Дубайська «бульбашка» може сколихнути нову хвилю глобальної кризи
Тож це – увертюра до нової кризи чи нервовий зрив не оговтаної від попередніх потрясінь економіки? Судячи з усього, і те, й інше. Нервовий зрив – оскільки загроза прийшла, звідки чекали, а тому несподіванкою вона ні для кого не була. Ну а нова криза при зіпсованих нервах може спровокувати, схоже, вже будь-який «чх». Тим більше що інтрига навколо Dubai World закручувалася крутіше за будь-який детектив.
Чого злякалися?
Про те, що дубайська «бульбашка» роздулася до критичних розмірів, міг здогадатися навіть не дуже досвідчений у макроекономіці гість емірату-новобудови. Поверхи житлових хмарочосів та мегаготелів, незважаючи на вже лихоманівший Захід криза, здіймалися зі швидкістю, що вражає уяву. Місто на піску приростало новими штучними островами, відбираючи у затоки милю за милею. Дармова будівельна гастарбайтерська братія з Малайзії, Індії день і ніч працювала на «будовах століття». Американці, англійці, німці, – ну і як же без наших – росіяни та казахи забезпечували попит. Пентхауси, апартаменти – від мільйона доларів і вище. На батьківщині мільйонерів гріх вдарити обличчям у бруд. Механізми та шестерні цього двигуна, здавалося, працюватимуть вічно.
Збій стався на виході: дубайську нерухомість купувати перестали. Вже минулого року вілли на Пальма Джумейра, найрозкішнішому проекті, затіяному головним героєм нинішньої біржової паніки – фондом Dubai World, стали роздавати практично задарма, з умовою початку виплат через п’ять років. Казка, на жаль, стала розвиватися за сценарієм страшилки...
Вдумливі аналітики заспокоюють: мовляв, керівництво Dubai World прямо не заявляло про відмову платити за поточними зобов’язаннями, та й їх обсяг оцінюється всього в $3,65 млрд. Фонд лише найняв консалтингову компанію Deloitte LLP, щоб та вивчила можливість його реструктуризації. І говорити в цих умовах про дефолт рано. Адже такі, звичайні з точки зору фінансиста, процедури проводять багато компаній, які навіть не стоять перед загрозою банкрутства.
Чого в такому разі панікувати? А річ у тому, що в рамках оцінки масштабів цієї реструктуризації уряд Дубая має намір попросити кредиторів про відстрочку погашення боргу, принаймні, до 30 травня. І все б нічого, якби загалом борги держфонду не сягали $59 млрд. Саме такий «контекст», на думку The Wall Street Journal, і приголомшив інвесторів, для яких, здавалося, найгірший період кризи вже залишився позаду.
На фонд Dubai World, який курирує особисто правитель емірату шейх Мактум, у світі зав’язано дуже багато. Окрім усього іншого фонд володіє оператором морських портів DP World, британською компанією морських перевезень P&O, інвестиційною компанією Istithmar, а також головним забудовником Дубая – компанією Nakheel. Саме її боргові зобов’язання стали причиною виниклої паніки. Ціни на нерухомість цього року впали майже вдвічі. Доход, який отримує компанія від експлуатації готелів, тепер не дозволяє покривати процентні платежі за взятими кредитами. Як кажуть у таких випадках досвідчені бухгалтери, утворився касовий розрив.
Nakheel мала погасити борги наступного місяця. І ця виплата розглядалася багатьма інвесторами як свого роду «перевірка на вошивість» – тест на здатність Дубая платити за боргами на фоні кризи на ринку нерухомості. І тут раптом прохання про відстрочку, в якій кредитори побачили вельми сумну символіку: у Дубаї лопнула та сама «бульбашка», яка розорила рік тому американський банк Lehman Brothers, а з його банкрутства прийнято відраховувати початок світової кризи.
На думку джерел, які цитує The Wall Street Journal, фінансовому ризику, пов’язаному з ситуацією навколо Dubai World, більшою мірою піддаються банки сусіднього емірату Абу-Дабі, а також британські RBS, HSBC Holdings, Barclays, Lloyds Banking Group та Standard Chartered.
Але справа не тільки в цьому. «Найбільш негативним наслідком заяви уряду Дубая є значний удар по довірі до ОАЕ та регіону, що включає країни Перської затоки», – вважає аналітик Fitch Ratings Річард Фокс. Чи треба дивуватися, що вартість страхування від дефолту за борговими зобов’язаннями країн Перської затоки наприкінці тижня різко зросла, а свопи на дефолт за зобов’язаннями Дубая за один день підскочили на 90 базисних пунктів.
Рейтингові агентства, пам’ятаючи про минулі промахи, відреагували дуже оперативно. Standard & Poor's поставило на перегляд рейтинги чотирьох дубайських банків, відзначивши їх високу схильність до ризиків. Moody's знизило рейтинги всіх шести держкомпаній Дубая, що випускають боргові зобов’язання.
