомоги, за винятком невідкладної.
Після ухвалення палатою представників документ було направлено до сенатського юридичного комітету на розгляд і доопрацювання. Комітет загалом погодився з пропозиціями щодо посилення прикордонного контролю, але водночас виступив із кількома – дуже суттєвими – доповненнями та пропозиціями, що стосуються економічної сторони імміграції. Наприклад, пропонується значно збільшити щорічну кількість грін-карт (вид на проживання). Головним пунктом пропозицій сенатського комітету є «програма гостьових робітників», згідно з якою за робочими візами до США щороку зможуть в'їжджати до 400 тис. тимчасових працівників на строк до шести років. Після «гостьової» роботи вони можуть подавати прохання на отримання виду на постійне проживання. А ще через п'ять років – на отримання американського громадянства.
Президент Буш загалом і в цілому підтримує «гостьову програму». Упорядкування імміграційної політики було однією з головних обіцянок, з якими він прийшов до Білого дому у 2000 році. Щоправда, теракт 9/11 висунув на перший план інші пріоритети.
Ця ж програма дозволить легалізуватися тим іммігрантам, які вже незаконно живуть у Штатах. Щоправда, для цього їм доведеться зареєструватися в поліцейських органах, сплатити штраф у $1 тис., пройти перевірку на законослухняність і сплатити всі податки, які вони «заборгували» державі за період свого незаконного перебування. Їм видається дозвіл – робоча віза – після чого вони можуть подавати прохання на отримання виду на проживання і далі йти «нормальним» шляхом натуралізації. Критики закону називають цю програму амністією.
Дебати в сенаті обертаються головним чином навколо можливих економічних наслідків збільшення кількості трудових мігрантів-іноземців (за деякими розрахунками, їхня кількість може зрости за всіма категоріями віз до 800 тис. осіб на рік, сьогодні їх в'їжджає в шість разів менше). А найбільш емоційним є питання про легалізацію людей, які проживають сьогодні на території США незаконно.
Трохи статистики
Існує два шляхи, дотримуючись яких людина стає нелегалом: перший – незаконний перетин кордону; другий – невиїзд із країни після закінчення терміну дії тимчасової візи. Наразі у Сполучених Штатах перебувають нелегально 11–12 млн осіб, з них працюють 7,9 млн. З 2000 року кількість нелегалів у країні збільшилася на 850 тис. осіб. Втім, цифра в 11 млн – дуже умовна, за неофіційними оцінками, у країні від дев'яти до 20 млн нелегалів. При цьому ніхто не може назвати точних цифр.
Кількість легальних іммігрантів на сьогодні становить 13,1 млн осіб. До цього числа не входять ті, хто отримав американське громадянство нещодавно, так би мовити, натуралізувався. Основна кількість легальних іммігрантів припадає на власників грін-карти. Інший вид легально працюючих іммігрантів – власники робочих гостьових віз, які зазвичай видаються на строк від двох до семи років. Отримання такої візи спонсорується потенційним роботодавцем.
За одним із нещодавніх опитувань, американська громадська думка розділилася щодо нелегальної імміграції на три групи. Одна третина вважає, що незаконним іммігрантам має бути дозволено залишитися в країні назавжди, інша третина – тимчасово, а решта (близько 27%) – що вони мають бути вислані додому. 70% опитаних заявили, що незаконним мешканцям потрібно відмовляти в соціальних допомогах і послугах. Приблизно стільки ж американців вважають, що діти іммігрантів зобов'язані ходити до місцевих шкіл.
Нелегали: вислати не можна залишити
Противники законопроекту аргументують свою позицію тим, що збільшення кількості іноземних працівників зменшує шанси корінних американців знайти роботу. Іммігранти погоджуються працювати за значно нижчу заробітну плату, без обов'язкових медичної та соціальної страховок. Якщо роботодавці будуть змушені наймати в основному лише американських громадян, їм доведеться підвищувати заробітну плату.
Захисники законопроекту говорять про те, що без постійного притоку свіжої робочої сили темпи розвитку американської економіки значно знизяться, і вона не зможе конкурувати з енергійними економіками Китаю, Індії, країн Південно-Східної Азії. Крім того, іммігранти (а нелегали особливо) беруться за роботу, яку корінні американці робити не хочуть. Це робота на сільськогосподарських фермах, м'ясокомбінатах як прибиральники та прислуга.
На думку економістів, нелегальні працівники не особливо впливають на загальноамериканський рівень зарплати. Єдиною соціальною групою, яка могла б відчутно виграти від зменшення кількості іммігрантів, є молоді люди віком 15–20 років. Їхній заробіток за відсутності конкуренції з боку нелегалів міг би зрости на 3–8%.
Без кваліфікації
Часто наведений аргумент, що нелегали беруться за ту роботу, яку місцеві жителі не хочуть робити, не витримує неупередженої критики. За даними американського Центру з вивчення імміграції, іммігранти становлять більшість (близько 60%) лише у чотирьох кваліфікаційних позиціях з 473, офіційно визнаних у США. Це муляри, кравці, сортувальники продукції та працівники салонів краси. Навіть у тих галузях, де частка нелегальних працівників відносно висока, більшу частину працюючих становлять громадяни Америки. Найвищий рівень нелегально працюючих припадає на сільське господарство та рибальство – до 24%. У обслуговуючому бізнесі, головним чином прибиранні приміщень, зайнято близько 17% нелегалів; на будівництві їхня кількість не перевищує 15% від загальної кількості зайнятих в індустрії; у харчовій промисловості лише один з десяти працівників робить це нелегально; приблизно така ж пропорція у промисловому виробництві.
Втім, як вважають багато аналітиків, ситуація може драматично змінитися, і не на краще, якщо американська економіка ввійде в період регресії. У будь-якому разі вплив тіньового сектора на заробітну плату, ціни та загальне здоров'я американської економіки набагато менший, ніж вплив таких макроекономічних тенденцій, як автоматизація виробництва та глобалізація торгівлі.