На півночі Грецької Республіки є область, що називається Македонією. Жоден грек, перебуваючи в тверезому розумі та здоровій пам'яті, не назве Македонією жодну іншу землю, окрім цієї – грецької. Так само як і мешканець Балкан від Скоп'є до Тетово відстоюватиме своє македонське походження, причому, якщо знадобиться – аж ніяк не дипломатичними методами.
Влада Греції офіційно пообіцяла, що блокуватиме будь-яку ініціативу щодо вступу колишньої югославської республіки Македонія (FYROM) до ЄС, якщо та не відмовиться від своєї назви. Афінське радіо традиційно називає її «республіка Скоп'є», болгарські ЗМІ – «частиною Болгарського царства», і, нарешті, незалежні аналітики – «маленькою багатостраждальною землею СФРЮ». Кожна з цих характеристик підходить Скоп'є: югославська Македонія по праву може вважатися і колишньою частиною Болгарського царства, і республікою з однойменною столицею, і однією з наймолодших країн на політичній карті світу.
Македонська мова, наприклад, була остаточно затверджена в реєстрі Міжнародного філологічного товариства в 1944 році. У той час і греки, і болгари не надали значення одному факту: кінець Другої світової війни не гарантував «автоматичного братання» колишніх союзників. Капіталістична Греція, як і раніше, відмовлялася визнавати соціалістичну Македонію в рамках її «оонівської назви», а в Скоп'є та Белграді вважали зайвим реагувати на невдоволення Афін. Ситуація загострилася в 1990-х, коли після розпаду Югославії FYROM оголосила про незалежність і побажала в міжнародних документах називатися виключно Македонією.
З того часу між Скоп'є та Афінами не вщухають найжорстокіші суперечки щодо сумнозвісного «географічного права». Наприкінці 2007 року грецький уряд офіційно заявив, що двосторонні переговори з цієї проблеми незмінно заходять у глухий кут, і між іншим пригрозив, що Греція може скористатися своєю можливістю вето на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи та просто не пустити свою найближчу сусідку до структур ЄС і НАТО. До з'ясування обставин.
Цей варіант розвитку подій вкрай не вигідний «Республіці Скоп'є» – надто вже велику ціну колишні югославські македонці заплатили за дружбу з Євросоюзом та Північноатлантичним альянсом. Зокрема, під час військових дій у Косово прихистили десятки тисяч албанських біженців, західним інвесторам у регіоні надали виняткові умови для ведення бізнесу та оголосили реформу своєї армії, аби привести збройні сили у повну відповідність з натівськими стандартами.
Зі свого боку, греки кажуть, що вони не хочуть ставити палиці в колеса братам-православним, але, мовляв, принцип важливіший.
Цілком можливо, взаємні перепалки тривали б ще не один рік. Але в процес втрутилося керівництво ЄС. Як зазначив президент Франції Ніколя Саркозі у зверненні до глави македонської держави Бранко Црвенковскі, Париж підтримує якнайшвидшу інтеграцію Скоп'є в об'єднану Європу і навіть готовий здійснити певний тиск на Афіни, однак для цього потрібно виробити такий механізм взаємовідносин Греції та FYROM, який влаштує всі без винятку сторони.
Пропозиція не була голослівною – на початку минулого тижня міжнародний посередник Метью Німіц представив на розгляд уряду Скоп'є одразу три варіанти назви FYROM. Республіка може називатися або «Північна Македонія», або «Македонська держава Югославії», або навіть «Скопська Македонія». Втім, як стверджують аналітики, навряд чи хоча б одна з цих назв приживеться.
«Якщо навіть виносити питання про сумнозвісну назву на всенародний референдум, як це планує Црвенковскі, ніхто не дасть гарантій, що місцеві мешканці схвалять нововведення, – сказала оглядачеві «Росбалта» провідний експерт з питань Балкан при Центрі політології (Белград) Сенка Даринович. – Крім того, навіть у разі позитивного рішення щодо однієї з назв, македонській владі буде необхідно провести її через структури Європейського Союзу та ООН. А на це знадобиться час».
А поки що балканські політологи запитують: а чи варто взагалі так битися за назву, якщо незабаром Македонія може розчинитися в об'єднаній Європі.
Захарій КОПИСТЕЦЬКИЙ. 