Любуватися Японією краще без звичних стереотипів
У туристів, які вирушають до Японії, існує великий набір стереотипів, яких вони й намагаються сліпо дотримуватися. Але є речі, яких краще не робити...
1. Не грайте в pachinko
Незважаючи на те, що азартні ігри в Японії не вітаються, якудза, звісно, знайшла спосіб обійти обмеження й вигадала «японський пінбол». Грають у нього на важкі металеві кульки, які формально не можна обміняти на гроші. Натомість за ці кульки видають «призи», які потім за рогом можна «продати» у спеціальній крамниці, звісно ж, не пов'язаній з гральним закладом. Нічого небезпечного в тому, щоб піти пограти в pachinko, немає, але не чекайте, що місцеві «казино» хоч віддалено нагадують величезні зали Лас-Вегаса. Місця для гри в японський пінбол радше схожі на ще нещодавно існуючі «гральні зали» біля кінцевих станцій метро: душно, шумно, темнувато й накурено. Хоч якось вплинути на перебіг гри теж не вийде. Після кидка кулька некеровано летить лабіринтами всередині автомата, поки не зупиниться.
Якщо вам кортить опинитися в оточенні безлічі екранів і набридливого шуму — краще вирушайте в караоке. Караоке-бари, до речі, теж не мають нічого спільного з тим, що можна знайти в Росії. Весь простір поділено на окремі кабіни, і всім присутнім у закладі зовсім не обов'язково слухати, як ви терзаєте вуха своїх друзів. Усе тихо, мирно й приватно. Частенько ще й випивка включена у вартість вхідного квитка.
2. Не підіймайтеся на гору Фудзі в «гарячий сезон»
Під час офіційного сезону сходжень, пік якого припадає на серпень, вам доведеться не лише стояти в довгій черзі, щоб лише отримати можливість рушити до вершини, а ще й милуватися потім на фотографії, повні людьми всіх національностей, за якими власне гори й не видно.
Краще оберіть спокійніший час: вересень або жовтень, коли снігу ще мало й сходження безпечне. Пізніше, у листопаді чи грудні, вас можуть просто не пустити на схил, поки не переконаються у вашій альпіністській підготовці. Квітень-травень не підходить через дощі. Якщо потяг до пригод сильний і здоров'я дозволяє, спробуйте Fuji Mountine Race — фактично забіг на гору.
3. Не пийте в барі готелю Park Hyatt
Розташований на вершині готелю бар, що став всесвітньо відомим завдяки фільму «Труднощі перекладу», варто відвідати хіба тим, хто завмирає від одного імені Скарлетт Йоганссон або Білла Мюррея. Усім іншим зовсім ні до чого платити по $40-50 за невелику тарілочку сиру та фруктів.
Краще пошукайте менш відоме місце, адже милуватися видами міста можна з багатьох точок. Перше, що спадає на думку — галерея й кав'ярня на даху торговельного центру Roppongi Hills
4. Не вбирайтеся гейшею
Місць, де пропонують зробити з вас «справжню гейшу», досить багато. У будь-якому з них за $100-300 ваше обличчя вимажуть білою фарбою, волосся укладуть у відповідну гейші зачіску, а тіло загорнуть у шовкове кімоно. І все це заради пари фото, які після повернення можна буде показати друзям. На жаль, як би не намагався візажист, він нічого не зможе вдіяти з вашою європейською зовнішністю, і ви все одно виглядатимете вкрай безглуздо в традиційному японському вбранні. У деяких, особливо просунутих закладах вам навіть дозволять вийти на вулицю в повному параді, щоб послухати крики оточення «Швидше діставай фотоапарат! Тут справжня гейша!».
5. Не подорожуйте країною з метою побачити найкраще цвітіння сакури
Навіть якщо вам трапилося опинитися в Японії у квітні, коли дерева вкрилися рожево-білим імлистим покривалом, не варто негайно вирушати в поїздку країною в погоні за найкращим місцем, де можна влаштувати пікнік і тихо милуватися цвітінням сакури. Багато хто так робить, починаючи свою подорож із півдня Окінави в березні й закінчуючи на Хоккайдо на початку травня. Насправді, вишня цвіте всюди однаково, і витрачати час і гроші на таку поїздку зовсім не варто.
Краще вирушайте в найближчий до вашого готелю парк, розстеліть килимок, відкоркуйте пляшку Асахі й милуйтеся повільно падаючими на землю пелюстками. Напевно, знайдуться в Японії дерева красивіші, чиї пелюстки й рожевіші, й більші. Але суть свята в спокійному спогляданні, а не в метушні й порівнянні.
6. Не обмежуйтеся Хіросімою в дослідженні японської історії Другої світової війни
Стандартний туристичний маршрут включає Музей Миру в Хіросімі та Меморіал паперових журавликів. Безперечно, і те, й інше відвідати варто, але потім...
— Сідайте на поїзд у напрямку Нагасакі й відвідайте Парк Миру. Чи знаєте ви, що насправді початковою метою американського пілота, який скинув бомбу на Нагасакі, було містечко Кокура, яке врятувала сильна хмарність, що змусила командування змінити розроблений план.
— Загляньте до Музею Камікадзе в містечку Чіран префектури Каґосіма. Тисячі листів, написаних пілотами, які йдуть на смерть, своїм рідним, вражають не менше, ніж тисячі паперових журавликів.
— Прогуляйтеся в Токіо до Yasukuni War Memorial, створеного в пам'ять про всіх полеглих у тій війні.
7. Не дивіться на Японію крізь «рожеві» окуляри
Більшість туристів, які приїжджають до Кіото, незважаючи на навколишній урбаністичний пейзаж, наполегливо шукають сліди «старої Японії», яка, вони впевнені, мала зберегтися тут. І нарешті, натрапивши на буддистський храм Хонен-ін і виявивши там ченця, що підмітає посипані гравієм доріжки, задоволено вигукують: «Так! Вона існує! Я знайшов її!». Але кількох хвилин, щоб помилуватися цим видовищем, виявляється достатньо, і турист іде. Повертається до сучасного та цікавого Кіото, якого він, однак, навколо себе не бачить, бо його мозок ще довго продовжує малювати картинки «старої Японії».
Ті, хто опинився в країні вперше, зазвичай перебувають під враженням історій та легенд про загадкові храми, мудрих монахів та відважних самураїв. Але правда полягає в тому, що Японія вже давно інша країна, хоч і зберігає прикмети свого минулого, але вже має з ними мало спільного. І буде набагато правильніше спробувати побачити країну такою, якою вона є зараз, не дозволяючи думкам заносити себе далеко в минуле.
За матеріалами Turist.ru