Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй Кофі Аннан приїхав до Брюсселя, щоб отримати засновану Європарламентом премію імені академіка Сахарова за захист свободи думок. І Аннан цілком послідовно скористався своєю промовою перед Європарламентом не стільки для вираження подяки, скільки для того, щоб нагадати про давно наболілу проблему. Йдеться про міграцію, точніше, про відсутність єдиної політики в цій галузі. П'ять років тому міністри юстиції та внутрішніх справ країн ЄС поставили перед собою завдання виробити єдину політику в галузі міграції та прийому біженців. Тепер вони поставили перед собою черговий термін - до 1 травня. Річ у тім, що зі вступом до Євросоюзу 10-ти нових країн проблема набуває додаткової гостроти. Кордони ЄС розширюються, і захищати їх дедалі важче.
ООН давно вже закликає Євросоюз вести активну міграційну політику і приймати на законних підставах більше біженців. У своєму виступі Кофі Аннан ще раз наполегливо нагадав про цю вимогу. Головний його тезис звучить так: не лише мігранти прагнуть до Європи, сама Європа потребує притоку мігрантів. Старіння націй у Німеччині, Італії, Франції та інших країнах ЄС рано чи пізно призведе до колапсу економіки та систем соціального забезпечення.
Розрив у рівні життя між багатими і бідними країнами лише посилить притік іммігрантів до країн ЄС. Це чудово розуміють усі політики, які серйозно займаються цим питанням. От тільки рецепти вони пропонують різні. Наприклад, міністр внутрішніх справ Німеччини Отто Шілі мріє про своєрідну фортецю під назвою «Європа». За його уявленнями, біженців слід затримувати просто на зовнішніх кордонах і відправляти в так звані безпечні треті країни, або, що ще краще, ускладнювати їхній виїзд із власних країн. Цю позицію він черговий раз підтвердив на неформальній зустрічі міністрів юстиції та внутрішніх справ у Дубліні.
У своїй промові Генеральний секретар ООН опосередковано дав зрозуміти, що саме така політика змушує багатьох біженців пробиратися до Євросоюзу нелегальними шляхами. Вони на дірявих посудинах пускаються в плавання Середземним морем, перепливають Одер, довіряють свою долю бандам торговців людьми. Підспудне вихолощення положень конвенції ООН про статус біженців - це ганебне явище для всього світу.
Але Кофі Аннан не лише захищає права біженців, він виступає і за розширення легальної міграції. Серед багатих регіонів, які приймають мігрантів, Євросоюз посідає останнє місце. Лідирують США, які магічно притягують до себе як висококваліфікованих спеціалістів, так і поденників. Так, притік іммігрантів таїть у собі загрозу зростання ворожості до іноземців. Так, інтеграція завжди пов'язана з труднощами. Але міграція омолоджує суспільство, і переваги переважують усі проблеми, вважає Кофі Аннан.
А, можливо, європейцям варто було б згадати про власну історію? Чи не вони свого часу мільйонами спрямовувалися на пошуки щастя до США, Канади та Австралії? Сьогодні ті самі мотиви змушують мігрантів з інших країн шукати притулку в Європі.
Але ось що цікаво: судячи з цього виступу, Генеральний секретар ООН остаточно відмовився від нездійсненних надій настільки покращити становище в бідних країнах, щоб забезпечити і там гідне життя. Індустріально розвинені країни поставили перед собою завдання століття: до 2015 року настільки підняти добробут у бідних країнах, щоб кількість людей, змушених жити за межею бідності, скоротилася хоча б наполовину. Але досі успіхи на цьому шляху були більш ніж скромними. І ось тепер замість цього Кофі Аннан пропонує розширити можливості міграції до багатих країн як висококваліфікованих спеціалістів, так і простих робітників.
У Німеччині давно тривають дискусії про ухвалення закону про імміграцію. Щоправда, передбачає він зовсім інше: запрошувати до країни лише спеціалістів, яких потребує економіка Німеччини. Навряд чи це стане внеском у боротьбу з бідністю. Швидше призведе до відтоку мізків із країн, що розвиваються, та їхнього остаточного зубожіння. Але ось про це Генеральний секретар ООН не сказав жодного слова.