Канадська провінція Манітоба відрізняється малою щільністю населення
Дані Google Trends показують, що 24 червня (на наступний день після референдуму) популярність запиту «переїхати до Канади» зросла на 230%, особливо серед мешканців Лондона та Кардіффа. У Саутгемптоні (місто на півдні Англії) найпоширенішим варіантом стала Нова Зеландія, тоді як можливостями переїзду до Австралії та США активно цікавилися жителі всієї Великобританії.
Імміграційна служба Нової Зеландії повідомила, що протягом трьох днів після британського референдуму її веб-сайт щодня відвідували понад 5500 жителів Великобританії, хоча зазвичай щоденна кількість таких відвідувань становить 2000. Що стосується веб-сайту імміграційної служби Канади, у день референдуму його відвідали 27 500 осіб з Великобританії, а наступного дня – вже 61 400 осіб. В Ірландії також збільшилася кількість заяв про оформлення паспорта: багато британців намагалися знайти спосіб зберегти зв'язок з ЄС.
Ті, хто відчуває подібні почуття, можуть здивуватися тому, що у світі є кілька великих і маленьких міст, які активно приваблюють нових мешканців. Деякі з них пропонують привабливі умови для того, щоб побудувати нове життя в новій країні.
Наприклад, крихітне новозеландське містечко Кайтангата нещодавно потрапило в заголовки багатьох світових ЗМІ, заявивши про свою незвичну проблему. Виявилося, що в ньому не тільки безліч вакансій та дешевого житла, але й недостатньо людей, які б ними скористалися.
У червні канцелярію мера буквально завалили листами після того, як ЗМІ помилково заявили про те, що рада округу Клута платить 160 тис. доларів лише за переїзд до цього міста. Щоб припинити нескінченний потік звернень, рада зробила заяву, яка спростовує ці чутки.
Сільське поселення, в якому проживає всього 800 осіб, розташоване за 80 км на південний захід від найближчого міста Данідін. Шестизначну суму емігрантам, які вирішили переїхати сюди, тут не платять, однак пропонують сім'ям вигідну угоду: придбати будинок із земельною ділянкою всього за 230 тис. новозеландських доларів ($165 тис.). Крім того, в окрузі Клута є більше тисячі вакансій у різних галузях, від сільського господарства до медичного догляду та будівництва.
Але, перш ніж забронювати квиток в один кінець, зверніть увагу: важко уявити собі місце, більш віддалене від Великобританії, ніж Кайтангата. Політ з Лондона до Данідіна триває 30 годин. Крім того, тим, хто звик до метушні великого міста, ритм життя на південному кінці новозеландського Південного острова може здатися дуже незвичним.
Якщо ви маєте певні професійні навички, то емігрувати туди, де на них є попит, може бути набагато легше. Так, наприклад, австралійський штат Тасманія в даний час запрошує британських молочних фермерів переїхати сюди за робочою візою для кваліфікованих спеціалістів. Галузева асоціація DairyTas повідомляє, що в штаті у продажу є велика кількість повністю обладнаних молочних ферм за цінами приблизно на 50% нижчими, ніж на аналогічні господарства у Великобританії.
При цьому Тасманія, як і Кайтангата, знаходиться дуже далеко від Європи, і політ туди триває 24 години. Крім того, британським фермерам пропонують жити на острові з набагато більш екстремальними умовами, ніж ті, до яких вони звикли у себе на батьківщині.
Офісні працівники, які не втрачають надії залишитися в ЄС, можуть розраховувати на варіанти набагато ближче до дому. Нещодавно Ірландія почала кампанію із залучення 3000 спеціалістів у галузі високих технологій до місцевого ІТ-сектору на щорічній основі. Карл Фланнері, генеральний директор компанії Storm Technology і голова проекту Tech/Life Ireland, заявив, що галузь високих технологій в Ірландії зростає швидше, ніж передбачалося. «Система вищої освіти не здатна задовольнити потреби галузі», – пояснює він.
Нова кампанія орієнтована не лише на громадян Великобританії, однак Фланнері каже, що саме останні виявили до неї рекордний інтерес. Це сталося на тлі прогнозів багатьох аналітиків про те, що галузь високих технологій в Ірландії зростатиме ще швидше, якщо країна залишиться єдиною англомовною в ЄС. Більшість наявних вакансій знаходиться в Дубліні, хоча деякі кластери високих технологій розташовані в регіональних центрах, у тому числі в Корку та Лімерику.
Дрібні та великі міста Північної Америки готові заплатити за проживання на своїй території або запропонувати землю за безцінь. Так, невеликі населені пункти в канадській провінції Манітоба, прагнучи зупинити стрімке старіння свого населення, приваблюють нових мешканців вигідними житловими умовами.
Сільський муніципалітет Пайпстоун – малозаселений округ, розташований за 75 км на північ від кордону зі США, пропонує земельні ділянки в Рестоні, Пайпстоуні та Сінклері за ціною 10 канадських доларів ($8). Бажаючі взяти участь у програмі повинні сплатити повернюваний внесок у розмірі 1000 канадських доларів ($780) і почати будівництво будинку протягом 90 днів з моменту укладення угоди.
Менеджер з економічного розвитку Таніс Челмерс каже, що основні роботодавці в муніципалітеті – нафтові, сільськогосподарські та тваринницькі компанії. Крім того, сільський муніципалітет Пайпстоун пропонує грант у розмірі до 32 тис. канадських доларів ($24 900) на будівництво та введення в експлуатацію нового підприємства. Челмерс заявляє, що їй уже вдалося продати 25 ділянок, і до кінця 2016 року вона сподівається залучити ще дюжину домовласників.
При цьому Челмерс звертає увагу на те, що ця пропозиція доступна для потенційних емігрантів з Великобританії, однак вона не передбачає автоматичної видачі посвідки на проживання або візи. Майбутнім емігрантам також слід враховувати, що всі ділянки розташовані на південному заході Манітоби, неподалік від скупчення нафтовидобувних підприємств у канадських преріях. Тому, хто захоче зануритися в міську атмосферу (або полетіти назад до Великобританії), доведеться три з половиною години їхати на схід, до Вінніпега.
Деякі американські міста регіонального значення, що страждають від економічної депресії, також пропонують переселенцям вигідні умови проживання. Втім, необхідно зазначити, що їхні пропозиції підійдуть лише втікачам від «брексіту», але не від президентства Трампа.
Так, Нью-Хейвен, штат Коннектикут, виділяє 80 тис. доларів у вигляді субсидій у рамках трьох програм, спрямованих на залучення потенційних покупців нерухомості. У Детройті, штат Мічиган, діють дві ініціативи (Live Downtown і Live Midtown), що передбачають компенсацію вартості оренди в розмірі $2500 на рік або умовно-безповоротну позику до $20 тис. на купівлю житла.
Щоправда, знайти роботу в цих містах, що переживають кризу, непросто. У першому кварталі 2016 року рівень безробіття в Детройті дорівнював 11%, а в Нью-Хейвені трохи менше – 7%. Детройт також відомий високим рівнем злочинності: згідно зі статистикою ФБР, на кожні 100 тис. жителів тут припадає 44 вбивства.
Якщо врахувати злочинність Детройта та віддаленість Манітоби, стає зрозуміло, чому їм доводиться пропонувати особливі умови для того, щоб люди переїжджали сюди жити та працювати. Тим не менш, якщо бажання поїхати з рідної країни пересилює всі побоювання, ця сільська місцевість і міста, що намагаються подолати кризу, можуть бути саме тим, що вам потрібно.