Брошура «Інтеграційного центру Праги»
На веб-сторінці icpraha.com публікується інформація такими мовами, як англійська, російська, українська, в'єтнамська, монгольська. «Натренувати» мігрантів жити в Чехії допомагають працівники центру, причому абсолютно безкоштовно. В ефірі «Радіо Прага» Катерина Газукіна та Мирослава Данилюк розповідають про свою роботу.
– Коли «під заступництвом» Праги з'явився проект, в якому ви працюєте?
– «Інтеграційний центр Прага» – організація, що існує вже п'ять років, вона була створена адміністрацією чеської столиці у 2012 році.
– На кого розрахована ваша програма? Просто на тих, хто переїжджає жити до Чехії чи на біженців?
– Ми орієнтуємося на іноземців, які мають так званий «інтеграційний потенціал». Тобто це люди, які перебувають тут легально, у яких є довгострокова віза. Центр працює з іноземцями, які приїхали з країн, що не входять до Європейського Союзу. Це можуть бути і мігранти, які вже отримали статус біженця.
Центр працює з людьми, які приїхали сюди зовсім недавно, не знають мови, погано орієнтуються в незнайомому середовищі. Однак часто це і люди, які живуть тут уже давно, але з тих чи інших причин залишалися в ізоляції – не підтримували контакт із зовнішнім середовищем, жили всередині своєї закритої громади, а всі побутові чи юридичні питання вирішували для них посередники, які надають такого виду послуги. Тобто люди не вміли вирішувати подібні проблеми самостійно.
– Одна з програм вашого центру – курси чеської мови. Які ще програми ви можете назвати?
– Наприклад, так звані «інтеркультурні зустрічі». Ми називаємо це «чеським розмовним клубом» для російськомовних, тобто не курси, де ми викладаємо граматику, а спілкування. Це може бути у формі гри, відпрацювання якихось певних життєвих ситуацій, в яких може опинитися іноземець. Наприклад, як спілкуватися з держслужбовцями, лікарями, поліцією. Ми проводимо такі тренінги раз на тиждень, і вхід на них вільний.
Вся наша діяльність загалом відповідає загальній концепції інтеграції іноземців, яка була прийнята урядом і оновлюється кожні п'ять років. При цьому у концепції існують певні пріоритети – що повинен вивчити мігрант, щоб стати повноцінним членом цього суспільства. Насамперед, це знання чеської мови, знання своїх прав і обов'язків, орієнтація в місцевому середовищі – знання культури, звичаїв і традицій країни та налагодження хороших відносин з чеським суспільством. При складанні наших програм ми відштовхуємося саме від цього.
До основних послуг, які надає «Інтеграційний центр Прага», належать юридичні консультації, консультації з соціальними працівниками, згадані вище курси чеської мови, супровід при відвідуванні держустанов, послуги усних перекладачів. Також у нас проводяться соціокультурні семінари, де розглядаються певні теми, – наприклад, як подати податкову декларацію. Ми розповідаємо, як працює в Чеській Республіці система охорони здоров'я. Також у нас проводяться культурні заходи, але основна наша діяльність, звісно, консультаційна.
– З якими проблемами до вас звертаються ваші клієнти? З яких питань вам найчастіше доводиться їх консультувати?
Співробітники «Інтеграційний центр Прага»
Мирослава Данилюк та Катерина Газукіна
(зліва направо). Фото Антона Каймаковова
– При наданні юридичної допомоги нам найчастіше доводиться займатися оформленням документів, легалізацією перебування іноземців на території країни – як продовжити термін перебування, змінити його мету. Коли до нас приходять з проханням продовжити візу, ми пояснюємо, що продовжується вже не віза, а так званий pobyt – дозвіл на більш тривале проживання в країні. Крім того, коли міністерство довго не приймає рішення щодо видачі такого дозволу, наш центр має право звернутися до них із запитом про прискорення процесу розгляду справи і навіть подати апеляцію у разі відмови.