Пощастило лише долару: його курс різко піднявся відносно практично всіх основних світових валют за винятком ієни – на тлі зрослого попиту на активи, що вважаються найнадійнішими. Але про це трохи пізніше.
Хто кого?
Три з гаком мільярди Дубай, звісно, знайде. І тому не залишає враження, що якось аж надто сильно захвилювалися світові інвестбанки, які одразу заговорили про майбутній дефолт еміратського фонду. Цікаво, що зарубіжні ЗМІ повідомляють, що держфонд емірату має намір просити кредиторів відстрочити виплату відсотків за поточними зобов’язаннями, але жодне з них не дає при цьому посилання на голову Dubai World султана Ахмеда бін Сулейма, або його підлеглих, або на якийсь офіційний документ з цього приводу. А отже, запідозрили аналітики, такий витік інформації з інвестиційних банків можна розцінювати не інакше, як тиск на емірат. «Ах, ви вирішили рефінансувати борг? Тоді ми вам дефолт оголосимо. Або приймайте наші умови». Питання в тому, кому від цього дефолту буде гірше.
А ситуація і справді неоднозначна. За даними Royal Bank of Scotland, найбільшими кредиторами Об'єднаних Арабських Еміратів сьогодні є британські банки. З 87,3 мільярда боргових зобов'язань перед європейцями 49,5 мільярда доларів припадає на кредитні установи, зареєстровані на Британських островах. Серед них, наприклад, значаться RBS, HSBC Holdings, Lloyds Banking Group, Standard Chartered.
Натомість самі арабські шейхи сьогодні володіють великими частками в американських банках. Таких, наприклад, як Merrill Lynch і Morgan Stanley. Саме араби минулого року прийшли зі своїми грошима на допомогу США, коли там вибухнула іпотечна криза. Його природа була приблизно такою ж, як і нинішня криза нерухомості в Дубаї. А що як тепер емірат почне позбавлятися від наявних активів? Для того щоб закрити касові розриви або просто від образи на несправедливість фінансового світу, не важливо. Головне полягає в іншому.
Прихильники теорії змов тепер цілком можуть припускати, що Dubai World просто через необережність, сам того не бажаючи, став заручником жорсткої боротьби, в якій постраждалі від кризи британські та американські банки ведуть між собою війну на виживання. І роздули з мухи слона банкіри не випадково.
І як у кожній війні, в ній можуть опинитися в тому числі й невинні жертви. Про це можна судити за поведінкою світових фінансових ринків, що відреагували на повідомлення з Дубая різким падінням. У Європі зниження індексів минулого четверга перевищило 3 відсотки, ставши максимальним за 7 місяців. Азійські ринки опускалися всю п'ятницю.
На торгах у Гонконзі акції британських HSBC та Standard Chartered подешевшали. Впали цінні папери і японських Mitsubishi UFJ Financial Group, Mizuho Financial Group та Sumitomo Financial Group. Натомість курс акцій американських кредитних установ практично не змінився. Пішов угору і курс американської валюти. Що також на руку заокеанським банкірам.
«Це «втеча в якість», оскільки нічого не ясно щодо метушні в Дубаї. Поки ми не отримаємо додаткової інформації, ймовірно, триватиме розпродаж ризикованих активів», – каже аналітик Nordea Bank Тіна Сальтведт.
Ситуація тепер нагадує маятник. Не виключено, що він хитнеться і в інший бік. Цього, наприклад, не виключає і прем'єр-міністр Росії Володимир Путін. У п'ятницю, перебуваючи в Парижі, голова уряду висловився в тому дусі, що те, що відбувається в Дубаї – це один із посткризових сплесків, а аж ніяк не провісник другої хвилі кризи. «Ми завжди говорили, і я хочу зараз це повторити, що вихід із кризи буде непростим. Коливання можливі. І це (ситуація в Дубаї. – «Итоги») одне з цих коливань», – заявив він журналістам.
...Зіткнувшись з небажанням інвестбанкірів рефінансувати борги Dubai World, керівництво фонду тепер, схоже, має намір скористатися допомогою держави. Голова фінансового комітету Дубая шейх Ахмед бін Саїд аль Махтум заявив, що «втручання уряду в ситуацію було чітко сплановано і відображає особливу фінансову позицію компанії». Уряд емірату вже залучив $5 млрд у двох місцевих банків. Ця сума є другим траншем, отриманим в рамках програми запозичень обсягом $20 млрд. Цих грошей має вистачити, щоб не допустити дефолту. А отже, залишається сподіватися, що гойдалки на фінансових ринках не надто захитають світову економіку. Слабенька вона ще після пережитих потрясінь. Може й «дати дубая».