Дослідження, яке HSBC називає найбільшим у своєму роді, виявило, що 80% людей, переважно працездатних, можуть продовжувати працювати в будь-якому віці. Показник кількості бажаючих працювати після досягнення пенсійного віку коливався від 93% у США до 62% в Індії.
45% опитаних вважають, що збільшення пенсійного віку є найкращим способом впоратися з проблемами пенсійного фінансування, з якими зіткнулися багато країн. Пенсійний дефіцит викликаний різними факторами - і збільшенням тривалості життя, і скороченням народжуваності, і старінням покоління «бебі-бумерів». Лише 26% респондентів схвалили як вирішення проблеми підвищені податки на пенсійне забезпечення, і лише 15% висловилися за скорочення розмірів пенсійних виплат.
Незважаючи на зміну ставлення до старості, нормою залишається ранній відхід людей з основного місця роботи. Середній світовий вік виходу на пенсію у 2004 році становив 58 років, а респонденти, які продовжували працювати, в середньому хотіли піти на спокій у 59.
Відповідно до звіту, закони та правила роботодавців часто не надають людям бажаної свободи у виборі свого місця в старості. Опитування охопило 11,5 тис. дорослих жителів Бразилії, Великої Британії, Гонконгу, Індії, Канади, Китаю, Мексики, США, Франції та Японії, сукупне населення яких перевищує половину світового.
Дослідники також у шести з десяти країн виявили бажання респондентів порівняно часто змінювати стиль життя. Так, замість того щоб дотримуватися загальноприйнятої моделі «навчання - робота - відпочинок», респонденти хотіли кілька разів протягом життя перемикатися між роботою, відпочинком та навчанням. Також серед респондентів було виявлено невпевненість у фінансовій стабільності в похилому віці, що частково пояснює наміри людей не залишати роботу якомога довше. Лише 14% опитаних ототожнюють старість із фінансовою незалежністю.
Найменш підготовленими до виходу на пенсію виявилися японці, а найбільш підготовленими - жителі Північної Америки. Дослідження виявило і великі відмінності між розвиненими та країнами, що розвиваються. Наприклад, в Індії люди мають продовжувати працювати, щоб вижити.
Доходи американських пенсіонерів
не дотягують до рівня розвинених країн
Соціальний захист США - одна з найменш щедрих пенсійних систем у розвинених країнах. Такі дані наводяться у порівняльному аналізі, проведеному Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Як пише Financial Times, середній працівник у розвиненій країні може розраховувати на державну пенсію, що становить 70% від його доходів до виходу на пенсію після вирахування податків. Відповідний показник для США становить 39%. А загальні доходи американського працівника на пенсії в середньому становлять 51% від розміру передпенсійного доходу після сплати податків.
Дебати навколо пенсійної системи США розгоряються на тлі величезної кількості існуючих у світі систем виплати пенсій. На думку експертів ОЕСР, на пенсію краще виходити в Люксембурзі, а не в Ірландії. Краще бути бідним у Новій Зеландії, а не в Німеччині, бути заможним перед виходом на пенсію краще в Італії, ніж у США.
Експерти ОЕСР стверджують, що пенсійна система Штатів ефективніша у плані перерозподілу доходів для бідних пенсіонерів, ніж деякі з систем розвинених країн, однак їй бракує простоти фіксованих пенсій, які пропонують такі країни, як Нова Зеландія та Ірландія.
Дослідження показують, що пенсійні системи країн відрізняються не лише тим, чи виконують вони обіцянки щодо виплат після досягнення пенсійного віку, але також за щедрістю та перерозподілом доходів на користь бідних.
Представники паризької організації, до сфери діяльності якої входить робота над підвищенням ефективності економіки в розвинених країнах, переконані, що більшість держав у разі пенсійної реформи намагається полегшити тиск на державний бюджет, а не перевірити адекватність пенсій, що виплачуються, потребам або покращити механізм розподілу пенсій.