Діаспора, що ввібрала культуру багатьох країн, служить сполучною ланкою із зовнішнім світом для зміцнення дружніх відносин, торгівлі та інформаційних зв'язків. Національний фонд греків забезпечує економічну автономність ВСЕ, що дозволило самостійно профінансувати її програми – «Медичну», «Просування національних інтересів для греків», «Олімпійські ігри-2004» та інші. Так, понад 10 тис. греків із 80 країн світу брали участь як добровільні помічники на Олімпіаді в Афінах влітку цього року.
Вступ Греції до ЄС призвів до швидких зрушень у грецькій економіці та політиці, але як наслідок – до несподівано бурхливих імміграційних потоків, які за останнє десятиліття просто захлеснули всі держави ЄС. Щороку до країн Союзу нелегально проникають приблизно 500 тис. біженців. Греція – традиційний експортер робочої сили, несподівано трансформувалася в країну, що приймає іноземців.
Грекам належить вислів, що ніщо так не розділяє і не зближує народи, як море. В наш час це прислів'я набуло конкретного змісту. Чи не основним шляхом проникнення іммігрантів до Європи стало море, а отже, і Греція з її береговою лінією у 6.800 км. Тільки у 2003 році берегова охорона Греції затримала тисячу нелегалів, десятки з них потонули, не діставшись берега, але тисячам інших вдалося досягти бажаного європейського берега. Невипадково в ЄС створено Агентство з охорони морських кордонів та боротьби з нелегальною імміграцією, і лише для фінансування грецького агентства, яке розміститься в Піреї, виділено 140 млн. євро.
Однак проблема не лише в тому, щоб перекрити нелегальний приплив іммігрантів. Набагато гостріше стоїть питання, що робити з більш ніж мільйоном людей, які вже оселилися в Греції, і половина з них – нелегально.
Понад половина всіх іммігрантів, які проживають у Греції, – уродженці Албанії. Відтоді, як Албанія відкрила свої кордони наприкінці 1990-х років, Греція стала свідком масового напливу албанських громадян як грецького (з півдня Албанії), так і албанського походження. Протягом 1990-х років імміграційна політика щодо албанців була жорсткою, включаючи масове висилання з Греції. Однак депортація – це сизіфова праця, оскільки вислані повертаються, проходячи весь шлях пішки по гірській місцевості, яку дуже важко охороняти. Албанські торговці наркотиками бачать у Греції зручний перевалочний пункт між маковими полями Сходу та ринками Заходу і не збираються її покидати.
Водночас іммігранти з Азії (пакистанці, індуси) та Південно-Східної Європи готові виконувати роботу, від якої відмовляються греки, до того ж за значно менші гроші. У результаті деякі сфери економіки, особливо сільське господарство, будівництво, туризм, а також допомога по дому, зайняті іммігрантами. Грекині дуже пишаються своїми домами і люблять похвалитися чистотою та затишком. Останніми роками стало модним мати помічниць – філіппінських дівчат, і це поширилося як пожежа. У Греції, за неофіційними даними, працюють близько 500 тис. філіппінських покоївок, половина – нелегально.
Філіппінок приваблюють не лише хороші заробітки, а й прекрасний клімат. Багато хто народжує дітей у Греції і віддає їх там до школи, опановує грецьку мову. Греки відзначають порядність і уживливість жителів цієї азійської країни. Особливу роль у догляді за дітьми та старими відіграють болгарські домробітниці, які за освітою часто стоять вище за самих господарів, і це цінується греками. Болгарки найбільше цінують близькість Греції до своєї країни, до своїх дітей і, як правило, не залишаються надовго. Велика кількість українок, які нелегально потрапили до Греції, працюють у нічних клубах і ресторанах.
Значний відсоток іммігрантів, які переїхали за останні 15 років на постійне проживання до Греції на запрошення уряду Міцотакіса, становлять репатріанти з колишнього СРСР, а також греки понтійського походження. Вони чудово асимілювалися в країні і, ставши до лав грецьких торговців і будівельників, швидко досягли хорошого матеріального та соціального рівня. Працюють у Греції і не збираються повертатися до колишнього Союзу численні «нові росіяни», які приїхали з великими грошима, орендують або купують дорогу нерухомість у Греції, але своїх дітей вчать або в англійських школах в Афінах, або за кордоном.
Населення Греції до 2003 року досягло багато в чому завдяки іммігрантам 11 млн. осіб. За даними Міністерства освіти Греції, кількість дітей іммігрантів, які навчаються в грецьких державних школах, збільшилася з 1996-го по 2003 рік утричі і становить 120 тис.
Більшість греків ставляться дуже толерантно до іноземців, які готові прийняти їхній спосіб життя і освоїти грецьку мову. Вони повністю згодні з думкою давньогрецького оратора, який ще в III столітті до нашої ери сказав: «Греками ми називаємо тих, хто поділяє з нами спільну культуру». Повага до іноземців, наприклад, виражається в тому, що їх ніколи не роблять предметом анекдотів чи жартів. За винятком турків, греки не живлять недобрих почуттів ні до кого.
Не дуже шанують і албанців, які, як вважають у Греції, «примудрилися нажитися на грецькій громадянській війні» і приєднали «Північний Епір» (Південна Албанія) з 500 тис. греків, які надовго опинилися за залізною завісою. Однак кримінальна активність серед іммігрантів, включаючи організовану злочинність, торгівлю наркотиками, проституцію, дуже висока, і все більше посилює невдоволення в суспільстві та призводить до проявів ксенофобії.
Розуміючи, що збільшення чисельності іммігрантів у європейських країнах абсолютно неминуче, грецький уряд не може не турбувати, що до 2020 року Європа, за підрахунками експертів, прийме 30 млн. іммігрантів, багато з яких оберуть Грецію. Тому під час свого останнього головування в Європейському Союзі у 2003 році Греція особливо виділяла проблематику імміграції, надання притулку та охорони зовнішніх кордонів. На думку грецьких представників, політика ЄС у цій галузі не відповідає масштабам явища, а вирішення питань соціально-економічної адаптації громадян третіх країн, які проживають на території країн – членів ЄС, прийняття адміністративних заходів для посилення контролю над потоками мігрантів не терплять зволікання.
Зараз активно обговорюється питання про імміграційні квоти, але закривати європейські кордони ніхто не збирається. Економічне зростання та підвищення конкурентоспроможності європейських країн не можуть обійтися без проведення добре спланованої та збалансованої імміграційної політики, що передбачає інвестування необхідних коштів в управління міграційними потоками та плавну адаптацію іммігрантів європейськими суспільствами. Позитивним прикладом вирішення проблеми був прийом у Грецію близько 40 тис. будівельників з колишньої Республіки Македонія для допомоги у зведенні олімпійських об'єктів, які греки поспішали здати вчасно.
Уряд Греції поділяє думку, що регульована імміграція сприятливо позначиться на ситуації в ЄС і що без неї неможливе вирішення демографічних, економічних та багатьох інших проблем Старого Світу. Але як поставитися до того, що, за прогнозами, до 2015 року іммігранти, які проникають у Грецію переважно нелегально, становитимуть вже 25% населення країни?