– Як часто вам доводиться «боротися» за людину подібним чином?
– Таких випадків досить багато. На жаль, часто люди звертаються до нас, коли справа зайшла вже досить далеко, і вже були випробувані всі інші канали. Дуже часто це відбувається буквально в останній момент, буквально за пару днів до закінчення всіх термінів. Однак навіть у такій ситуації наші юристи намагаються їм допомогти. Єдине, що юристи центру не можуть, – це офіційно представляти інтереси даної людини, вести її справу. Їхнє завдання – «асистувати», надавати необхідну інформацію, допомагати у складанні заяв, які людина, однак, повинна подавати самостійно. У разі отримання негативної відповіді, він може звернутися до нашого юриста повторно, і справа рухатиметься далі. З боку клієнта вимагається певний ступінь ініціативності та самостійності.
– Як виглядає на практиці послуга, яку ви називаєте «супроводом»?
– Ці послуги надають так звані інтеркультурні працівники, які можуть супроводжувати клієнта виключно при відвідуванні державної установи. Це – тільки усний переклад, допомога в комунікації з держслужбовцем – ми не вирішуємо проблеми за клієнта, наприклад, при поданні на отримання допомоги тощо.
Для нас важливо, щоб людина прагнула вирішувати свої проблеми самостійно, не покладаючись на когось іншого.
– Остання помітна подія, що стосується сфери вашої діяльності – це полегшення візового режиму з Україною, тобто скасування короткострокових в'їзних віз до ЄС для громадян, які мають біометричні паспорти. Це якось відобразилося на потоці та складі ваших клієнтів?
– Скоріше, тут відповідь буде негативною. Більшою мірою ми відчули приплив клієнтів після того, як на сході України почався конфлікт із сепаратистами, і багато людей були змушені покинути свої домівки. Багато тоді приїхали до Європи і зверталися до нас із проханням про допомогу в легалізації. У зв'язку з цим ми стежили за еволюцією ставлення Міністерства внутрішніх справ ЧР – чим далі, тим сильніше посилювалися умови, і візи давали все меншій кількості людей. Посилювалися й вимоги – спочатку люди могли приїжджати за туристичними візами, виданими іншими державами ЄС, і успішно подавати заяву на чеську візу. Потім кількість людей почали обмежувати, розглядати заяви тільки від тих, хто в'їхав за чеською візою. Однак на даний момент ця хвиля спала.
– У чому полягає робота так званого «інтеркультурного співробітника?
– Як правило, такими співробітниками стають люди, які мають досвід інтеграції в чеське суспільство, які живуть тут не один рік, чудово знають мову, традиції, культуру громади, з якою працюють, і так само чудово володіють знаннями мови та культури Чехії. Ці «асистенти» допомагають зорієнтуватися в чеському суспільстві. Такий співробітник повинен чудово орієнтуватися в тому, які об'єднання мігрантів існують у Чехії, підтримувати зв'язки з активістами, стежити за процесами, що відбуваються всередині діаспори. Також вони займаються організацією неформальних зустрічей.
– Що вас привело до Інтеграційного центру? Як ви стали на цю «стезю допомоги мігрантам»?
– Я вже багато років викладаю чеську мову, за освітою я перекладач, – розповідає Катерина Газукіна. – І все це привело мене до того, що захотілося робити трохи більше.
– А я закінчила філософський факультет Карлового університету, моя спеціальність – східноєвропейські дослідження, – говорить Мірослава Данілюк. – Я шукала роботу, таку, яка не буде пов'язана тільки з Чехією, не тільки з нашим регіоном, тобто таку організацію, де працювали б не тільки чехи і не тільки мігранти. Я дізналася про існування Інтеграційного центру, і він мене дуже зацікавив. Думаю, моя робота має сенс, мені завжди хотілося допомагати іншим і бути сполучною ланкою між «двома берегами».