Увага політичної еліти землі Берлін до проблем інтеграції невипадкова: мабуть, в жодному іншому великому місті Федеративної Республіки не проживає стільки людей з іноземними паспортами. Практично кожен восьмий житель столиці – іноземець.
Саме Воверайт озвучив на форумі несподівану пропозицію міської влади. Берлінський сенат передбачає ще цього року виступити з ініціативою щодо надання виборчого права на комунальному рівні тим жителям країни, хто не має німецького паспорта і не є громадянином Євросоюзу. Передбачається, що цей законопроект Берлін внесе на обговорення Бундесрату одразу після завершення літніх канікул.
Клаус Воверайт дав на саміті жорстку відсіч тим, хто проповідує сьогодні «різний підхід» до світових релігій, які представлені в Берліні. «Вільне вираження своїх релігійних почуттів у відкритому всьому світу місті є само собою зрозумілим», – підкреслив соціал-демократ. Це, на його думку, насамперед стосується будівництва культових споруд. Повернувшись до гучної суспільно-політичної дискусії про зведення мечеті в районі Pankow громади Ahmadiyya, Воверайт зазначив, що той, «хто будує подібне в Берліні, має тут майбутнє». Як вважає політик, «смішно і соромно» перешкоджати людям, які прагнуть до своєї релігії.
На жаль, на думку багатьох учасників зустрічі, особливого приводу для оптимізму щодо успішної інтеграції іноземних жителів Берліна зараз немає. Щороку сенат зменшує фінансування інтеграційних проектів. Навіть найкраща концепція діяльності за такого стану речей навряд чи принесе успіх.
Щоправда, прозвучали на зустрічі й позитивні сигнали. Як зазначили фахівці, 30 років тому по пальцях можна було перерахувати випускників гімназій з іноземним корінням. Зараз же ця цифра сягає щорічно 800 осіб.
Як успішний приклад інтеграції берлінські політики відзначають активність мігрантів у сфері бізнесу. За деякими оцінками, лише підприємств, де власниками є вихідці з Туреччини, у столиці налічується понад 5,5 тис. До них можна додати ще 22 тис. самостійних підприємців з міграційним корінням, які працюють у столичній економіці. Ці люди на сьогодні створили понад 70 тис. робочих місць.
Проблемою, як і раніше, залишається залучення мігрантів на державну службу, – наприклад, у поліцію. Тут їхня кількість мінімальна, а зусилля міста в цьому напрямі явно недостатні. Лише 0,25% персоналу сенатських та районних установ Берліна є вихідцями з інших країн. Як підкреслила статс-секретар сенатського управління з праці Керстін Лібіх, ця квота має бути підвищена як мінімум до 7%.
Учасники саміту зазначили, що значною мірою відповідальність за успішну інтеграцію в суспільство лежить і на самих мігрантах. Активне вивчення німецької мови, прагнення знайти собі місце для виробничого навчання або роботу є запорукою нормального входження людей у німецьке суспільство. Про це чітко заявив Клаус Воверайт. «Залишайтеся багатомовними, але пам'ятайте, що без німецької мови ви не просунеся вперед», – звернувся політик до молодих людей з міграційним корінням, завершуючи зустріч.
Володимир ГУЩІН.
Російська Німеччина