Для початку трохи історії. Нагадаю, що програма Federal Skilled Worker Class (FSWC) протягом добрих 20 років була основною імміграційною програмою для тих, хто хотів отримати статус постійного жителя Канади. Правила проходження імміграції за нею були досить простими та чіткими. Однак ця простота та доступність зіграла з нею злий жарт – кількість охочих стати канадцями суттєво перевищила виділені імміграційні квоти, через що терміни розгляду заяв розтягнулися на кілька років. Тому починаючи з 2002 року почали робити спроби змінити критерії відбору, аби скоротити кількість прийнятих заяв і час їх розгляду.
В результаті цих дій у ряді посольств ситуація дійсно покращилася. Зокрема, московське посольство в період з 2004 по 2010 рік працювало практично ідеально, терміни розгляду заяв рідко перевищували півтора року. Водночас у ряді країн, з яких йшов основний потік іммігрантів (Індія, Китай, Пакистан, Філіппіни), ситуація була не такою райдужною – там терміни розгляду заяв іноді становили по 7-8 і більше років.
Уряд консерваторів, який прийшов до влади в середині 2000-х років, почав масштабні експерименти з виправлення ситуації. Які, на жаль, не принесли успіхів – все звелося до банального скорочення прийому заяв і закриття ряду програм. Паралельно з цим були внесені деякі, також невдалі, зміни до вже існуючих програм. Зокрема, підсумком експериментів з програмою Skilled Worker Class, які почалися ще 2008 року, стало припинення прийому заяв з 1 липня 2012 року. Разом із цим лунали заяви про те, що умови відбору змінюватимуть, і програму відкриють лише після детального аналізу та приведення її у відповідність до вимог сьогодення.
Спробуймо розібратися, наскільки те, що запропоновано зараз, відповідає заявленим цілям? Результат, на мою думку, не виправдав очікувань. У тому вигляді, в якому ця програма реалізована, вона мало відрізняється від попереднього варіанту. Навряд чи можна вважати революційним кроком зміну структури нарахування балів, а решта умов вже присутні в різних варіаціях у діючих раніше правилах відбору. Тому не полишає відчуття, що програма FSWC у тому вигляді, в якому її відкривають 4 травня 2013 року, – це не більше ніж тимчасовий компромісний варіант, який незабаром замінять на щось інше.
Зокрема, якщо судити з виділеної квоти (всього 5 тис. заяв), нинішній уряд не розглядає цю програму як інструмент для залучення до країни іммігрантів. Принаймні, на поточному етапі. Нагадаю, що в минулі часи за програмою FSWC видавали до 100-120 тис. імміграційних віз щорічно. Навіть у попередні роки, коли введення обмежень на кількість прийнятих заяв вважалося драконівським заходом, вони були вищими. Наприклад, 2010 року було виділено квоту в 20 тис. заяв за цією програмою (по 1 тис. заяв на кожну спеціальність). Зараз, нагадаю, квота становить лише 5 тис. заяв, з лімітом у 300 заяв за кожною професією.
Проблема черг
Завданням Міністерства громадянства та імміграції Канади було скорочення кількості заяв, що очікують розгляду, передбачалося, що процес імміграції має займати не більше року. Кожне нововведення при цьому супроводжувалося обіцянкою скоротити терміни розгляду заяв, однак обіцянки так і залишалися такими. Більше того, після початку боротьби за скорочення термінів розгляду ситуація навіть погіршилася (якщо взяти за приклад посольство в Москві, то там час розгляду помітно збільшився). У підсумку імміграцію практично згорнули, закривши у 2011-2012 роках майже всі федеральні програми. На додачу до цього було вирішено повернути документи та закрити справи за програмою Federal Skilled Worker тим, хто подавав заяви до лютого 2008 року.
Нагадаю, що розгляд заяв у ряді посольств (насамперед в Індії та Китаї) через велику їх кількість розтягнувся на кілька років (до 7-8 років). За оцінками міністерства, при виділеній щорічній квоті на кількість імміграційних віз, розгляд усіх наявних заяв міг розтягнутися до 2017 року. Щоб цього уникнути, було прийнято рішення повернути всі нерозглянуті заяви, подані до лютого 2008 року, тобто відмовити заявникам. Усього повернули близько 280 тис. заяв.
Група адвокатів, яка представляє клієнтів з числа «відмовників», подала колективний позов з вимогою скасувати це рішення. Буквально кілька днів тому Верховний суд Канади, розглянувши позов, прийняв рішення про визнання дій Міністерства громадянства та імміграції законними, відмовивши позивачам. Таким чином, рішення про повернення заяв залишається в силі. Що це означає?
Якщо залишити осторонь моральну компоненту рішення канадського уряду та подивитися на ситуацію прагматично, то для тих, хто планує подавати заяву на імміграцію, цим звільняється дорога. Нагадаю, що причини жорстких обмежень останнього часу викликані проблемою накопичених нерозглянутих заяв. І справа тут не в нездатності міністерства швидко обробляти заяви, це якраз легко вирішуване завдання. Справа в квотах на кількість виділених імміграційних віз.
Канада щорічно видає близько 250 тис. імміграційних віз за різними категоріями. Для того щоб прийняти всіх охочих, квоту потрібно помітно збільшити, але саме цього робити поки ніхто не збирається. Тому кращого способу зведення до мінімуму прийому заяв федеральний уряд не знайшов. Виділення незначної квоти за програмою FSWC, пояснюється багато в чому лише цим.
Справедливості варто зазначити, що п'ятьма тисячами заяв ця програма не обмежується – якщо у вас є завірене запрошення на роботу, то можна подавати заяву понад виділеної квоти. Те ж саме стосується осіб, які навчалися в Канаді за програмою, що веде до отримання Ph.D. (докторантура) – на них виділено окрему квоту в одну тисячу заяв. Але це особливі випадки, а для більшості заявників, які мають необхідну спеціальність та досвід роботи за нею, програма FSWC поки виглядає не дуже привабливою.
Варто враховувати, що переважна більшість спеціальностей у списку дозволених професій підлягають ліцензуванню в Канаді, а отримання ліцензій для іноземців займає часом кілька років. На прикладі такої спеціальності, як Computer programmers and interactive media developers (програмісти та розробники інтерактивних інтернет-додатків), за якою не потрібне ліцензування, квота становить всього 300 заяв, і очевидно, що вона буде вибрана протягом кількох днів (якщо не перших двох-трьох годин) після відкриття програми.
На тлі мізерної (у 5 тис. заяв на рік) квоти ситуація виглядає досить дивно і змушує припустити, що уряду просто потрібно було відкрити програму FSWC хоча б номінально (що він і зробив). А реальних змін, на мою думку, слід очікувати лише наступного року.
Далі буде.
Олена РЯБІНІНА,
«Русский Торонто».