Нещодавно стало відомо, що Німеччина планує запровадити обмеження на в'їзд російських євреїв. Згодом з'ясувалося, що влада ФРН планує фактично перекрити канал єврейської еміграції не лише з республік колишнього Союзу, а взагалі з країн Східної Європи. Таким чином, німці практично відмовляються від політики, яка протягом понад десяти років дозволила створити в Німеччині одну з найбільших і найшвидше зростаючих єврейських громад у Європі. Історія появи прихильної політики ФРН щодо в'їзду осіб єврейської національності відома, її витоки – у Другій світовій війні, під час якої нацисти знищили величезну кількість євреїв не лише в самій Німеччині, а й за її межами.
Повідомляється, що відповідний закон буде оприлюднено вже цього місяця, а нові правила мають набути чинності через рік – з січня 2006 року. Ініціатори цих нововведень вважають, що обмеження на в'їзд до Німеччини євреїв зі Сходу дозволять заощадити кошти бюджету Німеччини, який останнім часом змусив корінних жителів країни значно «затягнути паски».
Крім того, існують побоювання, що поява в Німеччині надто великої єврейської громади може викликати в суспільстві зростання антисемітських настроїв. Є ще й третя причина запровадження обмежень, про яку в Німеччині не прийнято говорити відкрито, але яка за важливістю може затьмарити перші дві. Йдеться про те, що каналом еміграції дедалі частіше користуються нечистоплотні люди та кримінальні елементи, які за своєю національністю до євреїв не мають жодного стосунку.
За новими законами східним євреям віком понад 45 років не буде дозволено приїхати до Німеччини на постійне проживання. Те саме стосується й тих, хто живе на допомогу з безробіття або соціальну допомогу. Майбутні емігранти повинні будуть надати спеціальний сертифікат, виданий місцевою єврейською громадою та підтверджуючий їхню національність. Німеччина запрошуватиме до себе лише багатих і молодих євреїв.
Єврейські релігійні громади в Німеччині, зруйновані нацистами, стали бурхливо відроджуватися після об'єднання країни. За наявними оцінками, за минуле десятиліття до ФРН на проживання приїхали понад 150 тис. євреїв зі Сходу – переважно з Росії та України, хоча у 1989 році в Німеччині проживало лише 30 тис. євреїв. Треба сказати, що ці люди зробили великий внесок у відродження єврейської культури в країні, і німці багато зробили для того, щоб вони почувалися тут вільно. Влада організувала викладання емігрантам німецької мови, їм платять допомогу доти, доки вони не знайдуть роботу, і навіть навчають релігійних єврейських обрядів.
Водночас з плином певного часу владі почало не подобатися, що єврейська громада зростає надто швидко. Цього року кількість єврейських іммігрантів із колишнього Радянського Союзу, які прибули до Німеччини, досягла 9.400 осіб, що на тисячу осіб більше, ніж за той самий час виїхало до Ізраїлю. Така перевага сталася вперше за багато років, що змусило владу серйозно замислитися.
З огляду на те, що емігранти єврейської національності отримують від держави допомогу та перебувають у привілейованому становищі порівняно з іншими категоріями переселенців, у суспільстві зростають антисемітські настрої, які іноді виливаються в насильство, якого населення Німеччини вже давно не знало. Один із характерних епізодів, що набув великого резонансу, стався чотири роки тому в Дюссельдорфі. Там невідомі підірвали саморобну бомбу, маючи намір позбавити життя російських євреїв, які поверталися з курсів німецької мови. Що стосується хуліганських витівок, то їхня частота навіть за офіційною статистикою має помітну тенденцію до зростання. Мали місце також осквернення єврейських могил і синагог.
Інакше ситуацію оцінюють лідери єврейської громади Німеччини, які стурбовані інформацією про ухвалення нового імміграційного закону. Новий закон, на їхню думку, зробить отримання німецької візи російськомовними іммігрантами практично недоступним. Згідно з новим законом, євреї, які бажають стати громадянами Німеччини, повинні бути безпосередньо запрошені однією з єврейських громад країни, а не напряму просити візу в консульствах Німеччини. Передбачається, що єврейські іммігранти мають бути не старші 45 років, володіти німецькою мовою та не розраховувати на соціальну допомогу. Ці питання федеральний уряд наразі обговорює з Центральною радою єврейських громад у Німеччині.
Коли в 1991 році Німеччина оголосила про можливість еміграції до країни «єврейським каналом», йшлося про те, щоб таким чином компенсувати нацистські злочини. Такий метод компенсації розважливі німці обрали тому, що розуміли – навіщо витрачати величезні гроші на компенсації людям з інших країн, коли можна прийняти їх у себе. Адже в цьому разі виплачені їм кошти залишаться всередині держави та продовжать працювати на місцеву економіку.
Але, очевидно, такий підхід не зовсім виправдав себе, оскільки значна частина євреїв, які переїжджають до ФРН на постійне місце проживання, – це люди похилого віку. У країнах колишнього Варшавського договору пенсії, як правило, досить скромні, тож і їдуть літні люди до Гамбурга, Берліна, Мюнхена у прагненні достойно прожити останні роки. Крім того, багато іммігрантів молодшого віку особливої активності не проявляють і вважають за краще існувати на допомогу з безробіття якомога довше. За даними німецьких ЗМІ, єврейська громада в Берліні відчуває фінансові труднощі, оскільки понад 75% прибулих живуть на допомогу з безробіття.
І ще. Протягом останнього десятиліття в країнах СНД за правилами еміграції стежили і ті, хто не мав єврейської національності, але плекав надію жити на Заході. «Єврейський канал» для таких людей став рятівною соломинкою. Досить швидко були розроблені методи, що допомагають таким людям практично безперешкодно виїжджати до Німеччини, будучи за кров'ю росіянином, українцем, татарином тощо, але аж ніяк не євреєм. Для цього достатньо було, наприклад, укласти фіктивний шлюб з людиною єврейської національності, яка збирається виїхати, і вирушити разом з нею до Німеччини як чоловік або дружина. Через кілька років після отримання громадянства оформлюється розлучення, і колишні чоловік і дружина – вільні люди. Єврей отримує за це пристойні гроші від неєврея, а неєврей – постійне місце проживання на Заході.
Треба сказати, що ці методи поклали початок створенню специфічного бізнесу, коли досвідчені люди за гроші підшукували пари для виїзду – займалися своєрідним оригінальним сватанням. Іноді до Німеччини таким чином виїжджали навіть міцні неєврейські родини з дітьми, але їм доводилося спочатку фіктивно розлучитися на Сході, потім знайти для шлюбу єврейську половину і так само фіктивно вступити в шлюб.
Кажуть, що існували і, мабуть, досі існують нелегальні змішані російсько-німецькі та українсько-німецькі фірми, що сприяють вирішенню проблеми еміграції неєвреїв. Логічно припустити, що такими методами користувалися й злочинні елементи, які оформляли собі підроблені документи або «купували» єврейське походження. Треба думати, що введення нового закону покладе цьому край.