На Всесвітній конференції зі зниження збитків від катастроф, що відбулася в японському місті Кобе, Університет Об'єднаних Націй представив доповідь під назвою «Підземні простори: прихована вразливість мегаполісів». Як повідомляє Reuters, у доповіді зазначається, що у великих містах створюються значні підземні об'єми, які часто не забезпечуються необхідними системами безпеки на випадок стихійних лих.
У мегаполісах відсутні системи для швидкого та надійного розділення підземного простору на ізольовані відсіки, що абсолютно необхідно під час боротьби з пожежами та повенями. Особлива увага в доповіді приділяється стану прибережних міст. Мегаполіси піддаються багатьом небезпекам – землетрусам, тропічним ураганам, повеням; а часу на підготовку до цих ситуацій, на думку експертів, може не вистачити.
Ян Ігланд, заступник Генерального секретаря ООН з гуманітарних питань, заявив, що багато мегаполісів світу надзвичайно вразливі до природних катастроф, при цьому найбідніші міста та квартали через брак інвестицій та необхідного планування виявляються найбільш вразливими.
На думку експертів, необхідно впроваджувати міське планування, розвивати інфраструктуру та інвестувати в бідні райони, тому що саме бідні люди є найбільш вразливими.
Мегаполісами вважаються міста з населенням 10 млн осіб і більше. П'ятьма найбільшими у світі мегаполісами, за даними ООН, є Токіо (населення 35,3 млн осіб), Мехіко, (19 млн), Нью-Йорк (18,5 млн), Бомбей і Сан-Паулу (18,3 млн осіб у кожному). Термін «висока відносна вразливість» означає не стільки підвищену сейсмічну небезпеку на території окремої країни, скільки слабку підготовленість до землетрусів, через що порівняно слабкі коливання можуть спричинити серйозні жертви та руйнування.
_