Ну а що ж неноменклатурний народ? Його гризуть побоювання і тривоги, пов'язані з негативними сторонами такого кроку. І йдеться не лише про селян - їм доведеться конкурувати з продукцією західних виробників (після вступу до ЄС держава вже не зможе їх захистити за допомогою митних податків).
Аналітики в Литві вже сьогодні говорять про, можливо, головну небезпеку, яка очікує країну після 1 травня 2004 року (дата реального входження країн-кандидатів у простір ЄС). Ринок робочої сили стане відкритим - найкращі, підготовлені за гроші литовських платників податків, фахівці втечуть до багатших країн ЄС, де їм буде запропоновано цілком легальний, із соціальним захистом, статус і зарплата більша за литовську в 10-15 разів. За останніми опитуваннями, близько 80% литовців готуються поїхати попрацювати за кордон після відкриття для них робочого ринку країн ЄС. Щоправда, литовська біржа праці прогнозує виїзд лише 2% працюючих (з членами сімей - близько 4%), тобто близько 140 тисяч осіб. І - один із аргументів на користь того, що потік тих, хто шукає роботу на Заході, буде обмеженим: незнання пострадянським людом іноземних мов, відсутність комп'ютерної освіти, невміння спілкуватися по-західному...
Однак якщо все це хоч якось правомірно щодо людей середнього та похилого віку, то, скажімо, молодь Литви - найперспективніша частина населення - давно вже зорієнтувалася в пріоритетах майбутнього життя. Комп'ютер та іноземні мови, навички ділового спілкування - давно входять до обов'язкового освітнього «набору» кожного двадцятирічного, який поважає себе і мріє про гарне життя. Тобто навіть якщо поїде не так уже й багато - поїдуть найкращі.
Причому 200 тисяч (за іншими даними - вдвічі більше) литовців, переважно віком 20-30 років, які нелегально проживають у розвинених країнах ЄС, тільки й чекають 1 травня 2004 року, щоб вийти з підпілля і працювати вже легально, спираючись на соціальний захист. Вже сьогодні в Ірландії серед іммігрантів-робітників литовці йдуть на другому місці (на першому - латиші). Ірландії потрібні водії та будівельники - зварювальники, муляри, штукатури.
А в сусідній Великій Британії (де теж цілі квартали заселені литовцями, які іммігрували в роки незалежності) вже оголошено про підготовку до травня 2004 року ста тисяч вільних місць для іноземців. Так, згідно зі статистикою, у сфері медицини іммігранти в Англії становлять на сьогодні 27% усіх працівників, у системі освіти - 9 %. Знайдеться місце і менш кваліфікованим працівникам: за прогнозами англійської організації СБІ (CBI), тільки в готелях, ресторанах і пансіонатах буде працевлаштовано до 400 тисяч іноземців. Далі вільні місця розподіляться наступним чином: у медзакладах та закладах догляду за літніми людьми на жителів країн, що влилися до ЄС, чекатимуть 77.800 місць, на виробничих фірмах - 61.000, на транспорті - 37.200, у сфері освіти - 33.300, у будівництві - 28.900, в адміністративних установах - 26.400.
Тепер повернемося до Литви. Тут уже сьогодні відчувається різка нестача комп'ютерних фахівців, хірургів, учителів. Наприклад, за деякими даними, у Шяуляйській крайовій лікарні за останні сім років не з'явилося жодного нового хірурга. Дійсно, навчатися на хірурга потрібно понад десять років (включаючи й період інтернатури), після чого людина отримує на руки... близько 600 литів (трохи більше $150 - сміховинна для Литви сума), а середня зарплата медпрацівника в Литві - 800 литів (десь близько $250). Навіть досвідчений хірург отримує 1.000 литів ($300). Не дивно, що вже не один стоматолог, анестезіолог, хірург поїхав працювати до Америки, Швеції та інших країн ЄС, які давно відчинили для таких фахівців двері своїх операційних. Порівняймо: у розвинених країнах ЄС лікар високої кваліфікації щонайменше отримує $2-3 тисячі на місяць (хірурги - $4-5 тисяч і більше). Звичайно, причиною такого становища є панівний у Литві (не на всьому пострадянському просторі?) принцип «залишкового фінансування» цих професій.
Нарешті, поставимо останнє запитання: якщо завтра, у пошуках гідного життя, найкращі фахівці, уми поїдуть із Литви - що буде з литовським суспільством?
Святе місце порожнім не буває. Прогнозується приплив ще дешевшої робочої сили зі Сходу, для якої литовські зарплати становитимуть інтерес. Литва вже сьогодні видає офіційні дозволи на працевлаштування іноземців. Щоправда, поки йдеться про невеликі цифри: минулого року було видано 477 дозволів на тимчасове працевлаштування (це стосується жителів України, Білорусі, Росії, Китаю та деяких інших країн). Але з відтоком на Захід найкращих фахівців прогнозується різке збільшення квот.