У середині січня Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) спільно з Європейською комісією опублікувала велике дослідження про інтеграцію іммігрантів у різних промислово розвинених країнах, у тому числі в Німеччині. Дослідження відповідає на питання, що змінилося в цій галузі за останні 10 років.
Німеччина – країна, приваблива для багатьох іноземців, зазначає «Русская Германия». За даними за 2017 рік майже 13 мільйонів осіб, які проживають у Німеччині, народилися за кордоном. Це відповідає 16 відсоткам від загального населення. Ще вісім відсотків – діти іммігрантів, народжені тут.
«Загалом тенденція до інтеграції іммігрантів у Німеччині є позитивною та успішнішою, ніж у країнах із порівнянною імміграційною історією», – заявив експерт з імміграції з OECD Томас Лібіг. Однак невирішених проблем теж багато. Але про все по порядку.
Роботи стало більше
Найбільше тішить ситуація на ринку праці, що склалася в основному внаслідок загального економічного зростання. За даними дослідження, кількість працевлаштованих іммігрантів у Німеччині зросла за останні 10 років з 59 до 67 відсотків. Частка 15-34-річних іммігрантів, які не навчаються і не працюють, приблизно на 10 відсотків нижча, ніж у будь-якій іншій країні Євросоюзу. При цьому рівень безробіття серед місцевого населення скоротився не так сильно, як серед приїжджих.
Незважаючи на те, що працевлаштованість іноземців загалом порівняно з місцевим населенням відстає на 8,7 відсотка, що вище середнього показника країн – членів OECD, ця різниця поступово скорочується.
Перешкоди для фахівців
Однак із кваліфікованими фахівцями з-за кордону поки що не все так гладко. «Німеччина є однією з країн, які тривалий час ставали метою для іммігрантів із досить низькою кваліфікацією», – каже Томас Лібіг. Частка висококваліфікованих працівників серед іммігрантів становить лише 23 відсотки, що значно нижче середнього показника по ЄС. У жінок ця частка нижча, ніж у чоловіків. Майже кожна третя працююча іммігрантка виконує некваліфіковану роботу.
Останнім часом у Німеччині частка молодих людей (25-34 роки) з імміграційним минулим, які отримують вищу освіту, значно зросла. Крім того, багато й тих, хто прагне підвищити свою кваліфікацію. Але порівняно з тими, чиї батьки народилися в Німеччині, відсоток студентів серед іммігрантів досить малий. У 2017 році лише 17 відсотків молодих іммігрантів у Німеччині отримують вищу освіту, що нижче показників в інших країнах – членах OECD.
Можливо, однією з причин того, що до Німеччини їде мало висококваліфікованих співробітників, є складнощі у визнанні закордонного диплома. Також фахівцю-іноземцю значно складніше знайти роботу відповідної кваліфікації, ніж з освітою, отриманою в Німеччині.
Часто іммігранти з вищою освітою змушені виконувати некваліфіковану роботу. Наприклад, іранський інженер іде працювати водієм автобуса. Серед місцевого населення такі випадки трапляються значно рідше. «Ми повинні спростити процес визнання професійної кваліфікації», – заявила Аннетт Відманн-Мауц, співробітник з питань інтеграції у федеральному уряді, говорячи про підсумки дослідження OECD.
Державна служба не для іммігрантів
Дітям іммігрантів дуже складно отримати місце на державній службі. «Невелика кількість іммігрантів, зайнятих на державній службі, особливо на високих посадах, є структурною проблемою цих установ, а не іммігрантів», – заявила прес-секретар з питань імміграційної політики партії «Ліва» в Бундестазі Гьокай Акбулут. До речі, у США, Канаді та Австралії – країнах з високим відсотком іммігрантів, частка приїжджих, які працюють на державній службі, висока.
Менше дискримінації та бідності
Загальна ситуація дітей іммігрантів, народжених у Німеччині, загалом покращилася. Наприклад, за останні десять років грамотність у 15-річних підлітків значно збільшилася і стала вищою за середній аналогічний показник по країнах OECD. У минулому учні з одним або обома батьками-іммігрантами в середньому закінчували школу значно гірше, ніж школярі, які не мають імміграційного минулого. Згідно з дослідженням OECD, зараз цей розрив скоротився, однак повністю не зник.
Деякі дослідження пов'язували відставання дітей іммігрантів із недостатнім рівнем кваліфікації батьків, інші – з можливою дискримінацією в школі через іноземні прізвища.
Останнім часом, судячи з даних публікації OECD, настрій німецького населення по відношенню до іммігрантів став більш позитивним. Частка приїжджих, які відчувають прояв дискримінації, становить 11 відсотків, що на 4 відсотки нижче, ніж у середньому по Євросоюзу. Однак існує велика різниця у ставленні місцевого населення до іммігрантів з Європейського Союзу (ЄС) та іммігрантів з країн, що не входять до ЄС, особливо до біженців.
Що стосується матеріальних умов, кількість іммігрантів у Німеччині, які живуть у відносній бідності, на сьогоднішній момент становить 21,7 відсотка, тоді як частка німців, що живуть у бідності, – 16,4 відсотка. В інших європейських країнах відсоток бідняків серед іммігрантів помітно вищий.
На думку більшості німців, для успішної інтеграції ключовим є освоєння мови та адаптація до місцевого способу життя. Володіння німецькою мовою виявилося найважливішим критерієм для 70 відсотків респондентів. Хороша освіта та кваліфікація опинилися на першому місці для 60 відсотків опитаних німців.