Як повідомляє «Німеччина російська», відповідно до нових правил, три країни – Алжир, Марокко та Туніс, визнані безпечними, і клопотання їхніх громадян про надання притулку в ФРН розглядатимуть у прискореному порядку – протягом трьох тижнів (тиждень на сам розгляд плюс два тижні на можливе оскарження). Передбачається, що при відмові в наданні статусу біженця вони добровільно повернуться на батьківщину. В іншому випадку на них чекає депортація.
Для деяких категорій мігрантів посилено порядок возз'єднання сімей: надалі право на запрошення до себе найближчих родичів надаватиметься лише після закінчення двох років після отримання статусу біженця.
Цікаво, що через три дні після затвердження кабміном Asylpaket II проти цього пункту несподівано виступив віце-канцлер Німеччини, голова СДПН Зігмар Габрієль. «Пункт про уповільнення возз'єднання з родиною неповнолітніх, які опинилися в Німеччині без супроводу, зі мною узгоджений не був, про це я дізнався тільки зі ЗМІ. У проекті документа такого пункту не було», – заявив Габрієль телеканалу ARD.
На це Габрієлю відразу відповів заступник керівника фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Томас Штробль: «Порядок возз'єднання сімей був центральним питанням у переговорах щодо Asylpaket II і широко обговорювався протягом кількох тижнів, – цитує Штробля газета Die Welt. – Те, що голова СДПН раптом стверджує, що не був у курсі, викликає роздратування. Вважається, що в СДПН все-таки уважно читають проекти нормативних актів».
Також Штробль висловився і щодо видачі біженцям видів на проживання: «Право на постійне місце проживання має надаватися мігрантам не раніше ніж через п'ять років після отримання статусу біженця. При цьому вони повинні володіти німецькою мовою на мінімальному рівні, мати базові знання німецької правової та соціальної систем, не вчиняти злочинів, а також бути в змозі довести, що мають достатні кошти для внесків до пенсійного фонду та можуть забезпечити себе та сім'ю».
Для набрання новими правилами законної сили необхідне їхнє затвердження депутатами Бундестагу. Це питання буде винесено на голосування на черговому пленарному засіданні. Затвердження їх Бундесратом не потрібне.
Також федеральний уряд загалом погодив з Алжиром, Марокко та Тунісом угоди про повернення біженців до цих країн (дотепер вони в більшості випадків відмовлялися приймати своїх громадян, що за нормами міжнародного права унеможливлювало їхню депортацію). Для компенсації витрат приймаючих країн на облаштування репатріантів Німеччина бере на себе фінансування низки цільових програм. Як пояснив міністр економічного співробітництва та розвитку Герд Мюллер, «з північноафриканськими країнами ведуться переговори про надання мільйонів на проекти у сфері працевлаштування та професійного навчання».
На думку експерта з внутрішньої політики фракції ХДС/ХСС Штефана Маєра, «підтримувати країни на місцях все одно дешевше, ніж утримувати в Німеччині тих, чиї клопотання про надання притулку були відхилені».
В Алжирі, Марокко та Тунісі перебувають із робочим візитом представники міністерств економічного співробітництва та розвитку, а також МВС ФРН, а наприкінці лютого його голова Томас де Мезьєр вирушить до столиць цих країн для підписання угод.
Одночасно переговори про прийом депортованих з Німеччини біженців, які вчинили злочини, але чия висилка до країн їхнього походження неможлива з причин об'єктивного характеру, ведуться з Туреччиною та низкою інших країн регіону. За словами керівника Відомства федерального канцлера Петера Альтмаєра, «уряд Німеччини планує висилати біженців-злочинців не до їхньої рідної країни, якщо там, наприклад, триває громадянська війна, а туди, звідки вони прибули до Європейського Союзу». Фінансову підтримку Німеччина надасть і цим країнам.