Нещодавні вихідні стали для поліцейських з берлінського району Веддінг справжнім кошмаром – на вулицях району розгорнулася справжня битва між двома конфліктуючими кланами ліванських мігрантів. Бійка між двома напівкримінальними угрупованнями спалахнула після того, як представники одного клану – очевидно, навмисно – врізалися в машину своїх конкурентів. Перепалка, що зав'язалася, швидко переросла у вуличне побоїще, під час якого обидві машини були розгромлені, а шість осіб отримали поранення. Прибула поліція доставила постраждалих до лікарні – де після надання першої допомоги противники продовжили битву просто в коридорах медичного закладу, не звертаючи жодної уваги ні на лікарів, ні на інших пацієнтів.
Берлінська подія є чудовим прикладом того, який потенціал агресії та зневаги до законів приховується в слабо соціалізованій молоді з ісламських сімей. Саме в ісламських кварталах великих міст, а також у заселених мігрантами передмістях в останні роки визріли насіння нового радикалізму – від агресивного слова до удару ножем тут можуть пройти частки секунди, і конфлікт із застосуванням сили може спалахнути через найменший привід. Від агресії молодих невлаштованих мігрантів страждають як перші-ліпші одноплемінники, так і «старі закляті вороги ісламу». На початку вересня на одній із центральних вулиць Франкфурта 22-річний громадянин Німеччини афганського походження накинувся на рабина, який проходив повз, і кілька разів ударив його ножем. За словами потерпілого, афганець вигукував при цьому: «Я вб'ю тебе, проклятий єврею!» Хоча за інформацію про злочинця було призначено значну суму – €4.000, ніхто з його знайомих, яким він розповів про те, що сталося, не звернувся до поліції.
Голова німецької єврейської ради Шарлотта Кноблох у зв'язку з нападом на рабина заявила, що «це тривожний випадок, який показує, що й на заході країни з'являються зони, заходити в які небезпечно для життя». Хоча інші члени єврейської ради відмежувалися від її висловлювань і заявили про необхідність «більш виваженого» підходу до проблеми антисемітизму на заході країни, неможливо заперечувати той факт, що головними осередками зростання агресивного нацизму у великих західнонімецьких містах стають саме мігрантські квартали. Кореспондент «Експерта» сам був шокований, коли виявив величезну свастику, намальовану на стіні будинку у франкфуртському районі Хьохст, заселеному переважно турецькими та російськими мігрантами, – свастика красувалася за два кроки від дитячого майданчика. Незважаючи на те, що за німецькими законами такі графіті (зображення яких є кримінальним злочином) мають бути якомога швидше видалені місцевою владою, свастика залишалася на місці й через кілька місяців.
Втім, на сході країни ситуація з агресивними мігрантами-антисемітами все одно виглядає набагато гірше. Наприкінці 2006 року Німеччину сколихнула доповідь берлінської мерії, присвячена зростанню антисемітизму серед ісламських школярів. З доповіді випливало, що саме діти з ісламських сімей найчастіше виступають ініціаторами антисемітських витівок. Наприклад, у доповіді повідомлялося про школярку-єврейку, яку однокласники заштовхали в хімічну лабораторію під крики: «А тепер вмикаємо газ!» У школі району Трептов учень назвав учительку, яка зробила йому зауваження, єврейською відьмою. В одній із саксонських шкіл учні змусили свого однокласника, який не брав участі в цькуванні євреїв, ходити шкільним двором з плакатом «Я найбільша свиня в місті, тому що дружу з євреями» – точно такі ж плакати навішувалися в 30-ті роки на німців, які не брали участі в антисемітських погромах. Щоб врятуватися від переслідувань, деяким школярам-євреям доводиться переводитися до релігійних єврейських шкіл, обнесених високим парканом з численними камерами відеоспостереження.
Між тим євреї не є єдиною мішенню радикалізованих турецьких та арабських підлітків. Іншою популярною жертвою молодих екстремістів стають гомосексуалісти. Німецькі соціологи з тривогою відзначають зростання гомофобних настроїв серед ісламської молоді. Згідно з нещодавно представленою доповіддю соціологів з університету міста Кіль, половина опитаних представників цієї групи заявили, що «намагатимуться уникати будь-яких контактів із сусідами, якщо ті виявляться геями», серед школярів – етнічних німців такі відповіді дали лише 16% опитаних. Більше того, троє з чотирьох опитаних школярів-мігрантів заявили також, що «поцілунок двох чоловіків виглядає огидно». На думку автора дослідження, професора Бернда Зімона, такі відповіді викликані впливом традиційної ісламської культури, яку діти вбирають у сім'ях і вважають більш здоровою, ніж німецькі традиції толерантності.
Доповідь викликала велику занепокоєність у німецьких активістів гей-руху. «Сьогодні перед нами постає чітке питання: чи повинні ми, геї та лесбіянки, боятися ісламських мігрантів?» – заявив у зв'язку з результатами доповіді голова східнонімецького підрозділу німецького Союзу геїв і лесбіянок (LSU) Дірк Брайчінк. Між тим результати доповіді були сприйняті в багнети німецькими «лівими», звиклими до беззастережного захисту мігрантів. Так, член берлінського сенату (законодавчий орган федеральної землі Берлін) та представник партії «Лівих» Хайді Кнаке-Вернер вже заявила, що дослідження готує ґрунт для «таврування» ісламу і що «гомофобію не подолати ісламофобією», а представник турецького союзу Німеччини Ерен Юсмаль назвав доповідь «такою, що провокує голосні звинувачення на адресу мусульман».
Втім, дослідники, які виявляють достатній скепсис щодо традиційної лівої ідеології, зазначають, що одними ісламськими традиціями не можна повністю пояснити агресивність молодих мігрантів. Так, згідно з результатами того ж дослідження ставлення мігрантів до гомосексуалів, другою за агресивністю групою є так звані російські німці – переселенці з Росії та країн СНД, що мають німецьке коріння. Серед російських німців рівень гомофобії становить 62%, що трохи менше за 75% серед турецьких та арабських підлітків. У зв'язку з цим соціологи вказують на те, що коріння агресивності цілком можуть мати й суто соціально-економічні причини: відсутність зрозумілої життєвої перспективи, низький рівень освіти та незадоволення навколишнім суспільством.
Сергей СУМЛЕННЫЙ.
Експерт