За словами генсека ООН, Росія перебуває в центрі різних міграційних потоків з початку 90-х років. При цьому відтік із Росії «етнічних груп, батьківщина яких знаходиться за кордоном, був більш ніж компенсований припливом 3,7 млн осіб, які переїхали до РФ протягом 1992-1998 років з інших країн-членів СНД і держав Балтії», йдеться в доповіді. У наступні роки в РФ і зовсім стався міграційний вибух. «До Російської Федерації стало прибувати все більше тимчасових трудящих-мігрантів», – зазначив Кофі Аннан. Серед основних джерел зарубіжної робочої сили для Росії, окрім країн СНД, він назвав Китай, Туреччину та В'єтнам.
Основну причину міграційної привабливості Росії генсек ООН вбачає не в тому, що Росія історично опинилася на перехресті міграційних потоків, а в тому, що керівництво країни веде «правильну та адекватну роботу в цьому напрямку». Змагатися в цій справі з Росією, на його думку, можуть лише такі держави, як Канада, Австралія та Чеська Республіка. Ці «чотири розвинені країни активно заохочують міграцію з тим, щоб збільшити кількість прибуваючих до них мігрантів з метою задоволення своїх національних потреб», – повідомив Кофі Аннан.
Оцінка ООН ситуації з мігрантами в Росії виглядає дещо дивно на тлі того, як ставляться до цієї ситуації в самій Росії. При цьому громадяни та влада РФ роблять суперечливі один одному висновки з одних і тих самих фактів.
Наприклад, у США більшість жителів (56%) за те, щоб дозволити нелегальним іммігрантам отримувати тимчасовий легальний статус. При цьому 51% респондентів вважають, що мігранти приносять користь, а дві третини опитаних впевнені, що нелегальні мігранти виконують ту роботу, від якої самі жителі США відмовляються. У Конгресі зараз тривають дебати на тему легалізації нелегальних мігрантів, а також про розширення програми із залучення іноземних робітників, кількість запрошень яким передбачається збільшити до 400 тис. на рік.
А ось за даними опитування російського ВЦИОМ, більшість росіян (69%) негативно ставляться до приїзду великої кількості мігрантів до Росії, і лише 21% респондентів оцінюють це явище позитивно. З пріоритетів міграційної політики респонденти готові підтримати, передусім, протидію нелегальній міграції (38%) та боротьбу з етнічними злочинними угрупованнями (31%).
Чверть респондентів висловлюються за переселення до Росії російськомовних громадян із країн колишнього СРСР. Майже стільки ж опитаних (23%) до першочергових заходів відносять створення сприятливих умов для взаємодії мігрантів і корінного населення. Однак такі напрями, як підвищення міграційної привабливості Росії (за що в ООН хвалять російську владу), а також спрощення процедури працевлаштування іноземних громадян (яке зараз обговорюється в Держдумі), не знаходять розуміння у росіян – їх підтримали лише по 5% опитаних.
За опитуваннями фонду «Левада-центр», 59% росіян вважають за необхідне законодавчо обмежити приплив трудових мігрантів, і лише 22% пропонують не зводити на шляху гастарбайтерів адміністративних бар'єрів. Найгірше росіяни ставляться до мігрантів з Кавказу (50% респондентів заявили про своє негативне ставлення). На другому місці в «антирейтингу» – китайці (46%), далі йдуть в'єтнамці (42%), вихідці із Середньої Азії (31%) та цигани (30%).
За даними глави Федеральної міграційної служби РФ Костянтина Ромодановського, озвученими нещодавно в Думі, кількість легальних мігрантів у Росії не перевищує 700 тис. осіб. При цьому законна трудова міграція не перевищує 15% від реальної кількості працюючих мігрантів. Тобто лише кожен шостий або сьомий іноземець працює в Росії на легальних підставах. За словами Ромодановського, понад 5,5 млн громадян Росії є безробітними, і частково це наслідок припливу нелегальних мігрантів, які згодні працювати на гірших умовах, ніж росіяни.
Водночас збитки Росії через несплату трудовими мігрантами податків становлять 200 млрд рублів на рік. При цьому сума фінансових переказів із Росії громадян Грузії становить 20% ВВП цієї країни, громадян Молдови – 30%. У 2005 році щодо роботодавців за фактами незаконного залучення робочої сили було порушено 370 кримінальних справ.
На відміну від ООН, у російському МВС також вважають, що міграційна ситуація в РФ залишається вкрай неблагополучною. Як повідомив заступник міністра внутрішніх справ Олександр Чекалін, за останні десять років кількість злочинів, скоєних іноземними громадянами, збільшилася у 2,5 раза, причому 90% правопорушників – «гості» із СНД. Прибуваючі до Росії мігранти створюють кримінальні спільноти за етнічною ознакою, активно намагаються впроваджуватися в структури державного управління, особливо в місцях компактного проживання. МВС бачить вирішення проблеми у виведенні нелегалів «з тіні» та в розробці заходів для залучення до Росії «хороших» мігрантів – співвітчизників із держав СНД та Балтії. Зокрема, пропонується спростити процедуру міграційного обліку, а також видачі дозволів на проживання та роботу в Росії.
