Минулого року значна частина економік країн СНД базувалася на коштах трудових мігрантів. «Грошові перекази з Росії становлять 35% ВВП Таджикистану, 18% ВВП Узбекистану, 17% ВВП Киргизії, 10% ВВП Вірменії та 5% ВВП Грузії», – каже консультант Експертного управління президента Росії Юрій Газарян. Причому слід враховувати, що ці кошти впливають не тільки на кількісні показники економік країн-сусідів, але й на якісні. Ці гроші дістаються безпосередньо населенню та підживлюють споживчий попит, який, своєю чергою, є основою якісного економічного зростання.
Росія теж виграє від діяльності мігрантів. «Не треба забувати й про те, що замість цих грошей країна отримала вироблені іноземними робітниками продукти та послуги, обсяг яких порівнянний з 7-10% річного ВВП Росії», – говорить президент РУССЛАВБАНКу Микола Гусман. Тобто щороку гастарбайтери приносять країні $70-100 млрд.
Вплив трудових мігрантів на економіки пострадянських країн недооцінений. Наприклад, близько 4,3 млн громадян України працює по всьому світу, з них в Росії працює 2 млн. Українські гастарбайтери заробляють в Росії $8,9 млрд на рік, загальна ж сума їхнього заробітку в усіх країнах світу – $35,3 млрд. «Мігранти перевели в Україну в 2006 році $21,3 млрд», – говорить помічник заступника голови Національного банку України Андрій Гайдуцький. Для України це чимала сума. ВВП країни становить $81,6 млрд, доходи держбюджету – $26,4 млрд, резерви Національного банку – $22,3 млрд, а прямі інвестиції за 2006 рік – $4,8 млрд. Тобто грошові перекази українських гастарбайтерів в 4,4 рази перевищують прямі інвестиції в українську економіку з-за кордону і майже дорівнюють держбюджету.
Для мешканців багатьох країн СНД робота в Росії – єдиний спосіб забезпечити гідне існування своїм родинам. Саме в Росії вони можуть заробити великі, за місцевими мірками, гроші. Їхня сфера роботи – будівництво, транспорт, торгівля та сфера обслуговування. У той час як середня зарплата в Азербайджані становить $150, розмір середнього грошового переказу з Росії до Баку – майже $600. Те ж саме можна сказати й про Вірменію. В Узбекистані співвідношення ще більше – $50 зарплата до $560 грошового переказу. У Таджикистані середня зарплата становить 8% середнього розміру грошового переказу, у Туркменії – 9,3%, у Грузії – 10%, у Киргизії – 11,6%, у Молдові – 31%, в Україні – 57,1%. Таким чином, таджицька сім'я, отримавши переказ із Росії, рік може не працювати.
Лише минулого року кількість іноземних робітників у Росії, за офіційними даними, перевищила 1,1 млн осіб. За перші два місяці поточного року дозвіл на роботу отримали 713 тис. мігрантів. У таких умовах грошові перекази стають не тільки економічним, але й соціальним фактором. «Чим більша різниця між середньою заробітною платою та середньою сумою грошового переказу, тим більший тиск чиниться на подолання будь-яких бар'єрів на шляху грошових коштів», – вважає Микола Гусман. І нагадує, що 50% грошових переказів перебувають у «сірій зоні».
Втім, грошові перекази трудових мігрантів важливі не тільки для країн СНД. У 2006 році Китай отримав від своїх співгромадян, які працюють за кордоном, $22,5 млрд, причому, за експертними оцінками, ще 60% цієї суми надійшло до Піднебесної «в сіру». Навіть для величезного Китаю сума немаленька. А якщо згадати про те, що більша частина іноземних інвестицій у Китай – це гроші китайської діаспори (хуацяо), то можна сміливо стверджувати, що для економіки КНР роль китайців, які живуть за кордоном, величезна. Іншими найбільшими отримувачами грошових переказів є Мексика ($25,1 млрд) та Індія ($23,5 млрд).
Основними відправниками грошових переказів, за даними ЦБ, у 2005 році були США ($40 млрд), Саудівська Аравія ($15 млрд), Швейцарія ($14 млрд), Німеччина ($13 млрд), Іспанія ($8 млрд) і Росія ($6 млрд). У 2006 році чисті грошові перекази з Росії склали вже $11 млрд. До Росії фізичним особам було переведено $7,5 млрд, а з Росії фізичні особи відправили $18,7 млрд. При цьому, 66% усіх коштів, переведених до країни, отримали громадяни РФ. Якщо говорити про грошові перекази з Росії, то частка громадян РФ у них знижується до 54%. Але все одно більшу їх частину здійснюють не мігранти, а люди з російським паспортом.
Найбільшим відправником грошових коштів до Росії є США – $1,02 млрд або 13% всього обсягу грошових переказів до Росії. На другому місці Швейцарія – $677 млн, на третьому Казахстан – $597 млн. Казахстан, до речі, єдина країна на пострадянському просторі, що є, як і Росія, чистим відправником грошових коштів. Слідом за Казахстаном йдуть Великобританія, Латвія та Німеччина.
Якщо говорити про грошові перекази з Росії, то на першому місці серед отримувачів грошових коштів стоїть Китай – $3,02 млрд минулого року або 16% всього обсягу переведених грошей. Але якщо врахувати, що середня сума переказу склала $13.177, то можна сказати, що значна частина цих коштів – це оплата контрабанди, а не доходи трудових мігрантів. На другому місці після Китаю стоїть Україна, туди в 2006 році з Росії було переведено фізичними особами $1,274 млрд. Далі йдуть Швейцарія ($1,139 млрд), Туреччина ($1,104 млрд), Узбекистан ($1,089 млрд), Таджикистан ($1,082 млрд) та Великобританія ($979 млн).
Експерти зазначають, що чим прозоріші та простіші механізми переказу коштів, тим менша їхня частка перебуває в тіньовому секторі, який підживлює злочинні угруповання по обидва боки кордону. А це, як пише ІА Росбалт, уже питання національної безпеки. Одна річ, коли грошові перекази здійснюються через банківську систему, і зовсім інша – коли гроші переміщуються за допомогою кур'єрів у вигляді готівкової валюти. У цьому випадку відсоток за «переказ» отримують люди, близькі й до наркобаронів, і до терористів. Поки що 50% усіх коштів переказується саме «в сіру», тобто мільярди доларів опиняються «під крилом» злочинних угруповань.