Багато іноземних мігрантів успішно складають тести, але не говорять російською
Якщо судити по Москві, то до російськомовних мігрантів можна віднести лише двірників, які працюють у столиці не перший рік. Про те, наскільки складний цей іспит для іноземців та які проблеми виникають навколо нього, «Ленте.ру» розповіла проректор РУДН Анжела Должикова. Фахівці університету разом з колегами з МДУ розробляли екзаменаційні завдання.
– Наскільки складний іспит?
– Єдиної думки немає. Хтось каже, що іспит складний і його треба спрощувати, а інші, навпаки, вважають його настільки легким, що він перетворився на профанацію. Треба визнати: ці тести дійсно не дуже складні. Наприклад, з двох варіантів на картинках вибрати російський герб або прапор. Те саме з важливими датами. Всього 10 питань. Як на мене, рівень складності оптимальний. Це не означає, що завдання не потребують подальшого вдосконалення, але давайте не займатися цим безперервно. Принаймні, ту частину, яка призначена для отримання права на роботу, на якийсь час можна залишити без змін і подивитися, як все це діє.
– А для тих, хто отримує вид на проживання?
– Ми обговорювали пропозиції диференціювати завдання за складністю залежно від мети приїзду. Більшість експертів згодні з тим, що вони можуть відрізнятися. До тих, хто отримує дозвіл на роботу, вимоги можуть бути нижчими, на відміну від тих, хто отримує вид на проживання. Тут вимоги мають бути суворішими, оскільки ця людина стає практично громадянином країни. В принципі це питання якось вирішується на практиці вже зараз, але законодавчо ця норма поки не затверджена. Ми вже розробили тести для цієї конкретної категорії з усіх предметів. Ми трохи розширили перелік дат та персоналій, у тому числі з сучасної історії. У частині законодавства також вносилися зміни та доповнення, але більше через зміни самого законодавства.
– Скільки балів треба набрати, щоб скласти тест?
– Ну, якщо говорити, наприклад, про історію та основи законодавства, то правильно треба відповісти на п'ять питань з десяти. Іспит з російської мови відрізняється тим, що в ньому кілька окремих тестів: граматика, читання, аудіювання, письмо та говоріння. У кожному по кілька завдань. Максимально за весь тест дається 300 балів, прохідним вважається 180. Для іноземців, які збираються отримувати вид на проживання, поріг складання можна зробити вищим.
– Як справляються мігранти з цими завданнями?
– Відсоток успішного складання дуже високий – від 85 до 93 відсотків залежно від регіону.
– Відмінний результат.
– Це так. Але минулого року, коли ми запускали тести, нам усі казали, що вони дуже складні. Що ми навмисно ставимо бар'єри для законослухняних іноземних громадян. Півроку ми над цим працювали, і нам постійно твердили, що тести все ще складні і їх треба ще спростити. Ось ми спростили їх максимально, і відсоток складання у нас 90.
– Навіть не знаю, добре це чи погано…
– Скоріше добре. Нехай вимоги й невисокі, але в процесі підготовки ці люди все одно займаються і отримують додаткові знання.
– Звідки ж у Москві стільки мігрантів, які російською двох слів зв'язати не можуть? Нелегали?
– А це питання до регіональних тестів, які, на відміну від федеральних, затверджують місцеві влади. У Москві, до речі, найнижчий результат – 85 відсотків, що красномовно свідчить про низький освітній рівень здобувачів. При цьому з комплексного іспиту в Москві прибрали розмовний тест. Вони тепер тільки галочки розставляють. Це, звичайно, простіше федерального тесту, де мігрант повинен ще й розмовляти з викладачем, хай і на мінімальному рівні. Тепер, мабуть, усі неговорячі російською мігранти зібралися в Москві.
Напевно, столичні влади не вважають, що працюючі в місті іноземці зобов'язані говорити російською. Дуже дивна позиція, яку ми зовсім не поділяємо. Навпаки, розмовна навичка для мігранта набагато важливіша за знання якихось історичних дат та персоналій. Швидше за все, це було зроблено з метою здешевити саму процедуру іспиту, залишивши лише комп'ютерну перевірку письмових тестів.
– На круглому столі в Громадській палаті й взагалі говорили, що регіональний іспит не вписаний у правове поле.
– У деякому сенсі це так. Для федеральної процедури нормативна база в цілому сформована, і більшість іноземців, до речі, проходять тестування саме за нею. Регіональна процедура прописана слабше, і білих плям там більше. Наприклад, не визначений термін дії документа про проходження тестування. Не прописаний ареал його застосування. Немає ясності з тим, хто веде базу обліку цих документів і як ця інформація має доводитися до ФМС та Мінобнауки. Відповідні поправки зараз обговорюються в профільних відомствах.
– Деякі регіони скаржаться, що вимоги до екзаменаторів завищені, знайти таких фахівців не просто.
– Дійсно, часто задають питання, чому тестування повинні проводити фахівці з предмету «російська як іноземна». Чому б не довірити цю роботу звичайним викладачам російської мови. Ми обговорювали це у професійній спільноті і дійшли висновку, що іспити з російської мови, які складають носії мови та іноземці, сильно відрізняються і за вимогами, і за методикою. Ми не наполягаємо, щоб усі екзаменатори були викладачами російської як іноземної. Але вважаємо, що від участі профільних фахівців відмовлятися не слід. Хоча б один такий викладач у комісії повинен бути.
– Були випадки, коли іспити в іноземців приймали в загальноосвітніх школах, що викликало невдоволення батьків.
– Це, звісно, неправильно, і ця проблема нас турбує. З такою практикою ми зіткнулися, наприклад, у Бєлгородській області. Я розумію, що знайти придатне для іспиту приміщення не завжди можливо. Але використовувати для цих цілей школи – неприйнятно. Діти не повинні перебувати в одному приміщенні разом із дорослими іноземними громадянами.
– Мігрант сам вирішує, за якою процедурою складати іспит?
– Так, це вибір іноземного громадянина. Але тут є нюанси. По-перше, тест для посвідки на проживання існує лише у федеральній програмі. По-друге, документ про складання федерального тесту внесений до єдиної інформаційної системи та діє протягом п’яти років по всій країні. Мігрант може вільно пересуватися з ним і влаштовуватися на роботу. Для регіонального документа ці речі поки не прописані, і в інший регіон з ним краще не їздити. Але для тих, хто приїхав на сезонну роботу в конкретне місто чи район, такий регіональний документ цілком підійде. До наших південних регіонів щороку приїжджають сотні мігрантів на збирання врожаю. Навіщо їм федеральний документ, якщо вони працюють на одному місці півроку, а потім додому їдуть?
– Однак ці півроку вони проводять серед людей і повинні поводитися адекватно. Перевіряють іноземців на знання правил поведінки?
– Список питань поступово розширюється, але правила поведінки до нього поки не потрапили. Додали лише те, що прописано в законодавстві: заборона куріння, заборона розпиття спиртних напоїв у громадському місці. Ще додали інформацію про державні свята та класифікацію злочинів. Річ у тім, що законодавства наших країн сильно розходяться, і те, що у них на батьківщині може бути адміністративним злочином, у нас вважається кримінальним. І навпаки.