На першому етапі глобалізації, коли відбулася лібералізація потоків капіталу та товарів, плоди її пожинали, перш за все, розвинені країни та їхні основні торгові партнери, зокрема Бразилія, Індія та Китай. Зараз, коли ми вступаємо в епоху мобільності, все більше людей перетинатиме кордони. У пошуках кращого життя вони можуть поступово позбуватися пут кричущої нерівності та прискорювати прогрес у всіх країнах, що розвиваються.
Наведемо лише один приклад: у 2006 році мігранти переказали в свої рідні країни $264 млрд, і ця сума втричі перевищує сукупний обсяг всієї міжнародної допомоги. У всіх країнах, що розвиваються, грошові перекази є тією основою, яка дозволяє людям користуватися послугами секторів охорони здоров'я та освіти і займатися підприємницькою діяльністю на низовому рівні.
Вільне пересування людей сприяє розвитку глобальної економіки. Коли тій чи іншій лікарні в Лондоні потрібні медсестри, вона знаходить їх в Гані або Сьєрра-Леоне. Коли компанія «Гугл» шукає програмістів, їх постачальником часто є країни, що розвиваються. До теперішнього часу це пересування людей приносило блага головним чином багатим державам і породжувало занепокоєння щодо витоку мізків у бідніших країнах. Однак ми починаємо розуміти, яким чином можна зробити так, щоб міграція приносила блага всім.
Тим не менше, замість того щоб проаналізувати вигоди в галузі розвитку, які обіцяє міграція, уряди проявляють повільність. Результатами цього є безпрецедентні масштаби нелегальної імміграції, соціальна напруженість, дискримінація, втрата віри в уряд і зміцнення позицій злочинних угруповань.
У попередні епохи міграція мала аналогічні масштаби. На рубежі XX століття приблизно 3% населення всього світу «перебували в русі». За оцінками ООН, зараз, через 100 років, налічується 191 млн міжнародних мігрантів, що у відсотковому відношенні майже співставно з показниками минулого. І це число продовжує зростати. В одному з нових звітів ОЕСР зазначається, що у 2005 році в розвинених країнах кількість «постійних» мігрантів збільшилася приблизно на 10%.
Сьогодні мігранти пересуваються швидше і легше завдяки низькій вартості пасажирських перевезень. Інтернет, а також телефонний зв'язок і супутникове телебачення дозволяють їм постійно бути на зв'язку з рідними, які залишилися на батьківщині. За допомогою банків вони миттєво переказують зароблені важкою працею гроші своїм сім'ям. Водночас глобалізація радикально змінила наші ринки робочої сили, а все більша економічна нерівність (поряд зі стихійними та антропогенними лихами) сприяє дедалі масштабнішій еміграції. Саме тому ми називаємо нашу епоху епохою мобільності.
У вересні 2006 року вперше в історії ООН провела зустріч на найвищому рівні з питань міграції. Її учасники підтримали пропозицію про створення Глобального форуму з міграції та розвитку, яку висунув мій попередник. Форум вперше розпочав свою роботу 9 липня в Брюсселі, і в ньому взяло участь близько 800 делегатів з понад 140 країн.
Глобальний форум є важливим першим кроком у контексті наших зусиль, спрямованих на те, щоб поставити потенціал, який таїть у собі міграція, на службу розвитку. Ми дізнаємося, зокрема, про програму IntEnt в Нідерландах, яка допомогла мігрантам створити приблизно 200 компаній у їхніх рідних країнах; про мікробанки в Мексиці, які дозволяють місцевим громадам ефективно використовувати отримувані грошові перекази для інвестування в освіту, охорону здоров'я та підприємництво; про Міжнародний кодекс практики найму медичних працівників на основі етичних норм (Сполучене Королівство – Південна Африка); і про те, як закони про подвійне громадянство дозволяють мігрантам відігравати активнішу роль у процесі розвитку у себе на батьківщині.
Ми не можемо уникнути того факту, що міграція здатна мати також негативні наслідки. Глобальний форум з питань міграції дає можливість розглядати ці проблеми всеосяжним і упереджувальним чином, так, щоб вигоди від міграції реалізовувалися повною мірою в країнах, що розвиваються, і промислово розвинених країнах. Ключем до цього є толерантність, суспільне визнання, освіта та взаємна відкритість перед обличчям культурних відмінностей, що мають найважливіше значення для наших спільних глобальних людських цінностей.
Міграція може принести величезну користь. Якщо ми враховуватимемо існуючі реалії і почнемо ґрунтовну і спрямовану на перспективу розмову про те, яким чином покращити реалізацію наших спільних інтересів, ми зможемо спільними зусиллями прискорити настання третього етапу глобалізації – коли велика кількість людей вперше отримають доступ до багатств цього світу.