Однак експерти скептично дивляться на перспективи «хорошої» міграції. «На ті вакансії, які ми можемо сьогодні запропонувати іноземним громадянам, «хороші» мігранти все одно не спокусяться», – заявив заступник директора Центру політичних технологій Олексій Макаркін. Він вважає, що «лібералізація міграційного законодавства – не абсолютне благо і не панацея від усіх бід, а вимушений захід, застосування якого не обов'язково призведе до бажаного результату».
Нагадаємо, що російська Держдума в середині березня прийняла в першому читанні законопроєкт «Про міграційний облік іноземних громадян та осіб без громадянства в РФ», внесений групою депутатів-єдиноросів. Головна новація законопроєкту – перехід від дозвільного порядку реєстрації іноземців до повідомного. Вводяться поняття: «офіційне місце проживання» та «місце перебування» іноземного громадянина, «реєстрація за офіційним місцем проживання» та «облік за місцем перебування». Визначаються повноваження органів міграційного контролю, підстави та порядок реєстрації та постановки на облік іноземних громадян. Передбачається створення інформаційно-міграційного банку даних, порядок захисту, використання та поповнення якого віднесено до відання Уряду РФ.
Спікер Держдуми Борис Гризлов на засіданні парламенту, присвяченому проблемам міграції, заявив, що міграційна політика РФ має орієнтуватися на переселення співвітчизників і залучення трудових ресурсів із країн СНД і Прибалтики. «За минулий рік чисельність населення Росії зменшилася на 735 тис. осіб, і завдяки міжнародній міграції було компенсовано майже 13% наших демографічних втрат», – наголосив Гризлов.
Однак багато думців говорили про те, що в роботі з мігрантами простежується нерозуміння законодавцями ситуації, що складається в країні. Депутат Олександр Крутов («Родина») заявив, що в усьому світі міграційні квоти посилюються, і лише Росія «йде особливим шляхом». «Чи не створить масова імміграція для країни з вимираючим населенням ефективний інструмент для витіснення корінного населення?», – поставив запитання депутат. Своєю чергою, незалежний депутат Микола Гончар вважає, що під час доопрацювання законопроєкту необхідно запровадити систему квот для мігрантів із країн ближнього зарубіжжя та передбачити механізм, який дає змогу відстежувати, «чи чесно вони працюють у нашій країні, чи займаються наркобізнесом».
Як приклад критики законопроєкту наводять Францію, яка до осінніх погромів, учинених французами арабського та африканського походження, також пишалася своєю міграційною привабливістю. Більшість трудових мігрантів невдовзі привозили до країни всю сім'ю і жили на допомогу, не переймаючись проблемою пошуку роботи. Після масових погромів у Франції вирішили посилити міграційне законодавство.
У Німеччині, яка також відома лояльним ставленням до мігрантів, тепер хочуть запровадити іспити для охочих отримати німецьке громадянство. Причина та сама, що й у Франції – кількість мігрантів та їхнє бажання «лізти в чужий монастир зі своїм статутом» викликає тривогу в корінних жителів країни.
В Росії ж міграційну політику значною мірою визначає не «правильна та адекватна робота», як вважає генсек ООН, а елементарне небажання держави витрачати гроші на створення адекватної системи прикордонного та міграційного контролю. Практично відкриті південні кордони, безвізовий режим із більшістю країн СНД, відносне економічне благополуччя Росії на тлі навколишньої її бідності – ось і всі секрети того, що Росія опинилася серед міграційних лідерів. Однак лідерство це, передусім, ґрунтується на масовому порушенні російських законів.
Усвідомивши масштаб проблеми нелегальної імміграції, російська влада, схоже, вирішила обрати найлегший шлях. «На сьогодні в Росії перебуває понад 10 млн нелегальних мігрантів. Ви можете самі порахувати, у скільки обійдеться Росії процедура їхньої висилки», – каже голова ФМС Костянтин Ромодановський, нагадуючи, що вартість видворення одного нелегального мігранта становить близько тисячі доларів, причому в цю суму не входить вартість оплати праці співробітників правоохоронних органів і суддів. За його словами, ФМС легше контролювати законну міграцію, ніж незаконну. Обговорювані зараз у Думі законопроєкти й покликані, на думку їхніх розробників, перетворити сьогоднішніх «нелегалів» на завтрашніх «законослухняних платників податків».
Але, як уперто свідчить той самий французький досвід, видача мігрантам документів на право перебування та роботи в країні, і навіть надання їм та їхнім дітям повноцінного громадянства, аж ніяк не вирішують тієї безлічі найгостріших проблем, які створює міграція.