Фото «Укрінформ»
У договору, підписаного в Шенгені, невеликому містечку Люксембургу, непроста історія. У 1985 році Німеччина, Франція, Бельгія, Люксембург та Голландія підписали Шенгенську угоду. Вона передбачала поступове усунення кордонів між цими країнами. У 1990 році п'ять країн-учасниць прийняли ще один документ, що регулює правила дії Шенгенської угоди на практиці. Він набув чинності лише у 1995 році. До того моменту розширилося і коло учасників договору. Починаючи з 2001 року, Шенгенська угода діє у всіх країнах ЄС за винятком Ірландії та Великобританії, які прийняли лише окремі положення договору. Переваги вільного пересування по Європі спонукали стати членами угоди і не входять до Євросоюзу країни – Ісландію та Норвегію. У 2005 році на референдумі на користь «шенгену» висловилися громадяни Швейцарії. Однак у цій країні його положення ще не набули чинності в повній мірі.
Можливістю вільного переміщення територією Євросоюзу користуються і громадяни країн, що не входять до кола його учасників. Але лише ті, хто отримав відповідну візу. Переваги такої візи очевидні: отримуючи дозвіл на в'їзд до однієї з шенгенських країн, мандрівник може відвідати й усі інші країни-учасниці угоди. Шенгенські візи видаються для короткострокового перебування в ЄС терміном до трьох місяців.
Громадяни колишніх радянських республік (виняток становлять країни Балтії, нещодавно увійшли до складу ЄС) зобов'язані мати при собі візу при в'їзді до Шенгенської зони. Віза оформлюється в посольстві однієї країни і дає можливість здійснювати поїздки й до інших країн угоди. Тобто, отримавши візу для Німеччини, її власник зможе відвідати також Бельгію, Данію, Фінляндію, Францію, Грецію, Ісландію, Італію, Люксембург, Голландію, Норвегію, Австрію, Португалію, Швецію та Іспанію.
Незабаром коло країн Шенгенської угоди стане ще ширшим. Черги на право стати її повноправними членами чекають ті, що вступили до Євросоюзу у 2004 році: Естонія, Литва, Латвія, Мальта, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина. Не обіцяє така перспектива тільки Кіпру, оскільки поки залишається невирішеним питання про статус турецької частини острова. Передбачається, що новачки увійдуть до зони Шенгенської угоди не раніше кінця 2007 року. До того часу мають бути виконані умови відкриття кордонів у Євросоюзі для цих країн. Той, хто хоче користуватися всіма перевагами «шенгену», повинен гарантувати охорону своїх кордонів, які водночас є зовнішніми кордонами ЄС. Для цього необхідно, зокрема, забезпечити функціонування спеціальної інформаційної системи SIS II, яка дозволяє прикордонним службам усіх країн ЄС обмінюватися інформацією. SIS II працюватиме з урахуванням біометричних даних. Введення її в дію просувається з труднощами, так що кінець 2007 року може бути не зовсім реалістичною датою для усунення контролю на всіх внутрішніх кордонах у розширеному ЄС.
При всіх очевидних перевагах розширення Шенгенської зони, воно принесе з собою і складнощі для тих, хто залишається за її межами. Отримавши дозвіл на в'їзд до однієї з нових країн ЄС, вони зможуть пересуватися фактично по всій Європі. Однак процедура видачі віз у нові країни «шенгену» очевидно стане суворішою. // Deutsche Welle
Ватикан також має намір приєднатися до Шенгену
Ватикан збирається приєднатися до Шенгенської конвенції про безвізове переміщення громадян. «Подібне рішення викликане загрозою міжнародного тероризму та необхідністю тісної співпраці між різними державами в боротьбі з цим явищем», - заявив генеральний прокурор Святого Престолу Нікола Пікарді.
Говорячи про співпрацю в цій галузі з владою Італії, Пікарді підкреслив, що ця робота не повинна замикатися лише процесуальними рамками. «Боротьба з феноменом міжнародного тероризму вимагає нових форм співпраці, які, не обмежуючи свобод, зміцнили б систему безпеки», - сказав він. На його думку, у цій справі необхідно інтенсифікувати обмін оперативною інформацією та посилити превентивні заходи, спрямовані на безпеку людей.
Пікарді не пояснив, що зміниться для туристів, які відвідують Ватикан, у разі його приєднання до Шенгену. Наразі туристи у Ватикані можуть вільно відвідувати собор Святого Петра та однойменну площу, а також музеї Ватикану. Вхід на решту території держави, яку охороняють швейцарські гвардійці, заборонений для всіх, крім її громадян. У Ватикані, як і в будь-якій іншій державі, діють усі необхідні адміністративні органи, а його мешканці мають власні паспорти.
Зараз Шенгенський договір про безвізове переміщення громадян територією Європи виконують 13 старих членів Євросоюзу (крім Великобританії та Ірландії), а також Норвегія та Ісландія. Готується приєднатися до цього рішення Швейцарія. Нові члени ЄС ратифікували цю угоду, але виконувати її поки що не можуть. // РИА «Новости»