Мігранти прямують до табору біженців
За даними Федерального уряду, на 30 жовтня 2019 року в Німеччині перебували 4916 шукачів притулку, які з 2012 року вже двічі були вислані з країни або за приписами німецьких імміграційних служб добровільно покинули її і тепер попросили захисту втретє. Ще 1023 особи зробили це вчетверте, а 294 – вп'яте.
Видання «Русская Германия» наводить характерний приклад – «одіссею» 46-річного біженця з Лівану Ібрагіма Мірі, чия сім'я, громадянство якої досі так і не з'ясовано компетентними органами ФРН, з 1980 року «окопалася» в Бремені. На сьогодні клан Мірі (Miri-Clan) складається з приблизно 30 сімей із загальною чисельністю їхніх членів 2600 осіб, з яких лише кількох можна віднести до добре інтегрованих у Німеччині.
За даними поліції, клан Мірі тісно пов'язаний з оргзлочинністю і має мафіозну структуру. Члени клану займаються рекетом, торгівлею наркотиками та зброєю, а також «кришують» проституцію в районах «червоних ліхтарів», причому не лише Бремена, а й рейнвестфальського Ессена, а також Берліна. Нинішній голова клану та екс-бос арабського рокерського угруповання «Mongols MC Bremen» Ібрагім Мірі з 1989 по 2014 рік був засуджений 19 разів, у тому числі за грабежі, крадіжки, незаконний обіг наркотиків та інші злочини, в тому числі й насильницькі.
У липні поточного року шляхом неймовірних зусиль президента Федеральної поліції Дітера Романна та особисто міністра внутрішніх справ ФРН Горста Зеєхофера Ібрагім Мірі був забезпечений ліванським паспортом, потім під конвоєм бійців спецназу GSG 9 посаджений на борт літака та оплаченим МВС ФРН чартерним рейсом депортований до Бейрута. Радість німецьких правоохоронців була бурхливою, але недовгою.
Вже наприкінці жовтня Мірі як ні в чому не бувало з'явився в Бремені і через свого адвоката подав клопотання про надання йому притулку. У Федеральному відомстві у справах міграції та біженців (BAMF) проявили небачену спритність: якщо зазвичай заявки на притулок розглядаються там місяцями, а то й роками, клопотання Мірі вже через кілька днів було розглянуто та відхилено як «явно необґрунтоване», а сам він за особистим розпорядженням голови МВС Зеєхофера був затриманий і поміщений за ґрати.
Більше того, міністр Зеєхофер підписав наказ «Про посилення прикордонного контролю», відповідно до якого «з 7 листопада 2019 року всі особи, які в'їжджають до Німеччини, незважаючи на введені для них обмеження на в'їзд, можуть бути зупинені на кордонах Німеччини, а ті, хто, незважаючи на заборону, нелегально в'їжджає в країну і клопочеться про притулок, повинен залишатися під вартою в очікуванні рішення за процедурою прискореного надання притулку».
18 листопада Мірі оскаржив відмову BAMF в Адміністративному суді Бремена, одночасно просячи призупинити його депортацію до винесення судового рішення. 22 листопада суд його скаргу розглянув і відхилив, а 23 листопада МВС через ЗМІ оголосило, що Ібрагім Мірі остаточно висланий до Лівану.
Але якщо для вигнання одного-єдиного Мірі знадобилося особисте втручання федерального міністра та залучення керівництва BAMF, то чи дивно, що тисячі суб'єктів, куди менш «знаменитих», ніж бос ліванської мафії в Бремені, безперешкодно повертаються до Німеччини, яка їх вигнала? І не вражають заяви ЗМІ, які заспокоюють свою аудиторію тим, що кількість таких настирливих «менше 1% від усіх біженців, яких, за даними Destatis, з 2010 по 2018 рік до країни прибуло 1,78 мільйона осіб».