Сусідні Словаччина та Румунія, угорське населення яких найбільш численне, уже висловили своє здивування з цього приводу, повідомляє Корреспондент.net.
Після Першої світової війни Угорщина, яка була частиною двоєдиної Австро-Угорщини і воювала на боці Німеччини, втратила дві третини територій, що перебували в її юрисдикції. Мільйони етнічних угорців за один день опинилися громадянами інших країн. У результаті сьогодні 1,7 мільйона угорців проживає в Румунії, 600.000 – у Словаччині, 340.000 – у Югославії, 155.000 – в Україні, 25.000 – у Хорватії та близько 10.000 – у Словенії. При цьому, за даними угорського МЗС, близько 25% усіх угорців діаспори хотіли б повернутися на свою історичну батьківщину.
Ухвалюючи відповідний закон, угорський парламент переслідував одразу кілька цілей. По-перше, за висловом екс-міністра закордонних справ країни Яноша Мартоньї, закон відображає «справжнє національне єднання» роз'єднаних раніше – через історичні та політичні причини – угорців. Відтепер угорська держава офіційно визнає, що кордони нації не збігаються з державними кордонами і простягаються далеко за межі останніх.
По-друге, надаваний законом закордонним угорцям статус – щось середнє між звичайними туристами та повноправними громадянами Угорщини – дозволяє збільшити приплив кваліфікованої робочої сили в країну (угорська економіка, яка перебуває на підйомі, відчуває потребу в робочих руках) і, разом з тим, поставити заслін неконтрольованій імміграції.
Згідно з рішенням парламенту, закон має набрати чинності 1 січня 2002 року – приблизно за два роки до приєднання Угорщини до ЄС.
Безпрецедентний за своїми положеннями закон уже викликав занепокоєння в сусідніх країнах, особливо у Словаччині та Румунії, які побоюються, що їхні громадяни потраплять під юрисдикцію Угорщини. Так, словацький міністр закордонних справ одразу після ухвалення закону угорським парламентом заявив, що «імплементація нового закону не може мати місця без подальших інтенсивних консультацій з усіма зацікавленими сторонами». Його румунський колега, як і личить південцю, був конкретнішим: «Якщо цей закон десь і матиме силу, то точно не в Румунії». За словами міністра, угорського посла в Бухаресті було викликано до румунського МЗС з вимогою роз'яснень, а румунський посол у Будапешті отримав інструкції щодо висловлення обурення Румунії угорській владі.
Спочатку привілеї, що дарувалися угорським законом, поширювалися і на громадян угорської національності в Австрії, однак, щойно Будапешт дізнався про негативну реакцію на це рішення ЄС, повідомляє АР, Австрію «викреслили зі списку».